- •Львівський інститут менеджменту Кафедра маркетингу та бізнес-глобалізму «Системи технологій»
- •Навчально-методичний план
- •Тема 1. Роль технології в соціально-економічному розвитку суспільства.
- •1.2. Поняття технологічної системи.
- •1.2.1.Систе́ма
- •Поняття, що характеризують будову та функціонування систем[6],[1],[5]
- •Пов'язані зі структурою
- •Пов'язані з ресурсами та особливостями взаємодії із середовищем
- •Різновиди
- •Зв'язки з іншими поняттями та дисциплінами
- •Властивості систем Пов'язані з цілями та функціями
- •Класифікація фізичних систем
- •Властивості фізичних систем
- •Історія
- •Склад іс
- •Класифікація За ступенем автоматизації
- •За сферою призначення
- •За місцем діяльності іс
- •За функціональним призначенням
- •Типи взаємодії інформаційних систем
- •Автоматизована інформаційна система
- •Фактори, що обумовлюють впровадження інформаційних систем.
- •Характерні ознаки кіс
- •Функції операційної системи
- •Базові відомості
- •Складові ос
- •Вимоги до обладнання
- •Підсистеми ядра ос Інтерфейс ядра операційної системи
- •Підсистема управління введенням-виведенням
- •Підсистема управління оперативною пам'яттю
- •Підсистема управління задачами (процесами)
- •Засоби міжпроцесної взаємодії
- •Додаткова функціональність операційних систем Безпека
- •Графічний інтерфейс користувача
- •Драйвери пристроїв
- •Робота в мережі
- •Історія
- •Сьогодення
- •Родина Microsoft Windows
- •Хмарні операційні системи
- •1.2.3.Інноваційні процеси в технологіях.
- •1.2.4.Основні показники ефекту та ефективності інновацій.
- •1.3.Системи технологій підприємств, галузей та міжгалузевих комплексів
- •Тема 2. Виріб, виробничий та технологічний процеси
- •2.1.Види виробів: деталі, складальні одиниці, комплекси та комплекти.
- •2.2. Напівфабрикати, комплектувальний виріб та заготовки.
- •Технологічність конструкцій заготовок
- •1. Призначення і тенденція розвитку заготовчого виробництва
- •1.1. Зразкова структура виробництва заготовок в машинобудуванні
- •2. Основні поняття про заготовки і їх характеристика
- •2.1. Заготівка, основні поняття і визначення
- •2.2. Пріпуски, напуск і розміри
- •3. Вибір способу отримання заготовок
- •3.1. Технологічні можливості основних способів отримання заготовок
- •3.2. Основні принципи вибору способу отримання заготовок
- •2.3.Виробнича площа, технологічне устаткування, технологічне спорядження, робоче місце
- •1. Поняття робочого місця, його структура та класифікація
- •2. Оцінка та атестація робочих місць
- •3. Сутність робочої зони та основні вимоги до неї
- •4. Планування розміщення робочого місця та робочої зони
- •Виробнича структура підприємства.
- •Структура основного виробництва.
- •Організація промислового підприємства в просторі і принципи його побудови.
- •Шляхи вдосконалення виробничої структури.
- •Тема 3. Системний підхід до технологічного розвитку.
- •3.1.Технічна підготовка виробництва
- •3.2. Комплексна підготовка виробництва.(кпв) та. Напрямки вдосконалення
- •3.3. Основи проектування технологічних процесів. До проектування технологічних процесів пред’являються наступні основні вимоги:
- •Вид технологічного процесу визначається кількістю виробів, що охоплюються процесом (один виріб, група однотипних або різнотипних виробів).
- •Вихідна інформація для розробки типових тп Вихідна інформація для розробки типових технологічних процесів підрозділяється на:
- •Тема 4.Машинобудівні матеріали і технологічні процеси заготівельного виробництва
- •4.1. Класифікація сталей, чавунів, кольорових та їх маркування та їх маркування.
- •I Класифікація та маркування сталей
- •II Класифікація та маркування чавунів.
- •III класифікація та маркування кольорових сплавів.
- •4.2.Полімерні і композіційні матеріали.
- •Класифікація.
- •Властивості і найважливіші характеристики.
- •Одержання.
- •Полімери в сільському господарстві
- •Вівці в синтетичних шубах
- •Нумеровані тварини
- •Мікроб - годувальник
- •Синтетична травичка
- •Полімери в машинобудуванні
- •Пластмасові ракети
- •Пластмасовий шлюз
- •Зварювання без нагрівання
- •Властивості та використання км
- •Км з металевою матрицею
- •Км з неметалевою матрицею
- •4.3. Процеси заготівельного виробництва
- •Термічні способи зварювання
- •10. Газове зварювання.
- •Термомеханічні способи зварювання
- •Тема 5. Типи виробництва та їх організаційні форми
- •5.1.Виробнича програма.
- •5.2. Основні типи виробництва та їх характерні ознаки.
- •Організаційні типи виробництва та їх характеристика.
- •Виробничий цикл і методика обчислення.
- •5.3.Потокове автоматизоване виробництво.
- •Тема 6. Технічна норма часу та її структура.
- •6.1.Технічна норма часу і виробітку Види норм праці, їх розрахунок
- •6.2.Штучний час та його структура.
- •6.3.Вплив норми часу на продуктивність праці.
- •Методичні основи планування продуктивності праці
- •Тема 7. Сучасні системи технологічного обладнання
- •7.1. Класифікація металорізальних верстатів та іх позначення
- •7.2. Основні характеристики та конструктивне оформлення верстатів.
- •7.2.1Загальні відомості про свердління деревини
- •7.3. Технологічні можливості верстатів з програмним управліням.
- •4.4. Умови раціонального використання і основні переваги верстатів з пк
- •Тема 8. Системи високих технологій та невиробничої сфери
- •8.1. Сутність та структура систем високих технологій ( вт)
- •Визначення і термінологія
- •Властивості
- •Нанотехнології на перетині сфер життєдіяльності
- •Медицина та нанобіотехнології
- •Електроніка та інформаційні технології
- •Військове призначення
- •Екологія
- •Сільське господарство
- •Енергетика
- •Фундаментальні положення
- •Скануюча зондова мікроскопія
- •Наночастки
- •Новітні досягнення Наноматеріали
- •Напрямки розвитку нанотехнологій
- •Інвестиційна діяльність
- •Індустрія нанотехнологій
- •Ставлення суспільства до нанотехнологій
- •Історія біотехнології
- •Біотехнологія як наука
- •Застосування
- •Переваги біотехнологій
- •Застереження щодо застосування
- •Біотехнологія у царині охорони здоров'я
- •Біотехнологія в медицині
- •Біотехнологія в сільському господарстві
- •Біотехнологія у виробництві
- •Історія
- •Генна інженерія I сільське господарство
- •Генетично модифіковані рослини в Україні
- •Підходи і напрямки Підходи до розуміння проблеми
- •Непопулярні підходи
- •Підходи до вивчення
- •Напрямки досліджень
- •Моделі мозку Теоретичні положення
- •Практична реалізація
- •Проблематика моделювання
- •Історія і сучасний стан Історія
- •Сучасний стан справ
- •Застосування і перспективи розвитку Застосування ші
- •Перспективи ші
- •Зв'язок з іншими науками
- •Філософські питання
- •Чи може машина мислити?
- •Що вважати інтелектом?
- •Наука про знання
- •Етичні проблеми створення штучного розуму Відношення до ші в суспільстві
- •Ші і наукова фантастика
- •Посилання і джерела
- •8.2.Робочі процеси та обладнання вт Системи автоматизованого проектування
- •Стереолітографія (Stereolithography — sl)
- •Селективне лазерне спікання (Selective Laser Sintering — sls)
- •Моделювання плавленням (Fused Deposition Modeling — fdm)
- •Пошарове формування об'ємних моделей з листового матеріалу (Laminated Object Manufacturing — lom)
- •Струменева полімеризація (Polyjet and Ployjet Matrix)
- •Технологія
- •Застосування технології
- •Топ компанії і їхні технології
- •Програми
- •Самовідтворення
- •Базові технології
- •Тривимірна друк: області застосування
- •Стереолітографія (Stereolithography – stl)
- •Селективне лазерне спікання
- •Пошарова заливка екструдіруемим розплавом (Fused Deposition Modeling – fdm)
- •Пошарове формування об'ємних моделей з листового матеріалу (Layer Object Manufacturing – lom)
- •Пошарове ущільнення (Solid Ground Curing – sgc)
- •Трохи висновків
- •8.3. Система соціальних технологій.
- •8.3.1.Сучасні тенденції суспільного розвитку.
- •8.3.2.Середовище соціалізації.
- •Соціальні системи і процес соціалізації.
- •Соціальний процес — предмет технологізації.
- •Класи і типи соціальних технологій.
- •Технологія демократичних виборів.
- •Метод політичної комунікації.
- •Основні моделі комунікації.
- •«Паблік рилейшнз».
- •Перформанс
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
Тема 7. Сучасні системи технологічного обладнання
1. Класифікація металорізальних верстатів та іх позначення
2. Основні характеристики та конструктивне оформлення верстатів.
3. Технологічні можливості верстатів з програмним управліням.
7.1. Класифікація металорізальних верстатів та іх позначення
Верстати класифікують за різними ознаками, основними з яких є: призначення, конструктивні особливості, ступінь універ-сальності, точність, габарити, ступінь автоматизації. За призначенням і конструктивними особливостями усі вер-стати, що серійно випускаються, поділяють на групи, а кожну групу – на типи. Є десять груп (0 ... 9) і в кожній з них десять типів (0 ... 9) верстатів (табл. 5.1). Нульові групи і типи – ре-зервні, вони заповнюються в міру необхідності. Така класифі-кація була розроблена Експериментальним науково-дослідним інститутом металорізальних верстатів (ЕНДІМВ). За ступенем універсальності розрізняють верстати універ-сальні, спеціалізовані і спеціальні. Універсальні верстати, які інакше називаються верстатами загального призначення, засто-совуються для виготовлення широкої номенклатури деталей, оброблюваних невеликими партіями в умовах дрібносерійного і серійного виробництва. Універсальні верстати з ручним уп-равлінням вимагають від оператора підготовки і часткової або повної реалізації програми, а також виконання функцій мані-пулювання (зміна заготівки й інструмента), контролю і зміни. Універсальні верстати з числовим управлінням вимагають від оператора лише окремих функцій маніпулювання і контролю. При цьому стає можливим обслуговування одним оператором декількох верстатів, так зване багатоверстатне обслуговування. Гнучкі виробничі модулі (ГПМ) представляють собою автомати-зований універсальний технологічний осередок, основою яко-го є верстат із повним набором маніпуляторів, контрольних і вимірювальних пристроїв. Спеціалізовані верстати призначені для обробки заготівок порівняно вузької номенклатури. При-Розділ 5. Технологічне обладнання кладом можуть служити токарні верстати для обробки колінча-тих валів або шліфувальні верстати для обробки кілець кулько-вих підшипників. Спеціалізовані верстати мають високий ступінь автоматизації, і їх використовують у крупносерійному виробництві при великих партіях, що не вимагають частого пе-реналагодження. Спеціальні верстати використовують для про-дуктивної обробки однієї або декількох майже однакових дета-лей в умовах крупносерійного й особливо масового виробництва. Спеціальні верстати, як правило, мають високий ступінь автома-тизації. Автоматичну лінію утворюють із наборів верстатів-авто-матів, розташованих послідовно відповідно до ходу технологіч-ного процесу і зв’язаних загальним транспортом і загальним управлінням. Автоматична лінія може працювати в режимі ав-томатичного переналагодження i переходити від обробки однієї деталі до обробки іншої схожої на неї деталі. Загальне число різних деталей при цьому обмежено декількома штуками. За ступенем точності верстати поділяють на класи: нормаль-ної точності (умовне позначення – Н), підвищеної (П), високої (В), особливо високої (А) і особливо точні (С) – майстер-верста-ти. Верстати класів В, А і С експлуатують у спеціальних приміщен-нях, де підтримують строго визначену температуру і вологість. За габаритами розрізняють легкі верстати – масою 1 т і мен-ше, середні – до 10 т і важкі – більше 10 т. Ступінь автоматизації характеризується участю людини в технологічному процесі. За цією ознакою усі верстати можна розділити на чотири категорії. Перша – верстати, на яких усі стадії технологічного процесу здійснюються за допомогою лю-дини. Друга – напівавтоматичні верстати, на яких процес об-робки (відносні рухи заготівки й інструмента, надання їм не-обхідних зусиль і швидкостей) здійснюють спеціальні механізми без участі людини. Вручну виконують в основному допоміжні функції – завантаження, затиск заготівок. Третя – верстати-автомати. На них не тільки процес обробки, але і уп-равління (узгодження різних рухів, зміна і включення швидко-стей) відбувається без участі людини. До четвертої категорії відносяться саморегульовані верстати-автомати, що самостійно «Товарознавство» виконують процес обробки, управління цим процесом і його кон-троль, тобто оцінюють відповідність технологічного процесу за-даній програмі і вносять необхідні коректування в хід процесу. Залежно від цільового призначення верстата для обробки тих або інших деталей або їх поверхонь, виконання відповід-них технологічних операцій і ріжучого інструмента, верстати розділяють на наступні основні групи – токарні, свердлильні і розточні, фрезерні, шліфувальні. Умовна класифікація верстатів за технологічною ознакою наведена в табл. 5.1. В останні роки одержали поширення верстати, на яких виконуються різні опе-рації в результаті автоматичної зміни ріжучих інструментів. Подібні верстати одержали назву багатоопераційних верстатів або обробних центрів. У позначенні конкретних моделей верстатів перша цифра вказує на групу верстата (наприклад, токарні 1), а друга – на тип (наприклад, токарно-карусельні верстати мають у позна-ченні цифру 15), а останні цифри характеризують основні па-раметри верстата, різні для верстатів різних груп. Верстати найбільш поширених технологічних груп утворюють розмірні ряди, у яких за кожним верстатом закріплений цілком визна-чений діапазон розмірів оброблюваних деталей. Наприклад, у групі токарних верстатів можливості верстата характеризують-ся циліндричним робочим простором і для багатоопераційних верстатів – прямокутним робочим простором. За основним розміром робочого простору, максимальним діаметром для то-карних верстатів, шириною столу для фрезерних і багатоопе-раційних верстатів установлюють ряд стандартних значень, заз-вичай в геометричній прогресії з деяким знаменником (р). Так, для верстатів токарної групи прийнятий (р = 1,25) і стандарт-ний ряд найбільших діаметрів обробки-250, 320, 400, 630, 800, 1000, 1250, 1600, 2000, 2500, 3200, 4000 мм. Перша літера в умовному позначенні вказує на модерніза-цію (покоління) верстата, остання – на модифікацію (видозмі-ну) базової моделі або на якусь характеристику верстата (точність, ступінь автоматизації). Таблиця 5.1. Групи і типи металорізальних верстатів Групи верстатів Шифр групи Шифр типа і найменування верстатів 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Резервні 0 - - - - - - - - - - Токарні 1 Автомати і напівавтомати Револь-верні Свердли- льно- відрізні Карусе-льні Токар-но- гвинто-різні і лобові Багато-різцеві Спе- ціалізо- вані Різні токарні Спеціалі-зовані Одно-шпин-дельні Багато- шпин- дельні Сверд-лильні та расточні 2 Напівавтомати Коорди- натно- розточні Радіаль-но- свердли-льні Горизо-нталь-но-расточні Алмаз-но- расточ-ні Горизо- нталь но- сверд- лильні Різні сверд- лильні Верти кально-сверд-лильні Одно-шпин-дельні Багато- шпин- дельні Шліфу-вальні і доводо-чні 3 Круг-лошлі-фуваль-ні Внутри шньош-ліфува-льні Обди-рочно-шлифо-вальні Спеціалі-зовані шліфува-льні Заточні Плос-кошлі-фуваль-ні Прити-рочні і поліру-вальні Різні, абрази- вні Комбі-новані 4 - - - - - - - - - - Зубо- та різьбо- обробні 5 Різьбона-різні Зубост- ругальні для цилінд- ричних колес Зуборі-зні для коніч-них колес Зубо- фрезер- ні Для нарі-зання червяч-них пар Для об-робки торців зубців Різьбо-фрезе-руваль-ні Зубооз-доблю-вальні та пере-вірочні Зубо-и різьбо-шліфу-вальні Різні зубо-і різьбо-обробні Продовження таблиці 5.1 Групи верстатів Шифр групи Шифр типа і найменування верстатів 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Фрезерні 6 Вертика льні консоль ні Безпере рвної дії Копирува льні і гравирува льні Вертикал ьні консольні Поздов жні Консол ьні широко універ- сальні Горизон тальні консоль ні Різні фрезерні Строгаль ні, довбальн і і протяжні 7 Поздовжні Попере чно-стругал ьні Довбальн і Протяжні горизонта льні Протяж ні вертика льні Різні стругаль ні Одност оєчні Дво-стоєчні Розрізні 8 Розрізні, працюючі Пили Токарни м різцем Абразив ним кругом Гладки м диском Правильн о-відрізні Стрічкові Дискові Ножово чні Різні 9 Опилов очні Пило насікате льні Правиль но- і безцент рово- обдирув альні Балансир овочні Для випробув ання сверл та шлифува льних кругів Ділильн і машини Розділ 5. Технологічне обладнання Наприклад, модель 1124-одношпиндельний токарно-револь-верний верстат-автомат із максимальним діаметром оброблю-ваної заготівки 24 мм; 1Б124 – модернізована модель цього верстата (змінена конструкція приводу та ін.); 16К20П-токар-но-гвинторізний верстат підвищеної точності. Іноді літера, що знаходиться наприкінці позначення моделі, указує на її конст-руктивну особливість, наприклад 6Н80Г (тут Г – горизонталь-ний верстат, 6 – фрезерний). Верстати з програмним управлін-ням мають у шифрі літеру Ф с цифрою, що означає систему управління: Ф1 – із цифровою індексацією і преднабором ко-ординат; Ф2 – із позиційними системами; Ф3 – із контурни-ми системами; Ф4 – з універсальними системами для позицій-ної і контурної обробки. Наприклад, модель 16К20Ф3 – токарно-гвинторізний верстат із програмним управлінням. Де-яким моделям спеціалізованих і спеціальних верстатів умовні позначення привласнюють заводи-виробники. У них можуть входити перші літери найменування заводу або верстата і по-рядковий номер моделі. Наприклад, ЕЗ-9 – спеціальний верстат для нарізування зубцюватих рейок Єгорьевского верстатобуд-івного заводу; ФРС-1 – спеціалізований фрезерно-розточний свердлильний верстат із програмним управлінням.
