4. Вправа «Аплодисменти»

Мета: завершити групову роботу.

Психолог пропонує дітям стати в коло і каже їм, що всі вони сьогодні гарно попрацювали і тому вони мають похвалити за це один одного. Для цього варто всім одночасно і голосно поаплодувати.

5. Зустріч з батьками

Мета: надати батькам рекомендації відносно того, як варто реагувати на агресію дітей, а також того, як допомогти дитині розрядити агресивне напруження.

Психологу варто умовно розділити кімнату на 2 частини. В одній посадити дітей, дати їм олівці і запропонувати трохи помалювати (індивідуально). В другій частині провести міні-лекцію з батьками.

Психолог швидко і стисло (бо потім батьки ще отримають роздруківки із всіма цими вправами) розповідає батькам які вправи вони можуть використовувати вдома для зняття агресії дитини.

Вправа «Час тиші и час “можна”»

Мета: надати дитині можливість вивільняти власну енергію.

Батьки мають домовитися з дитиною, що коли вони втомилися і хочуть відпочити, в хаті буде час тиші. Дитина має вести себе тихо, спокійно малювати, вчити уроки чи ще щось. Але коли буде час «можна», тоді дитині дозволяється робити все: пригати, кричати, брати речі батьків, обнімати батьків, висіти на них тощо.

Вправа «Ящик з "образами"»

Мета: нейтралізувати дитячу агресію в прийнятній для дитини і для оточуючих формі.

Коли вдома хтось з батьків помічає в дитини агресивну поведінку, то може дитині запропонувати зім’яти шматки газети в кулі й кидати їх у стіну. Вони падають, залишаючись на підлозі, а дитина може продовжувати бгати все нові шматки газети й кидати в стіну доти, поки не стомиться. Якщо дитину скривдили, то їй можна порадити супроводжувати кожний кидок словами, адресованими кривдникові. Коли дитина утомиться й трохи заспокоїться, хтось з батьків може разом з нею зібрати паперові грудки й скласти їх до наступного разу, пояснюючи, що дитина завжди може ними скористатися наодинці у своїй кімнаті, коли знову відчує сильне напруження й бажання злитися.

Вправа «Крикни голосніше!»

Мета: зняття вербальної дитячої агресії

При черговій ситуації, коли дитина застосувала якісь лайки батькам обов'язково потрібно з'ясувати, наскільки дитина взагалі розуміє значення тих слів, які вимовляє. Якщо вона розуміє їхній зміст, провести бесіду:

- Чому дитина вживає саме ці слова?

- Чим вони їй подобаються? Що для неї значать?

- Пояснити, як почувають себе люди, стосовно яких адресуються лайки.

Потім можна запропонувати дитині вирішити цю проблему, заінтригувавши її прогулянкою в таке місце, де вона може говорити ці слова, скільки хоче, і її ніхто не буде там за це сварити. Наступного дня або найближчим часом після такої розмови запропонувати дитині прогулятися в ліс. Привести її на яку-небудь, досить далеку галявинку (де ніхто не зможе почути дитину), зупинившись по середині, оголосити, що це те саме місце, де вона може дуже, дуже голосно вимовляти всі лайки, які хоче.

Психолог може перерахувати деякі поради для батьків, які вони потім зможуть надати своїй розгніваній дитині:

- бгати й рвати папір;

- бити подушку, боксерську грушу або консервну банку (ногою бити);

- тупотіти ногами;

- голосно кричати, використовуючи "стаканчик" для криків або "трубу", зроблену з ватману;

- написати на папері всі слова, які хочеться сказати, зім'яти й викинути папір;

- втирати пластилін у картонку або папір;

- використовувати водяний пістолет, надувні кийки, батут.

В кінці міні-лекції кожному з батьків видається пам’ятка, в якій детально зафіксовано все те, про що щойно говорилося. Психолог питає, чи є у когось з батьків питання і відповідає на поставлені запитання.

Крамаревич Ольга

ЗАДАЧА: ЗНИЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ

Заняття 1: зниження тривожності в процесі міжособистісних взаємодій через оволодіння способами встановлення відносин з іншими дітьми

Вправа «Давайте привітаємося» 5хв

Ціль: зняття м*язового напруження, переключення уваги, налаштування на роботу.

«По моєму сигналу ви починаєте рухатись по кімнаті так як вам хочеться і при цьому здороватися з усіма, хто зустрічається на вашому шляху.

Здороватися треба певним чином: 1 хлопок - здороваємося за руку; 2 хлопка - здороваємося плечками; 3 хлопка - здороваємося спинками.» Звернути увагу: можливо, що хто-небудь із дітей буде спеціально прагнути привітатися саме з тим, хто зазвичай не звертає на нього уваги.

Різноманітність тактильних відчуттів, що супроводжують проведення цієї гри, дасть дитині можливість відчути своє тіло, зняти м'язову напругу. Зміна партнерів по грі допоможе позбутися відчуття відчуженості. Для повноти тактильних відчуттів бажано ввести заборону на розмови під час цієї гри.

Вправа «Знайди свою половинку». 5-7 хв Ціль: налаштування на взаємодію

Для проведення цієї гри психолог повинен підготувати кілька карток, розрізаних на дві половинки. З метою ускладнення гри можна використати нерівні лінії розрізу. Психолог перемішує половинки й роздає їх дітям. Потім за його сигналом кожна дитина повинна знайти відповідну половинку.

Тут потрібно пам'ятати, що в роботу із тривожними дітьми не можна включати ефект змагання, тому наприкінці гри можна похвалити дітей за виконання завдання взагалі, а не за швидкість. Після заняття можна поговорити з дітьми про те, хто як знайшов свою половинку і які ще є способи.

«Подаруй подарунок другові»: 10 хв

Ціль: створення умов для зниження тривоги, навчити бути уважним до партнерів по спілкуванню, сформувати доброзичливе ставлення Психолог пропонує кожному подарувати своїй половинці подарунок, але не дійсний. Для цього дитині потрібно руками зобразити, що він дарує, показати щось приємне й підняти подарунок. Після гри можна запитати в дітей, що їм подарували, і прояснити, наскільки вірно вони всі зрозуміли. Як варіант гри можна використати як опис подарунку не конкретну назву предмету, а назву її властивостей, наприклад: «Мені подарували щось велике й м'яке».

"Клеєвий дощик" 7 хв Ціль: згуртування дітей, зниження тривожності, підвищення самооцінки. Дітям пропонують стати один за одним і покласти руку на плече того, хто стоїть попереду. Потім психолог говорить, що пройшов клеєвий дощик, діти приклеїлися і їм не можна розклеюватися. Після чого він дає команду, і всі діти починають рухатися. Діти, тримаючись один за одного, пересуваються по кімнаті, долаючи різні перешкоди: обігнути "широке озеро", пробратися через "дрімучий ліс", ховатися від диких тварин і ін. Головна умова - діти не повинні відчіплюватися один від одного. Психолог може використовувати ігрову ситуацію, пропонуючи дітям для виконання не просто завдання, а зв'язану розповідь.

Потім дощик закінчується і всі повертаються на свої місця

«Усі на борт» 7 хв

Ціль: створення атмосфери безпеки, формування довіри один до одного

Дітям пропонується вибудуватися в ряд за якою-небудь ознакою. Наприклад: * за кольором очей, починаючи з найясніших ; * за кольором очей, починаючи із найтемніших; * за кольором волосся, починаючи з найсвітлішого; * за кольором волосся, починаючи із найтемнішого і т.д.

Потім діти об*єднуються в команди (напр. зі світлими і темними очима). На підлозі малюється квадрат - борт, розміри його залежать від кількості гравців. Так, щоб усі могли поставити не більше 1 стопи. Завдання вміститися всією командою на цьому борту, відірвавши ноги від підлоги за квадратом, і втриматися мінімум 5 секунд. Для ускладнення гри пропонується варіант, коли за бортом не повинно перебувати ніякої частини тіла.

Сліпий танець 5-7 хв Ціль: зняття зайвої м'язової напруги, розвиток довіри один до одного. Розбийтеся на пари. Один з вас одержує пов'язку на очі, він буде "сліпий". Інший залишиться "видючим" і зможе водити "сліпого". Тепер візьміться за руки й потанцюйте один з одним під легку музику (1-2 хвилини). Тепер поміняйтеся ролями. Допоможіть партнерові зав'язати пов'язку".

Як підготовчий етап можна посадити дітей попарно й попросити їх узятися за руки. Той, хто бачить, рухає руками під музику, а дитина із зав'язаними очима намагається повторити ці рухи, не відпускаючи рук, 1- 2 хвилини. Потім діти міняються ролями. Якщо тривожна дитина відмовляється закрити очі, заспокойте її й не наполягайте. Нехай танцює з відкритими очима. У міру позбавлення дитини від тривожних станів можна починати проводити гру не сидячи, а рухаючись по приміщенню.

Релаксація «Водоспад» 5 хв

Ціль: ця гра на уяву допоможе дітям розслабитися

«Сядьте зручніше й закрийте очі. 2-3 рази глибоко вдихніть і видихніть. Уявіть собі, що ви стоїте біля водоспаду. Але це не зовсім звичайний водоспад. Замість води в ньому падає вниз м'яке біле світло. Тепер уявіть себе під цим водоспадом і відчуйте, як це прекрасне біле світло струменіє по вашій голові... Ви відчуваєте, як розслаблюється ваше чоло, потім рот, як розслабляються м'язи шиї... Біле світло тече по ваших плечах, потилиці й допомагає їм стати м'якими й розслабленими. Біле світло стікає з вашої спини, і ви зауважуєте, як і в спині зникає напруга, і вона теж стає м'якою й розслабленою.

А світло тече по вашим грудям, по животі. Ви відчуваєте, як вони розслаблюються й ви самі по собі, без усякого зусилля, можете глибше вдихати й видихати. Це дозволяє вам відчувати себе дуже расслабленно й приємно. Нехай світло тече також по ваших руках, по долонях, по пальцях. Ви зауважуєте, як руки й долоні стають усе м'якшими й розлабленішими. Світло тече й по ногах, спускається до ваших ступень. Ви почуваєте, що й вони розслабляються й стають м'якими. Цей дивний водоспад з білого світла обтікає все ваше тіло. Ви почуваєте себе зовсім спокійно й безтурботно, і з кожним вдихом і видихом ви усе глибше розслабляєтеся й наповнюєтеся свіжими силами. Тепер подякуєте цьому водоспаду світла за те, що він вас так чудово розслабив... Трохи потягніться, випряміться й відкрийте очі.

Ритуал прощання «Подаруй посмішку другові» Давайте попрощаємось, посміхнувшись кожному, і сказавши: «до зустрічі»

Заняття 2: підвищення впевненості в собі, зниження тривожності.

Привітання 3хв: давайте привітаємося. А зробимо ми це таким чином: кожен буде підніматися і вітатися з іншими, але кожен раз іншим способом. Якщо дитина не може придумати як привітатися, їй можна надати підказку: « а ти знаєш, що в Японії люди вітаючись роблять легкий уклін, руки й долоні вздовж тіла по-боках; в Китаї - легкий уклін зі схрещеними на грудях руками і т д. * легкий уклін, долоні складені перед чолом (Індія); * поцілунок у щоки, долоні лежать на передпліччях партнера (Іспанія); * просте рукостискання й погляд в очі (Німеччина); * м'яке рукостискання обома руками, торкання тільки кінчиками пальців (Малайзія); * потертися друг про друга носами (ескімоська традиція).

* Зняти головний убір правою рукою а ліву руку покласти за вухо і висунути язик (Тибет)

Вправа «Корабель і вітер» 4 хв

Ціль: налаштувати групу на робочий лад

Уявіть собі, що наш вітрильник пливе по хвилях, але раптом він зупинився. Давайте допоможемо йому й покличемо на допомогу вітер. Вдихніть у себе повітря, сильно втягніть щоки... А тепер шумно видихніть через рот повітря, і нехай вітер, що вирвався на волю, підганяє кораблик. Давайте спробуємо ще раз. Я хочу почути як шумить вітер!" Вправу можна повторити 3 рази.

«За що мене любить мама» 12-15 хв Ціль: підвищення значимості дитини в очах оточуючих її дітей.

Діти сидять у колі (або за партами). Кожна дитина по черзі говорить усім, за що її любить мама. Потім можна попросити одного з дітей (бажаючого), щоб він повторив те, що сказали інші. При утрудненні діти можуть йому допомогти. Після цього потрібно обговорити з дітьми, чи приємно їм було, що інші діти запам'ятали цю інформацію. Діти звичайно самі роблять висновок, що треба уважно ставитися до навколишнім і слухати їх. Спочатку діти, щоб здатися значимими, розповідають, що мами люблять їх за те, що вони миють посуд, не заважають мамі писати дисертацію, люблять маленьку сестричку... Тільки після багаторазового повторення цієї гри діти дійдуть висновку, що їх люблять просто за те, що вони є.

«Чарівний стілець» 15хв

Ціль: сприяти підвищенню самооцінки дитини, покращенню взаємовідносин між дітьми

Всі діти стають у коло. Усередині кола, але не в центрі, а в краю, ставиться стілець. Діти йдуть по колу й співають:

Хто сьогодні найгарніший?

Хто із нас найщасливіший?

То скоріше вибігай!

На чарівний стілець сідай!

Коли пісенька закінчується, той, хто виявився ближче всього до чарівного стільця, сідає на нього.

Кожна дитина з кола, по черзі, починаючи з того місця, де стоїть стілець, повинна сказати про сидячого на стільці що-небудь гарне й добре.

Перед початком гри можна розповісти дітям про якості чарівного стільця. Про те, що той, хто сідає на цей стілець, губить всі свої погані якості й у нього залишається тільки все гарне, добре й хороше. Щоб побачити це, потрібно дивитися чарівними очима на того, хто сидить на чарівному стільці й т.д.

Добре, якщо чарівний стілець буде яким-небудь незвичайним, наприклад, розмальованим.

Після того як діти розкажуть все гарне про одну дитину, гра відновляється. Цю гру можна повторювати, і педагог повинен постаратися, щоб згодом на чарівному стільці посиділа, хоча б по одному разі, кожна дитина.

«Зайчики й слоники» 7хв

Ціль: дати можливість дітям відчути себе сильними і сміливими, сприяти підвищенню самооцінки.

Спочатку ми з вами будемо лякливими зайчиками. Скажіть, коли заєць почуває небезпеку, що він робить? Правильно, тремтить. Покажіть, як він тремтить. Піджимає вуха, весь стискується, намагається стати маленьким і непомітним, хвостик і лапки його трясуться" і т.д. Діти показують.

Покажіть, що роблять зайчики, якщо чують кроки людини?" Діти розбігаються по кімнаті, ховаються й т.д. "А що роблять зайчики, якщо бачать вовка?.." Педагог грає з дітьми протягом декількох хвилин.

А тепер ми з вами будемо слонами, великими, сильними, сміливими. Покажіть, як спокійно, розмірено, величаво й безстрашно ходять слони. А що роблять слони, коли бачать людину? Вони бояться її? Ні. Вони дружать із нею і, коли її бачать, спокійно продовжують свій шлях. Покажіть, як. Покажіть, що роблять слони, коли бачать тигра..." Діти протягом декількох хвилин зображують безстрашного слона.

Після проведення вправи діти сідають у коло й обговорюють, ким їм більше сподобалося бути й чому.

Вправа на релаксацію «Народження квітки» 5хв

Ціль: розслабитись, стимулювати увагу

Закрийте очі й уявіть себе маленьким паростком квітки. Росточок тільки з'явився. Він ще зовсім маленький. Сонечко зігріває його й допомагає йому рости. Пелюсточки квітки розкриваються. Вона повертає бутончик по напрямку сонця. Пелюстки розкриваються усе ширше й ширше. Наші руки тягнуться до сонця. На рахунок «три» відкрили очі, потягнемося, струснули долоньками. Вдихнемо квітковий запах. Представимо посмішки людей, які дивляться на квіти й вдихають їхні аромати. Нехай кожний з вас дасть назву своїй квітці. От яка строката квіткова галявина в нас вийшла.

Ритуал прощання «Подаруй посмішку другові»

Петренко Анна

Задача:

Розвинути вміння розуміти емоції (власні та інших людей).

Заняття №1.