- •Тема 1.1. Теоретичні основи метрології
- •1.1.1. Основні поняття та завдання метрології
- •1.1.2. Правові основи метрології
- •1.1.3. Основні поняття, пов’язані з об’єктами й засобами вимірювань
- •Тема 1.2. Міжнародні та державні метрологічні організації
- •1.2.1. Міжнародні метрологічні організації
- •1.2.2. Державні метрологічні організації
- •1.2.3. Структура метрологічної служби України
- •Функції Державної метрологічної служби:
- •Відомчі метрологічні служби
- •Тема 1.3. Фізичні величини та їх одиниці
- •1.3.1. Види фізичних одиниць
- •1.3.2. Системи одиниць фізичних величин
- •1.3.3. Міжнародна система одиниць
- •1.3.4. Основні одиниці системи sі
- •Тема 1.4. Засоби вимірювальної техніки та основні визначення
- •1.4.1. Засоби вимірювальної техніки
- •1.4.2. Характеристики засобів вимірювальної техніки
- •1.4.3. Похибки засобів вимірювальної техніки
- •1.4.4. Класифікація засобів вимірювальної техніки
- •Тема 1.5. Еталони та їх призначення
- •1.5.1. Загальні поняття про еталони
- •1.5.2. Класифікація еталонів
- •1.5.3. Еталон одиниці довжини – метр
- •1.5.4. Еталон одиниці маси – кілограм
- •1.5.5. Еталон одиниці часу – секунда
- •1.5.6. Еталон одиниці сили електричного струму – ампер
- •1.5.7. Еталон одиниці температури – кельвін
- •1.5.8. Еталон одиниці сили світла – кандела
- •1.5.9. Зразкові засоби вимірювальної техніки
- •Тема 1.6. Державний метрологічний контроль і нагляд
- •1.6.1. Метрологічний контроль і нагляд: мета, об’єкти та види
- •1.6.2. Державний метрологічний контроль
- •1. Уповноваження та атестація у державній метрологічній системі
- •2. Державні випробування засобів вимірювальної техніки і
- •3. Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •4. Повірка засобів вимірювальної техніки
- •1.6.3. Державний метрологічний нагляд
- •1. Державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань
- •2. Державний метрологічний нагляд
- •Структура метрологічної служби України.
- •Тема 2.1. Основні поняття стандартизації
- •2.1.1 Суть стандартизації
- •2.1.2. Основні поняття та визначення в галузі стандартизації
- •2.1.3. Розроблення та застосування стандартів
- •2.1.4. Правила застосування стандартів
- •2.1.5. Категорії та види стандартів
- •Тема 2.2. Державна система стандартизації в Україні
- •2.2.1. Організація робіт зі стандартизації
- •2.2.2. Державний нагляд за додержанням стандартів
- •2.2.3. Правові основи стандартизації
- •Тема 2.3. Міжнародні організації з стандартизації
- •2.3.1. Провідні міжнародні організації зі стандартизації
- •2.3.2. Міжнародні стандарти iso 9000, iso 14000
- •2.3.3. Європейські організації зі стандартизації
- •Тема 3.1. Сутність і зміст сертифікації
- •3.1.1. Загальні принципи та мета сертифікації
- •3.1.2. Проведення робіт із сертифікації
- •Тема 3.2. Сертифікація в Україні
- •3.2.1. Законодавча й нормативна основа сертифікації
- •3.2.2. Організаційна структура та види діяльності УкрСепро
- •Тема 3.3. Система сертифікації в галузі пожежної безпеки
- •3.3.1. Сертифікації виробів протипожежного призначення
- •3.3.2. Порядок проведення сертифікації продукції, обстеження та атестація виробництва
- •3.3.3. Сертифікація системи якості
- •3.3.4. Технічний нагляд за сертифікованою продукцією, атестованим виробництвом
- •Тема 3.4. Організація діяльності випробувальних лабораторій
- •3.4.1. Загальні вимоги до випробувальних лабораторій
- •3.4.2. Технічна компетентність, організація та управління
- •3.4.3. Вимоги до приміщення, обладнання та навколишнього середовища
- •3.4.4. Методи випробувань та процедури системи якості
- •3.4.5. Вироби та продукція, що випробовуються
- •3.4.6. Реєстрація результатів випробувань та зберігання документів
- •3.4.7. Права та обов’язки випробувальної лабораторії
- •3.4.8. Порядок акредитації випробувальних лабораторій
- •3.4.9. Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій
- •Словник термінів
- •Список використаних джерел
1.5.5. Еталон одиниці часу – секунда
За секунду прийняли 1/31556925,9747 частини тропічного року на 0 січня 1900 року о 12-й годині ефемеридного часу. Тропічний рік сам по собі не є постійним, тому дата «0 січня 1900 р. 12 годин» виражена у прийнятому астрономами відліку часу й відповідає полудню 31 грудня 1899 р. Під ефемеридним часом розуміють час у системі рахунку, де тривалість одиниці дорівнює ефемеридній секунді, визначеній через тропічний рік на 0 січня 1900 р.
Практично точна одиниця часу стала доступною завдяки сигналам точного часу, що передаються по радіо з кварцових годинників, які є мірами частоти.
Останнім часом створені нові молекулярні та атомні еталони частоти й часу, які ґрунтуються на здатності молекул та атомів випромінювати й поглинати енергію під час переходу між двома енергетичними рівнями в діапазоні радіочастот.
У 1967 році XIII Генеральна конференція з мір та ваги ухвалила нове визначення секунди як інтервалу часу, протягом якого відбувається 9192631770 коливань. Такі коливання відповідають резонансній частоті енергетичного переходу між рівнями надтонкої структури основного стану атома цезію-133 за відсутності збурень зовнішніми полями.
1.5.6. Еталон одиниці сили електричного струму – ампер
Виходячи з визначення сили струму як фізичної величини, яка дорівнює кількості електрики, що проходить крізь поперечний переріз провідника за одиницю часу, слід було б за основну одиницю прийняти певний заряд, який, наприклад, був би рівний заряду електрона. Проте сьогодні це не можна реалізувати з достатньою точністю, тому довелося відмовитися від одиниці кількості електрики як основної електричної одиниці й прийняти за еталонну одиницю силу струму – ампер.
Державний первинний еталон ампера – це комплекс вимірювальних засобів у складі струмових ваг електродинамічної системи, ваг з дистанційним управлінням та апаратури для передачі розміру одиниці.
1.5.7. Еталон одиниці температури – кельвін
При встановленні термодинамічної температурної шкали для збереження наступності числового вираження її зі стоградусною температурною шкалою Цельсія температурний проміжок між точками танення льоду та кипіння води прийняли за 100°С.
Томсон і незалежно від нього Д.І. Менделєєв довели доцільність побудови термодинамічної шкали температур за однією реперною точкою – точкою абсолютного нуля. Така шкала має значні переваги і дозволяє визначити абсолютну температуру точніше, ніж шкала з двома реперними точками.
Похибка відтворення точки кипіння води становить 0,002-0,01°С, точка танення льоду – 0,0002-0,001 °С, потрійна точка води – 0,0001°С.
X Генеральна конференція з мір та ваги у 1954 році ухвалила рішення про термодинамічну температурну шкалу з однією реперною точкою – потрійною точкою води, яка вища за точку танення льоду на 0,01°С (273,16 К).
Таким чином, термодинамічна температура є основною і позначається символом Т. Її одиницею вимірювання є кельвін – 1/273,16 частини потрійної точки води.
1.5.8. Еталон одиниці сили світла – кандела
Державний первинний еталон одиниці світла – кандела складається з двох взаємозамінних повних випромінювачів та апаратури вимірювання. Повний випромінювач – це тонкостінна трубка з оксиду торію, занурена у розплавлену платину. Нагрівання платини проводиться у високочастотній індукційній печі, а вимірювання сили світла – за допомогою фотоелектричного фотометра.
