- •Тема 1.1. Теоретичні основи метрології
- •1.1.1. Основні поняття та завдання метрології
- •1.1.2. Правові основи метрології
- •1.1.3. Основні поняття, пов’язані з об’єктами й засобами вимірювань
- •Тема 1.2. Міжнародні та державні метрологічні організації
- •1.2.1. Міжнародні метрологічні організації
- •1.2.2. Державні метрологічні організації
- •1.2.3. Структура метрологічної служби України
- •Функції Державної метрологічної служби:
- •Відомчі метрологічні служби
- •Тема 1.3. Фізичні величини та їх одиниці
- •1.3.1. Види фізичних одиниць
- •1.3.2. Системи одиниць фізичних величин
- •1.3.3. Міжнародна система одиниць
- •1.3.4. Основні одиниці системи sі
- •Тема 1.4. Засоби вимірювальної техніки та основні визначення
- •1.4.1. Засоби вимірювальної техніки
- •1.4.2. Характеристики засобів вимірювальної техніки
- •1.4.3. Похибки засобів вимірювальної техніки
- •1.4.4. Класифікація засобів вимірювальної техніки
- •Тема 1.5. Еталони та їх призначення
- •1.5.1. Загальні поняття про еталони
- •1.5.2. Класифікація еталонів
- •1.5.3. Еталон одиниці довжини – метр
- •1.5.4. Еталон одиниці маси – кілограм
- •1.5.5. Еталон одиниці часу – секунда
- •1.5.6. Еталон одиниці сили електричного струму – ампер
- •1.5.7. Еталон одиниці температури – кельвін
- •1.5.8. Еталон одиниці сили світла – кандела
- •1.5.9. Зразкові засоби вимірювальної техніки
- •Тема 1.6. Державний метрологічний контроль і нагляд
- •1.6.1. Метрологічний контроль і нагляд: мета, об’єкти та види
- •1.6.2. Державний метрологічний контроль
- •1. Уповноваження та атестація у державній метрологічній системі
- •2. Державні випробування засобів вимірювальної техніки і
- •3. Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •4. Повірка засобів вимірювальної техніки
- •1.6.3. Державний метрологічний нагляд
- •1. Державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань
- •2. Державний метрологічний нагляд
- •Структура метрологічної служби України.
- •Тема 2.1. Основні поняття стандартизації
- •2.1.1 Суть стандартизації
- •2.1.2. Основні поняття та визначення в галузі стандартизації
- •2.1.3. Розроблення та застосування стандартів
- •2.1.4. Правила застосування стандартів
- •2.1.5. Категорії та види стандартів
- •Тема 2.2. Державна система стандартизації в Україні
- •2.2.1. Організація робіт зі стандартизації
- •2.2.2. Державний нагляд за додержанням стандартів
- •2.2.3. Правові основи стандартизації
- •Тема 2.3. Міжнародні організації з стандартизації
- •2.3.1. Провідні міжнародні організації зі стандартизації
- •2.3.2. Міжнародні стандарти iso 9000, iso 14000
- •2.3.3. Європейські організації зі стандартизації
- •Тема 3.1. Сутність і зміст сертифікації
- •3.1.1. Загальні принципи та мета сертифікації
- •3.1.2. Проведення робіт із сертифікації
- •Тема 3.2. Сертифікація в Україні
- •3.2.1. Законодавча й нормативна основа сертифікації
- •3.2.2. Організаційна структура та види діяльності УкрСепро
- •Тема 3.3. Система сертифікації в галузі пожежної безпеки
- •3.3.1. Сертифікації виробів протипожежного призначення
- •3.3.2. Порядок проведення сертифікації продукції, обстеження та атестація виробництва
- •3.3.3. Сертифікація системи якості
- •3.3.4. Технічний нагляд за сертифікованою продукцією, атестованим виробництвом
- •Тема 3.4. Організація діяльності випробувальних лабораторій
- •3.4.1. Загальні вимоги до випробувальних лабораторій
- •3.4.2. Технічна компетентність, організація та управління
- •3.4.3. Вимоги до приміщення, обладнання та навколишнього середовища
- •3.4.4. Методи випробувань та процедури системи якості
- •3.4.5. Вироби та продукція, що випробовуються
- •3.4.6. Реєстрація результатів випробувань та зберігання документів
- •3.4.7. Права та обов’язки випробувальної лабораторії
- •3.4.8. Порядок акредитації випробувальних лабораторій
- •3.4.9. Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій
- •Словник термінів
- •Список використаних джерел
2.1.4. Правила застосування стандартів
Стандарти застосовуються на добровільних засадах, якщо інше не встановлено законодавством. Стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах.
Обов’язковим застосування стандартів чи їхніх окремих положень є для:
суб’єктів господарювання, якщо це передбачено в технічних регламентах чи інших нормативно-правових актах;
учасників угоди (контракту), щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти;
виробника чи постачальника «Продукту», якщо він склав декларацію про відповідність «Продукту» певним стандартам або застосував позначення цих стандартів у її маркуванні;
виробника чи постачальника, якщо його «Продукт» сертифікований щодо дотримання вимог стандартів.
Стандарти, застосовані під час виготовлення «Продукту», мають зберігатися у виробника протягом 10 років після випуску останнього виробу даного виду продукції.
Характерною особливістю стандартизації є те, що сфера її дії та застосування, рівень розвитку знаходяться у широкому діапазоні. Немає такої сфери діяльності людини, до якої б не була причетна стандартизація. Адже з поширенням і поглибленням пізнання, розвитком науки й техніки, удосконаленням виробництва масштаби робіт значно зростають і поширюється сфера використання принципів стандартизації.
Усі європейські держави, Канада й США в серпні 1975 р. у Гельсінкі вирішили проблему міжнародної гармонізації стандартів як важливого засобу ліквідування перешкод у торгівлі та промисловому співробітництві, що знайшло відображення в завершальному акті. Технічними комітетами України зі стандартизації розроблено понад 500 термінологічних стандартів у всіх галузях діяльності, що дозволило сформувати основи української науково-технічної термінології.
Головний інформаційний фонд стандартів забезпечує ефективний доступ до міжнародних, міждержавних (країн СНД) і національних нормативних документів. У Головному інформаційному фонді стандартів Держстандарту України на сьогоднішній день зберігається понад 200 тис. нормативних документів.
У Національному автоматизованому інформаційному фонді стандартів зберігається понад 190 тисяч нормативних документів, які постійно поновлюються.
Державна стандартизація в Україні спрямована на забезпечення: єдиної технічної політики в усіх сферах діяльності; відповідності «Продукту» (процесів) світовому рівню якості; та інтересам виробників і споживачів «Продукту» (процесів); економії всіх видів ресурсів; гармонізації національних нормативних документів зі світовими аналогами; відповідності вимог нормативних документів законодавчим актам; сприяння виходу української продукції на світовий ринок.
Поряд з державною широко використовується галузева стандартизація, яка набуває подальшого розвитку на рівні підприємств. Основними чинниками, які впливають на розвиток національної системи стандартизації, метрології та сертифікації є багатовекторна зовнішня політика, яка спрямована на інтеграцію України в Європейський союз.
1 березня 1998 р. набула чинності «Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами», цілий ряд статей якої передбачають зближення української системи технічного регулювання з європейською. Такий розвиток технічного регулювання відповідає політичному курсу України на інтеграцію до європейських та трансатлантичних структур, приєднання до Генеральної угоди по тарифам і торгівлі (GАТТ) та вступу до WТО.
Рис. 2.1. Структура стандартизації як галузі
науково-технічної діяльності
Держстандарт України ініціював прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.97 р. № 244 «Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів» з метою зближення системи національного технічного регулювання з європейською. Постанова представляє собою розгорнений план зближення українського законодавства, норм і правил, що визначають вимоги до продукції, з міжнародними та європейськими, а також передбачає розробку 25 Законів України, підготовку 14 галузевих програм оновлення нормативної бази з урахуванням міжнародних та європейських стандартів.
