- •Тема 1.1. Теоретичні основи метрології
- •1.1.1. Основні поняття та завдання метрології
- •1.1.2. Правові основи метрології
- •1.1.3. Основні поняття, пов’язані з об’єктами й засобами вимірювань
- •Тема 1.2. Міжнародні та державні метрологічні організації
- •1.2.1. Міжнародні метрологічні організації
- •1.2.2. Державні метрологічні організації
- •1.2.3. Структура метрологічної служби України
- •Функції Державної метрологічної служби:
- •Відомчі метрологічні служби
- •Тема 1.3. Фізичні величини та їх одиниці
- •1.3.1. Види фізичних одиниць
- •1.3.2. Системи одиниць фізичних величин
- •1.3.3. Міжнародна система одиниць
- •1.3.4. Основні одиниці системи sі
- •Тема 1.4. Засоби вимірювальної техніки та основні визначення
- •1.4.1. Засоби вимірювальної техніки
- •1.4.2. Характеристики засобів вимірювальної техніки
- •1.4.3. Похибки засобів вимірювальної техніки
- •1.4.4. Класифікація засобів вимірювальної техніки
- •Тема 1.5. Еталони та їх призначення
- •1.5.1. Загальні поняття про еталони
- •1.5.2. Класифікація еталонів
- •1.5.3. Еталон одиниці довжини – метр
- •1.5.4. Еталон одиниці маси – кілограм
- •1.5.5. Еталон одиниці часу – секунда
- •1.5.6. Еталон одиниці сили електричного струму – ампер
- •1.5.7. Еталон одиниці температури – кельвін
- •1.5.8. Еталон одиниці сили світла – кандела
- •1.5.9. Зразкові засоби вимірювальної техніки
- •Тема 1.6. Державний метрологічний контроль і нагляд
- •1.6.1. Метрологічний контроль і нагляд: мета, об’єкти та види
- •1.6.2. Державний метрологічний контроль
- •1. Уповноваження та атестація у державній метрологічній системі
- •2. Державні випробування засобів вимірювальної техніки і
- •3. Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •4. Повірка засобів вимірювальної техніки
- •1.6.3. Державний метрологічний нагляд
- •1. Державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань
- •2. Державний метрологічний нагляд
- •Структура метрологічної служби України.
- •Тема 2.1. Основні поняття стандартизації
- •2.1.1 Суть стандартизації
- •2.1.2. Основні поняття та визначення в галузі стандартизації
- •2.1.3. Розроблення та застосування стандартів
- •2.1.4. Правила застосування стандартів
- •2.1.5. Категорії та види стандартів
- •Тема 2.2. Державна система стандартизації в Україні
- •2.2.1. Організація робіт зі стандартизації
- •2.2.2. Державний нагляд за додержанням стандартів
- •2.2.3. Правові основи стандартизації
- •Тема 2.3. Міжнародні організації з стандартизації
- •2.3.1. Провідні міжнародні організації зі стандартизації
- •2.3.2. Міжнародні стандарти iso 9000, iso 14000
- •2.3.3. Європейські організації зі стандартизації
- •Тема 3.1. Сутність і зміст сертифікації
- •3.1.1. Загальні принципи та мета сертифікації
- •3.1.2. Проведення робіт із сертифікації
- •Тема 3.2. Сертифікація в Україні
- •3.2.1. Законодавча й нормативна основа сертифікації
- •3.2.2. Організаційна структура та види діяльності УкрСепро
- •Тема 3.3. Система сертифікації в галузі пожежної безпеки
- •3.3.1. Сертифікації виробів протипожежного призначення
- •3.3.2. Порядок проведення сертифікації продукції, обстеження та атестація виробництва
- •3.3.3. Сертифікація системи якості
- •3.3.4. Технічний нагляд за сертифікованою продукцією, атестованим виробництвом
- •Тема 3.4. Організація діяльності випробувальних лабораторій
- •3.4.1. Загальні вимоги до випробувальних лабораторій
- •3.4.2. Технічна компетентність, організація та управління
- •3.4.3. Вимоги до приміщення, обладнання та навколишнього середовища
- •3.4.4. Методи випробувань та процедури системи якості
- •3.4.5. Вироби та продукція, що випробовуються
- •3.4.6. Реєстрація результатів випробувань та зберігання документів
- •3.4.7. Права та обов’язки випробувальної лабораторії
- •3.4.8. Порядок акредитації випробувальних лабораторій
- •3.4.9. Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій
- •Словник термінів
- •Список використаних джерел
1.4.4. Класифікація засобів вимірювальної техніки
Залежно від призначення, будови, принципу дії та інших характерних ознак засоби вимірювальної техніки застосовуються для технологічних та теплотехнічних вимірювань і поділяються на групи.
Основна класифікація передбачає розподіл засобів вимірювань за родом вимірюваних величин. Для найбільш поширених засобів вимірювання умовно прийняті такі назви:
для засобів вимірювання температури – термометри і пірометри;
тиску – манометри, вакуумметри, мановакуумметри, тягоміри, напороміри, барометри;
витрати та кількості – витратоміри, лічильники та витратоміри з лічильниками;
рівня – рівнеміри та показчики рівня;
складу димових та інших газів – газоаналізатори, киснеміри та ін.;
аналізу та складу рідини – аналізатори рідини, кондуктометри, рН-метри, густиноміри, рефрактометри та ін.;
вологості – вологоміри, психрометри, гігрометри тощо.
Додатково засоби вимірювань поділяються на групи за такими ознаками:
за принципом дії та використанням енергії – механічні, електричні, рідинні, пневматичні, гідравлічні, хімічні, ультразвукові, інфрачервоні, радіоізотопні та ін.;
за формою показань – аналогові та цифрові;
за характером відображення – показуючі, самописні, реєструючі, інтегруючі;
за призначенням – промислові (технічні), лабораторні, зразкові, еталонні;
за місцем розташування – щитові, місцеві, дистанційні;
за габаритами – мініатюрні, малогабаритні, нормальні та великогабаритні.
Майже кожний засіб вимірювань можна віднести до будь-якої групи. Наприклад, термометр може бути промисловим, самописним, електричним, щитовим, малогабаритним та ін.
Промислові (робочі) засоби вимірювань є найпоширенішими засобами вимірювальної техніки. Вони використовуються для вимірювання технологічних або теплотехнічних параметрів, мають порівняно просту структуру та конструкцію, високу надійність і необхідну точність, прості в експлуатації та ремонті. Показання промислових приладів видно на велику відстань, а наявність сигнальних пристроїв дозволяє впроваджувати звукову та світлову сигналізації відхилень технологічних параметрів.
Лабораторні прилади використовуються для більш точних лабораторних вимірювань під час наукових досліджень та визначення похибок засобів вимірювань. Для одержання більшої точності вимірювань лабораторні засоби виготовляються більш ретельно, мають досконаліші схеми та спеціальні засоби для відліку показів (оптичні пристрої), до їх показів вводяться поправки, визначені експериментальним або розрахунковим шляхом.
Тема 1.5. Еталони та їх призначення
1.5.1. Загальні поняття про еталони
Для забезпечення єдності вимірювань необхідна чітка тотожність одиниць, у яких були б проградуйовані усі засоби технічних вимірювань однієї й тієї самої фізичної величини. Це досягається шляхом точного відтворення та збереження прийнятих на Міжнародній конференції з мір і ваги одиниць фізичних величин і передачі їх розмірів засобам вимірювань.
Відтворення, збереження та передача розмірів одиниць проводиться за допомогою еталонів та зразкових засобів вимірювань. Вищою ланкою у метрологічному колі передачі розмірів одиниць вимірювання фізичних величин є еталони.
Еталон одиниці фізичної величини – це засіб вимірювальної техніки, який забезпечує відтворення та зберігання одиниці фізичної величини та передачу її розміру відповідним засобам, що стоять нижче за повірочною схемою, офіційно затверджений як еталон.
Всі основні одиниці фізичних величин відтворюються з найвищою точністю за допомогою міжнародних еталонів відповідних одиниць і зберігаються у Міжнародному бюро мір та ваги у спеціальних лабораторіях у м. Севра поблизу Парижа. Програмою діяльності Міжнародного бюро мір та ваги передбачені систематичні міжнародні зіставлення національних еталонів великих метрологічних лабораторій різних держав з міжнародними еталонами та між собою.
Еталони метра та кілограма звіряються раз на 25 років, електричні та світлові еталони (ампера, вольта, ома, кандели та ін.) – раз на 3 роки. Проводяться також епізодичні міжнародні звіряння еталонів джерел іонізаційного випромінювання, платинових термометрів опору, температурних ламп та ін.
Основне призначення еталонів – бути матеріальною базою для відтворення та збереження одиниць фізичних величин.
