2. Система заходів пожежної профілактики на галузевих об'єктах

Пожежна профілактика - це комплекс відповідних заходів, які спрямовані на досягнення основної мети пожежної безпеки - запо­бігання виникненню пожежі (зведення до мінімуму випадків виник­нення пожеж) та зменшення її' негативних наслідків. Організація роз­роблення та впровадження у галузі юриспруденції заходів пожежної профілактики здійснюється центральними органами виконавчої вла­ди, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органа­ми виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції.

Заходи пожежної профілактики поділяють на дві групи. До пер­шої групи належать заходи щодо дотримання вимог пожежної безпеки під час проектування, будівництва та реконструкції об’єктів та примі­щень, які використовуються, зокрема, у сфері юриспруденції.

Кодексом цивільного захисту України закріплено загальні вимоги щодо пожежної безпеки під час проектування, будівництва та рекон­струкції об’єктів виробничого та іншого призначення та ліцензуван­ня діяльності щодо проведення оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення (ст. 57).

Перелік заходів, спрямованих на забезпечення дотримання вимог пожежної безпеки у будинках, спорудах, приміщеннях, устаткуван­ні різного призначення, які можуть використовуються для розміщен­ня судів, органів прокуратури тощо, закріплено, зокрема: Державни­ми будівельними нормами України (далі - ДБН) «Пожежна безпека об’єктів будівництва» ДБН В. 1.1.7-2002; ДБН В. 1.2-7-2008 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Основні ви­моги до будівель г споруд. Пожежна безпека» від 26 січня 2008 року №39 та ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд.

хівів України від 8 травня 2003 року № 68; Порядок спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаці­ях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей, затвер­джений наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Мініс­терства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31 липня 2012 року № 1061/468/587/865; Положення про Державну по­жежну охорону, затверджене постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 26 липня 1994 року № 508; Інструкція про порядок створення та організацію діяльності добровільної пожежної дружини (команди), затверджена наказом МНС від 24 грудня 2009 року № 882.

Опрацювання проектів загальнодержавних, міжгалузевих НАПБ (передусім типових документів) здійснюється із залученням Україн­ського науково-дослідного інституту цивільного захисту, а також ін­ших науково-дослідних інститутів, проектно-конструкторських уста­нов та навчальних закладів.

Галузеві НАПБ поширюють свою дію на підприємства, установи та організації певної галузі. Рішення про їхню розробку приймається відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади у межах наданих їм повноважень. Тут найбільш характерними прикладами можуть бути: Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджені наказом Міністерства освіти України і ГУДПО МВС України від ЗО вересня 1998 року № 348/70; Правила пожежної безпеки для державних ар­хівних установ України, затверджені наказом Державного комітету архівів України від 8 травня 2003 року № 68; Правила пожежної без­пеки на залізничному транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 21 грудщґ2009 року № 1322 тощо.

Загальнодержавні, міжгалузеві та галузеві НАПБ підлягають ре­єстрації, яка здійснюється шляхом внесення їх до Державного реєстру НАПБ зі встановленням відповідного позначення (шифру). Держав­ний реєстр НАПБ - це автоматизований банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відпо­відного інформаційного фонду цих актів. Обов’язок.реєстрації нор­мативно-правових актів з питань пожежної і техногенної безпеки по­кладено на Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Системи протипожежного захисту» від 22 грудня 2010 року № 537 та від ЗО грудня 2010 року № 571. Вони затверджені наказом Міністер­ства регіонального розвитку та будівництва України.

Вимоги будівельних норм повинні бути дотримані під час обла­штування відповідних будинків і приміщень системами протидимно- го захисту та технічними засобами оповіщення про пожежу. Протипо­жежним вимогам будівельних норм повинні відповідати кількість та розміри евакуаційних виходів із будівель і приміщень,. їхні конструк­тивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення неза- димленості, протяжність шляхів евакуації, їхнє облицювання (оздоб­лення); розміщення крісел у залах зборів і нарад та в інших подібних приміщеннях тощо.

До будівельних норм, які безпосередньо стосуються об’єктів, які використовуються у сфері юриспруденції, також належать: . ДБН В.2.2.-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди» від 17 грудня 2009 року № 705, ДБН України В.2.2-26:2010 «Будинки та споруди. Суди» від 17 травня 2010 року № 175; ДБН В.2.2.-14-2004 «Приміщення для зберігання секретних документів та роботи з ними» (чинні з 1 вересня 2004 року).

У ДБН В.2.2.-9-2009, зокрема, встановлено вимоги щодо пожеж­ної профілактики, які повинні бути дотримані під час проектування нових та реконструкції існуючих будинків, споруд та комплексів гро­мадського призначення з умовною висотою до 73,5 м (включно), а та­кож вбудовано-прибудованих приміщень громадського призначення.

Для будинків під суди загальної юрисдикції (далі - суди), а також приміщень судів, убудованих у будинки іншого призначення, повин­ні бути дотримані вимоги, передбачені ДБН України В.2.2-26:2010. Цим документом, зокрема, закріплено, що/сигнал спрацювань від систем пожежної автоматики необхідно виводити на пульт централі­зованого пожежного спостереження. Усі приміщення будинків судів, крім санітарних вузлів та інших приміщень із мокрими процесами, необхідно обладнувати автоматичною пожежною сигналізацією, яка проектується відповідно до ДБН В.2.5-13 та інших нормативних до­кументів. У разі розміщення судів у будинках з умовною висотою 47 м та вище останні повинні обладнуватися установками автома­тичного пожежогасіння. Влаштування систем протидимного захис­ту у будинках судів слід здійснювати відповідно до Санітарних норм

та правил (СНІП) 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція і кондиціону- вання».

Під час влаштування під’їзду пожежних автомобілів до будинку суду повинні бути дотримані вимоги ДБН 360 з урахуванням при цьо­му місцезнаходження пожежних гідрантів та евакуаційних виходів із будинку і передусім тих, що ведуть до пожежних ліфтів.

Двері архівів, приміщень для роботи з документами, що містять державну таємницю (приміщень режимно-секретного органу, комор речових доказів), повинні бути протипожежними не нижче від 2-го типу за ДБН В. 1.1-7. Із негорючих матеріалів або матеріалів із відпо­відними показниками пожежної небезпеки мають бути виконані кон­структивні елементи (несучий каркас) та опоряджувальні матеріали процесуальної зони та зони для розміщення відвідувачів залу судових засідань. Окремо визначені приміщення повинні бути акустично та звукоізоляційно оздоблені із матеріалів, що мають показники пожеж­ної небезпеки не вище від Г1, В1, Д2, Т2.

Будинки судів повинні мати систему оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 1 -то типу (за загальної кількості людей у будинку до 50 осіб), 2-го типу (за загальної кількості людей у будин­ку від 50 до 100 осіб), 3-го типу (за загальної кількості людей у будин­ку понад 100 осіб) та 4-го типу (у будинку з умовною висотою понад 47 м незалежно від кількості людей) за ДБН В. 1.1 -7 та НАПБ А.01.003.

Автоматичними установками пожежогасіння необхідно обладнати приміщення архівів, приміщення для роботи з документами, що міс­тять державну таємницю - приміщення режимно-секретного органу, комори речових доказів, електронні АТС та серверні, комори збері­гання канцелярії.

Необхідність улаштування внутрішнього та зовнішнього протипо­жежного водопроводу, кількість пожежних гідрантів, кількість вводів у будинок, витрати води на внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння, кількість струменів від пожежних кранів визначаються на підставі ви­мог СНІП 2.04.01 і СНІП 2.04.02.

Загалом будь-який об’єкт (будівля, споруда, приміщення), який використовується у сфері юриспруденції, повинен бути забезпече­ний первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящика­ми з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоля­ційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожеж­

безпечення пожежної безпеки; відповідно до нормативно-правових актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, ін­струкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здій­снювати постійний контроль за їхнім додержанням. Він повинен за­безпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, пра­вил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державно­го пожежного нагляду, організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та утримувати у справному стані засоби протипо­жежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їхнього використання не за призначенням, створювати у разі потреби, відповідно до встановленого порядку, підрозділи пожеж­ної охорони та проводити службове розслідування випадків пожеж.

Водночас керівник повинен визначити обов’язки посадових осіб (зокрема, заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпе­ки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображе­ні у відповідних посадових документах (функціональних обов’язках, інструкціях, положеннях тощо).

На кожному галузевому об’єкті з урахуванням його пожежної не­безпеки наказом (інструкцією) встановлюється відповідний протипо­жежний режим, зокрема визначені:

• дії працівників у разі виявлення пожежі;

• місце для куріння та розташування побутових нагрівальних при­ладів;

• правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

• порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;

• порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

• порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань із питань пожежної безпеки, а також проведення з працівника­ми протипожежних інструктажів та занять із пожежно-технічного мі­німуму з призначенням відповідальних за їхнє проведення;

• порядок організації експлуатації й обслуговування наявних тех­нічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопро-.

ним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використо­вуються для локалізації і ліквідації пожеж на їхній початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також галузевих об’єктів, обладнаних будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кранами. Уперше збудовані, після ре­конструкції, розширення, капітального ремонту об’єкти повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння (згідно з нормами належності) до початку їхньої експлуатації.

Норми належності первинних засобів пожежогасіння для конкрет­них об’єктів повинні встановлюватися нормами технологічного про­ектування та галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням вимог щодо оснащення первинними засобами пожежогасіння.

Другу групу заходів пожежної профілактики становлять ті, які за­стосовуються в період експлуатації об’єкта. Це, зокрема, заходи щодо: організації пожежної охорони, навчань, інструктажів з питань пожеж­ної безпеки, а також вивчення правил пожежної безпеки персоналом; проведення профілактичних оглядів; встановлення відповідного про­типожежного режиму; забезпечення приміщень планами (схемами) евакуації осіб в разі виникнення пожежі; упровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду з питань забезпечення пожеж­ної безпеки тощо.

Місцем роботи працівників юридичних професій в основному є кабінети та інші офісні приміщення. Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МНС України від 19 жовтая 2004 ро­ку № 126 (далі - Правила), встановлено відповідні вимоги щодо екс­плуатації споруд та будівель, у яких розташовуються ці об’єкти.

Не застосовуються Правила до об’єктів площею до 300 м², за винят­ком тих, які згідно з Порядком розподілу суб’ єкгів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища щодо по­жежної безпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 14 листопада 2007 року № 1324, віднесені до суб’єктів господа­рювання із високим та середнім ступенями прийнятного ризику, пере­лік яких розміщується на офіційному сайті Державної інспекції тех­ногенної безпеки України.

Відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні керівник відпо­відного закладу зобов’язаний розробляти комплексні заходи щодо за­

воду, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматич­ного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо).

Працівники зобов’язані дотримуватися встановлених вимог про­типожежного режиму та виконувати інші вимоги з питань пожежної безпеки, які передбачені нормативними актами та актами, чинними на відповідних галузевих об’єктах.

Кожен галузевий об’єкт повинен мати встановлений порядок (сис­тему) оповіщення людей про пожежу. У приміщеннях на видних міс­цях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони.

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння, як правило, встановлюються спеціальні пожежні щити (стенди), на яких мають розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть засто­совуватися в цьому приміщенні, споруді, установці.

Вогнегасники необхідно встановлювати у легкодоступних та по­мітних місцях (коридорах, біля входів або виходів із приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш ймовірна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їхній за­хист від потрапляння прямих сонячних променів (за допомогою по­жежних щитів (стендів)) та безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники у міс­цях розташування не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

Відповідальність за своєчасне і повне оснащення галузевих об’єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх­нього технічного обслуговування, навчання працівників правилам ко­ристування вогнегасниками покладається на роботодавця.