2.1.4. Правила застосування стандартів
Стандарти застосовуються на добровільних засадах, якщо інше не встановлено законодавством. Стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах.
Обов’язковим застосування стандартів чи їхніх окремих положень є для:
суб’єктів господарювання, якщо це передбачено в технічних регламентах чи інших нормативно-правових актах;
учасників угоди (контракту), щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти;
виробника чи постачальника «Продукту», якщо він склав декларацію про відповідність «Продукту» певним стандартам або застосував позначення цих стандартів у її маркуванні;
виробника чи постачальника, якщо його «Продукт» сертифікований щодо дотримання вимог стандартів.
Стандарти, застосовані під час виготовлення «Продукту», мають зберігатися у виробника протягом 10 років після випуску останнього виробу даного виду продукції.
Характерною особливістю стандартизації є те, що сфера її дії та застосування, рівень розвитку знаходяться у широкому діапазоні. Немає такої сфери діяльності людини, до якої б не була причетна стандартизація. Адже з поширенням і поглибленням пізнання, розвитком науки й техніки, удосконаленням виробництва масштаби робіт значно зростають і поширюється сфера використання принципів стандартизації.
Усі європейські держави, Канада й США в серпні 1975 р. у Гельсінкі вирішили проблему міжнародної гармонізації стандартів як важливого засобу ліквідування перешкод у торгівлі та промисловому співробітництві, що знайшло відображення в завершальному акті. Технічними комітетами України зі стандартизації розроблено понад 500 термінологічних стандартів у всіх галузях діяльності, що дозволило сформувати основи української науково-технічної термінології.
Головний інформаційний фонд стандартів забезпечує ефективний доступ до міжнародних, міждержавних (країн СНД) і національних нормативних документів. У Головному інформаційному фонді стандартів Держстандарту України на сьогоднішній день зберігається понад 200 тис. нормативних документів.
У Національному автоматизованому інформаційному фонді стандартів зберігається понад 190 тисяч нормативних документів, які постійно поновлюються.
Державна стандартизація в Україні спрямована на забезпечення: єдиної технічної політики в усіх сферах діяльності; відповідності «Продукту» (процесів) світовому рівню якості; та інтересам виробників і споживачів «Продукту» (процесів); економії всіх видів ресурсів; гармонізації національних нормативних документів зі світовими аналогами; відповідності вимог нормативних документів законодавчим актам; сприяння виходу української продукції на світовий ринок.
Поряд з державною широко використовується галузева стандартизація, яка набуває подальшого розвитку на рівні підприємств. Основними чинниками, які впливають на розвиток національної системи стандартизації, метрології та сертифікації є багатовекторна зовнішня політика, яка спрямована на інтеграцію України в Європейський союз.
1 березня 1998 р. набула чинності «Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами», цілий ряд статей якої передбачають зближення української системи технічного регулювання з європейською. Такий розвиток технічного регулювання відповідає політичному курсу України на інтеграцію до європейських та трансатлантичних структур, приєднання до Генеральної угоди по тарифам і торгівлі (GАТТ) та вступу до WТО.
Рис. 2.1. Структура стандартизації як галузі
науково-технічної діяльності
Держстандарт України ініціював прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.97 р. № 244 «Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів» з метою зближення системи національного технічного регулювання з європейською. Постанова представляє собою розгорнений план зближення українського законодавства, норм і правил, що визначають вимоги до продукції, з міжнародними та європейськими, а також передбачає розробку 25 Законів України, підготовку 14 галузевих програм оновлення нормативної бази з урахуванням міжнародних та європейських стандартів.