- •Львівський інститут менеджменту Кафедра маркетингу та бізнес-глобалізму «Системи технологій»
- •Навчально-методичний план
- •Тема 1. Роль технології в соціально-економічному розвитку суспільства.
- •1.2. Поняття технологічної системи.
- •1.2.1.Систе́ма
- •Поняття, що характеризують будову та функціонування систем[6],[1],[5]
- •Пов'язані зі структурою
- •Пов'язані з ресурсами та особливостями взаємодії із середовищем
- •Різновиди
- •Зв'язки з іншими поняттями та дисциплінами
- •Властивості систем Пов'язані з цілями та функціями
- •Класифікація фізичних систем
- •Властивості фізичних систем
- •Історія
- •Склад іс
- •Класифікація За ступенем автоматизації
- •За сферою призначення
- •За місцем діяльності іс
- •За функціональним призначенням
- •Типи взаємодії інформаційних систем
- •Автоматизована інформаційна система
- •Фактори, що обумовлюють впровадження інформаційних систем.
- •Характерні ознаки кіс
- •Функції операційної системи
- •Базові відомості
- •Складові ос
- •Вимоги до обладнання
- •Підсистеми ядра ос Інтерфейс ядра операційної системи
- •Підсистема управління введенням-виведенням
- •Підсистема управління оперативною пам'яттю
- •Підсистема управління задачами (процесами)
- •Засоби міжпроцесної взаємодії
- •Додаткова функціональність операційних систем Безпека
- •Графічний інтерфейс користувача
- •Драйвери пристроїв
- •Робота в мережі
- •Історія
- •Сьогодення
- •Родина Microsoft Windows
- •Хмарні операційні системи
- •1.2.3.Інноваційні процеси в технологіях.
- •1.2.4.Основні показники ефекту та ефективності інновацій.
- •1.3.Системи технологій підприємств, галузей та міжгалузевих комплексів
- •Тема 2. Виріб, виробничий та технологічний процеси
- •2.1.Види виробів: деталі, складальні одиниці, комплекси та комплекти.
- •2.2. Напівфабрикати, комплектувальний виріб та заготовки.
- •Технологічність конструкцій заготовок
- •1. Призначення і тенденція розвитку заготовчого виробництва
- •1.1. Зразкова структура виробництва заготовок в машинобудуванні
- •2. Основні поняття про заготовки і їх характеристика
- •2.1. Заготівка, основні поняття і визначення
- •2.2. Пріпуски, напуск і розміри
- •3. Вибір способу отримання заготовок
- •3.1. Технологічні можливості основних способів отримання заготовок
- •3.2. Основні принципи вибору способу отримання заготовок
- •2.3.Виробнича площа, технологічне устаткування, технологічне спорядження, робоче місце
- •1. Поняття робочого місця, його структура та класифікація
- •2. Оцінка та атестація робочих місць
- •3. Сутність робочої зони та основні вимоги до неї
- •4. Планування розміщення робочого місця та робочої зони
- •Виробнича структура підприємства.
- •Структура основного виробництва.
- •Організація промислового підприємства в просторі і принципи його побудови.
- •Шляхи вдосконалення виробничої структури.
- •Тема 3. Системний підхід до технологічного розвитку.
- •3.1.Технічна підготовка виробництва
- •3.2. Комплексна підготовка виробництва.(кпв) та. Напрямки вдосконалення
- •3.3. Основи проектування технологічних процесів. До проектування технологічних процесів пред’являються наступні основні вимоги:
- •Вид технологічного процесу визначається кількістю виробів, що охоплюються процесом (один виріб, група однотипних або різнотипних виробів).
- •Вихідна інформація для розробки типових тп Вихідна інформація для розробки типових технологічних процесів підрозділяється на:
- •Тема 4.Машинобудівні матеріали і технологічні процеси заготівельного виробництва
- •4.1. Класифікація сталей, чавунів, кольорових та їх маркування та їх маркування.
- •I Класифікація та маркування сталей
- •II Класифікація та маркування чавунів.
- •III класифікація та маркування кольорових сплавів.
- •4.2.Полімерні і композіційні матеріали.
- •Класифікація.
- •Властивості і найважливіші характеристики.
- •Одержання.
- •Полімери в сільському господарстві
- •Вівці в синтетичних шубах
- •Нумеровані тварини
- •Мікроб - годувальник
- •Синтетична травичка
- •Полімери в машинобудуванні
- •Пластмасові ракети
- •Пластмасовий шлюз
- •Зварювання без нагрівання
- •Властивості та використання км
- •Км з металевою матрицею
- •Км з неметалевою матрицею
- •4.3. Процеси заготівельного виробництва
- •Термічні способи зварювання
- •10. Газове зварювання.
- •Термомеханічні способи зварювання
- •Тема 5. Типи виробництва та їх організаційні форми
- •5.1.Виробнича програма.
- •5.2. Основні типи виробництва та їх характерні ознаки.
- •Організаційні типи виробництва та їх характеристика.
- •Виробничий цикл і методика обчислення.
- •5.3.Потокове автоматизоване виробництво.
- •Тема 6. Технічна норма часу та її структура.
- •6.1.Технічна норма часу і виробітку Види норм праці, їх розрахунок
- •6.2.Штучний час та його структура.
- •6.3.Вплив норми часу на продуктивність праці.
- •Методичні основи планування продуктивності праці
- •Тема 7. Сучасні системи технологічного обладнання
- •7.1. Класифікація металорізальних верстатів та іх позначення
- •7.2. Основні характеристики та конструктивне оформлення верстатів.
- •7.2.1Загальні відомості про свердління деревини
- •7.3. Технологічні можливості верстатів з програмним управліням.
- •4.4. Умови раціонального використання і основні переваги верстатів з пк
- •Тема 8. Системи високих технологій та невиробничої сфери
- •8.1. Сутність та структура систем високих технологій ( вт)
- •Визначення і термінологія
- •Властивості
- •Нанотехнології на перетині сфер життєдіяльності
- •Медицина та нанобіотехнології
- •Електроніка та інформаційні технології
- •Військове призначення
- •Екологія
- •Сільське господарство
- •Енергетика
- •Фундаментальні положення
- •Скануюча зондова мікроскопія
- •Наночастки
- •Новітні досягнення Наноматеріали
- •Напрямки розвитку нанотехнологій
- •Інвестиційна діяльність
- •Індустрія нанотехнологій
- •Ставлення суспільства до нанотехнологій
- •Історія біотехнології
- •Біотехнологія як наука
- •Застосування
- •Переваги біотехнологій
- •Застереження щодо застосування
- •Біотехнологія у царині охорони здоров'я
- •Біотехнологія в медицині
- •Біотехнологія в сільському господарстві
- •Біотехнологія у виробництві
- •Історія
- •Генна інженерія I сільське господарство
- •Генетично модифіковані рослини в Україні
- •Підходи і напрямки Підходи до розуміння проблеми
- •Непопулярні підходи
- •Підходи до вивчення
- •Напрямки досліджень
- •Моделі мозку Теоретичні положення
- •Практична реалізація
- •Проблематика моделювання
- •Історія і сучасний стан Історія
- •Сучасний стан справ
- •Застосування і перспективи розвитку Застосування ші
- •Перспективи ші
- •Зв'язок з іншими науками
- •Філософські питання
- •Чи може машина мислити?
- •Що вважати інтелектом?
- •Наука про знання
- •Етичні проблеми створення штучного розуму Відношення до ші в суспільстві
- •Ші і наукова фантастика
- •Посилання і джерела
- •8.2.Робочі процеси та обладнання вт Системи автоматизованого проектування
- •Стереолітографія (Stereolithography — sl)
- •Селективне лазерне спікання (Selective Laser Sintering — sls)
- •Моделювання плавленням (Fused Deposition Modeling — fdm)
- •Пошарове формування об'ємних моделей з листового матеріалу (Laminated Object Manufacturing — lom)
- •Струменева полімеризація (Polyjet and Ployjet Matrix)
- •Технологія
- •Застосування технології
- •Топ компанії і їхні технології
- •Програми
- •Самовідтворення
- •Базові технології
- •Тривимірна друк: області застосування
- •Стереолітографія (Stereolithography – stl)
- •Селективне лазерне спікання
- •Пошарова заливка екструдіруемим розплавом (Fused Deposition Modeling – fdm)
- •Пошарове формування об'ємних моделей з листового матеріалу (Layer Object Manufacturing – lom)
- •Пошарове ущільнення (Solid Ground Curing – sgc)
- •Трохи висновків
- •8.3. Система соціальних технологій.
- •8.3.1.Сучасні тенденції суспільного розвитку.
- •8.3.2.Середовище соціалізації.
- •Соціальні системи і процес соціалізації.
- •Соціальний процес — предмет технологізації.
- •Класи і типи соціальних технологій.
- •Технологія демократичних виборів.
- •Метод політичної комунікації.
- •Основні моделі комунікації.
- •«Паблік рилейшнз».
- •Перформанс
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
II Класифікація та маркування чавунів.
чавуну називають сплави заліза з вуглецем, що містять більше 2,14%вуглецю. Вони містять ті ж домішки, що і сталь, але в більшій кількості. В залежності від стану вуглецю в чавуні, розрізняють:
Білий чавун, в якому весь вуглець знаходиться у зв'язаному стані ввигляді карбіду, і чавун, в якому вуглець у значній мірі абоповністю перебуває у вільному стані у вигляді графіту, що визначаєміцнісні властивості сплаву, чавуни підрозділяють на: 1) сірі - пластинчаста або червоподібний форма графіту; 2) високоміцні - кулястий графіт; 3) ковкі - хлопьевідний графіт. Чавуни маркують двома літерами і двомацифрами,відповідними мінімального значення тимчасового опору? в прирозтягуванні в МПа-10. Сірий чавун позначають буквами "СЧ" (ГОСТ 1412-85),високоміцний - "ВЧ" (ГОСТ 7293-85), ковкий - "КЧ" (ГОСТ 1215-85).
СЧ10 - сірий чавун з межею міцності при розтягу 100 МПа;
ВЧ70 - високоміцний чавун з сигма тимчасовим при розтягу 700 МПа;
КЧ35 - ковкий чавун с? в розтяганням приблизно 350 МПа.
Для роботи у вузлах тертя з мастилом застосовують виливки зантифрикційного чавуну АЧС-1, АЧС-6, АЧВ-2, АЧК-2 тощо, щорозшифровується так: АЧ - антифрикційний чавун: С - сірий, В - високоміцний, К - ковкий. А цифри позначають порядковийномер сплаву згідно ГОСТу 1585-79.
III класифікація та маркування кольорових сплавів.
1. Мідь і її сплави.
Технічно чиста мідь володіє високими пластичністю і корозійноїстійкістю, малим коефіцієнтом електроопору і високоїтеплопровідністю. За чистоті мідь підрозділяють на марки (ГОСТ 859-78):
| Марка | МВЧк | MOO | МО | Ml | М2 | МОЗ | | Зміст | 99,993 | 99,99 | 99,95 | 99,9 | 99,7 | 99,5 | | Cu + Ag, не менш | | | | | | | |% | | | | | | |
Після позначення марки вказують спосіб виготовлення міді: к --катодна, б - біс киснева, р - розкислення. Мідь вогневогорафінування не позначається.
МООк - технічно чистий катодна мідь, що містить не менше 99,99%міді та срібла.
МОЗ - технічно чиста мідь вогневого рафінування, містить не менш 99,5% міді та срібла.
Мідні сплави поділяють на бронзи і латуні. Бронзи-це сплави міді золовом (4 - 33% Sn хоча бувають без олов'яні бронзи), свинцем (до 30% Pb),алюмінієм (5-11% AL), кремнієм (4-5% Si), сурмою і фосфором (ГОСТ 493-79, ГОСТ 613-79, ГОСТ 5017-74, ГОСТ 18175-78).
латуні - сплави міді з цинком (до 50% Zn) і невеликими добавкамиалюмінію, кремнію, свинцю, нікелю, марганцю (ГОСТ 15527-70, ГОСТ 17711-80). Мідні сплави призначені для виготовлення деталей методами лиття,називають ливарнями, а сплави, призначені для виготовлення деталейпластичним деформуванням - сплавами, робочою тиском.
Мідні сплави позначають початковою буквою їх назви (Бр або Л),після чого слідують перші літери назв основних елементів, що утворюютьсплав, і цифри, що вказують кількість елемента у відсотках. Прийнято наступніпозначення компонентів сплавів:
А - алюміній МЦ - марганець С - свинець Б - берилій
Мг - магній СР - срібло Ж - залізо Мій - миш'як
Су - сурма К - кремній Н - нікель Т - титан
Кд - кадмій О - олово Ф - фосфор Х - хром
Ц - цинк Приклади:
БрА9Мц2Л - бронза, що містить 9% алюмінію, 2% Mn, решта Cu ( "Л" 'вказує, що сплав ливарний);
ЛЦ40Мц3Ж - латунь, що містить 40% Zn, 3% Mn, ~ l% Fe, решта Cu;
Бр0Ф8 ,0-0, 3 -- бронза на ряду з міддю містить 8% олова і 0,3%фосфору;
ЛАМш77-2-0, 05 - латунь що містить 77% Cu, 2% Al, 0,055 миш'яку,інше Zn (в позначенні латуні, призначеної для обробкитиском, перше число вказує на вміст міді).
У нескладних за складом латунь вказують тільки вміст у сплавіміді:
Л96 - латунь що містить 96% Cu і ~ 4% Zn (томпаку);
Лб3 - латунь що містить 63% Cu і -37% Zn. < p> 2. Алюміній і його сплави.
Алюміній - легкий метал, що володіє високими тепло-іелектропровідність, стійкий до корозії. Залежно від ступеня частотипервинний алюміній згідно ГОСТ 11069-74 буває особливої (А999), високої (А995, А95) і технічної чистоти (А85, А7Е, АТ та ін.) Алюміній маркуютьлітерою А і цифрами, що позначають частки відсотка понад 99,0% Al; Літера "Е"позначає підвищений вміст заліза і знижений кремнію. А999 - алюміній особливої чистоти, в якому міститься не менше 99,999% Al; А5 - алюміній технічної чистоти в якому 99,5% алюмінію. Алюмінієвісплави поділяють на деформуються і ливарні. Ті та інші можуть бути незміцнюється і зміцнює термічною обробкою.
деформуючі алюмінієві сплави добре обробляються прокаткою,куванням, штампуванням. Їх марки наведено в ГОСТ4784-74. До деформуючіалюмінієвим сплаву не зміцнює термообробкою, відносяться сплависистеми Al-Mn і AL-Mg: Aмц; АмцС; Амг1; АМг4, 5; АМГ6. Абревіатура включаєв себе початкові літери, що входять до складу сплаву компонентів і цифри,вказують зміст легуючого елемента у відсотках. До деформуючіалюмінієвих сплавів, зміцнює термічною обробкою, відносяться сплависистеми Al-Cu-Mg з добавками деяких елементів (дуралюни, кувальнісплави), а також високоміцні і жароміцні сплави складного хім.состава. Дуралюміній маркуються буквою "Д" та порядковим номером, наприклад: Д1, Д12, D18, АК4, АК8. Чистий деформується алюміній позначається літерами "АД" і умовнимпозначенням ступеня його чистоти: АДоч (> = 99,98% Al), АД000 (> = 99,80% Аl), АД0 (99,5% Аl), АД1 (99,30% Al), АД (> = 98,80% Аl).
Ливарні алюмінієві сплави (ГОСТ 2685-75) має гарну рідко -плинністю, має порівняно не більшу усадку і призначені в основномудля фасонного лиття. Ці сплави маркуються буквами "АЛ" з подальшимпорядковим номером: АЛ2, АЛ9, АЛ13, АЛ22, АЛЗО.
Іноді маркують по складу: АК7М2; АК21М2, 5Н2, 5; АК4МЦ6. У цьомувипадку "М" позначає мідь. "К" - кремній, "Ц" - цинк, "Н" - нікель; цифра - Середня% вміст елемента.
З антифрикційних алюмінієвих сплавів (ГОСТ 14113-78) виготовляютьпідшипники і вкладиші як литтям так і обробкою тиском. Такі сплавимаркують буквою "А" і початковими буквами що входять до них елементів: А09-2, А06-1, АН-2, 5, АСМТ. У перші два сплаву входять у вказану кількістьолова і міді (перша цифра-олово, друге-мідь у%), в третій 2,7-3,3% Ni ів четвертий мідь сурма і телур.
3. Титан та його сплави.
Титан - тугоплавкий метал з невисокою щільністю. Питома міцністьтитану вище, ніж у багатьох легованих конструкційних сталей, тому призаміні сталей титановими сплавами можна при рівній міцності зменшитимасу деталі на 40%. Титан добре обробляється тиском, зварюється, знього можна виготовити складні виливки, але обробка різаннямє важким. Для отримання сплавів з поліпшеними властивостями його легуютьалюмінієм, хромом, молібденом. Титан та його сплави маркують літерами "ВТ" іпорядковим номером:
ВТ1-00, ВТЗ-1, ВТ4, ВТ8, ВТ14.
П'ять титанових сплавів позначені інакше:
0Т4-0, 0Т4, 0Т4-1, ПТ-7М, ПТ-3В.
4. Магній та його сплави.
Серед промислових металів магній володіє найменшою щільністю (1700кг/м3). Магній та його сплави нестійкі проти корозії, при підвищеннітемператури магній інтенсивно окислюється і навіть займається. Вінмає малу міцністю і пластичністю, тому як конструкційнийматеріал чистий магній не використовується. Для підвищення хіміко-механічнихвластивостей в магнієві сплави вводять алюміній, цинк, марганець та іншілегуючі добавки.
Магнієві сплави підрозділяють на деформуючі (ГОСТ 14957-76) іливарні (ГОСТ 2856-79). Перші маркуються буквами "МА", другі "МЛ". Після букв вказується порядковий номер сплаву у відповідному ГОСТі. Наприклад:
МА1-деформується магнієвий сплав № 1;
МЛ19-ливарний магнієвий сплав № 19
