3. Мета: навчити дітей розрізняти емоції інших людей.

Вправа «Фотографії». Дітям демонструються фотографії, де зображені люди з різними (п’ятьма відомими) видами емоцій. Психолог просить відгадати де яка емоція, задаючи запитання: «Що тут зображено?», «Що відчуває дана особа?». Після цього діти, стаючи в коло, разом із психологом зображують кожну емоцію, закріплюючи таким чином на власній міміці прояв емоції.

4. Мета: попрощатися.

Вправа «До побачення». Діти, наче зайчики, стрибають під музику – кожен підстрибує до кожного, плескає в долоні і прощається.

Арапова Алла

Задача:

Навчити дітей способам контролю своїх агресивних поривів (розвиток вольової регуляції).

Заняття №1.

1. Мета: привітатися один з одним.

Вправа “Добре слово” (2-3 хв).

Учасники кидають один одному м’яч і називають по імені, додаючи добрі, приємні слова. Той, хто отримав м’яч, стає у будь-які позу, а всі повторюють цю позу (по колу).

Вправа допомагає “побачити” один одного – це об’єднує групу, дає змогу відчути значимість кожного, підвищує авторитет.

1. Мета: навчитись контролювати своє спілкування з іншими не підвищуючи голос.

Вправа "Мешечок криків" (5-7 хв)

Як відомо, дітям дуже непросто справлятися зі своїми негативними почуттями, адже ті так і прагнуть прорватися назовні у формі криків і вересків. Однак якщо емоції дуже сильні, то неправильно відразу жадати від дітей спокійного аналізу й пошуку конструктивних рішень. Спочатку потрібно дати їм можливість трохи заспокоїтися, виплеснути негатив прийнятним способом.

Так, якщо дитина обурена, схвильована, розсерджена, словом, просто не в змозі говорити з вами спокійно, запропонуєте їй, що можна скористатися "мішечком криків". Домовтися з дітьми, що поки в них в руках цей мішечок, то він може кричати й верещати в нього стільки, скільки йому необхідно. Але коли він опустить чарівний мішечок, то буде розмовляти з навколишнім спокійним голосом, обговорюючи що відбулося.

Примітка (для батьків). Так званий "мішечок криків" ви можете виготовити з будь-якого тканого мішечка, бажано пришити до нього зав’язочки, щоб мати можливість "закрити" всі "кричалки" на час нормальної розмови. Мішечок, що вийшов, повинен зберігатися в певнім місці й не використовуватися з іншими цілями. Якщо під рукою не виявилося мішечка, то можна його переробити в "баночку криків" або навіть "каструлю криків", бажано із кришкою. Однак використовувати їх пізніше для мирних цілей, наприклад для готування їжі, буде вкрай небажано.

Вправа "Мовчу - шепочу - кричу" ( 7-10 хв)

Як ви напевно помітили, активним дітям важко регулювати свою мову - вони часто говорять на підвищених тонах. Ця гра розвиває здатність усвідомлено регулювати гучність своїх висловлювань, стимулюючи дітей говорити то тихо, то голосно, то зовсім мовчати. Вибирати одне із цих дій їм потрібно, орієнтуючись на той знак, що ви йому показуєте. Заздалегідь домовтеся про ці знаки. Наприклад, коли ви прикладаєте палець до губ, то діти повинні говорити пошепки й пересуватися дуже повільно. Якщо ви поклали руки під голову, як під час сну, дітям варто замовчати й завмерти на місці. А коли ви піднімете руки вгору, то можна розмовляти голосно, кричати й бігати. При цьому весь клас може розповідати усім відомий віршик «Наша Таня громко плачет…» або якийсь інший декілька разів підряд.

Примітка. Цю гру краще закінчувати на етапі "мовчу" або "шепочу", щоб знизити ігрове збудження при переході до інших вправ.