- •1 Основи бізнес-планування проектів
- •4 Сітьове планування
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Зворотний аналіз – визначення пізніх строків завершення операцій:
- •Календарне планування
- •Методичні поради до вивчення теми
- •6 Планування ресурсів: проекти, обмежані за часом
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Приклад процесу вирівнювання ресурсів проекту, обмеженого за часом.
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Планування ресурсів: проекти, обмежані за кількістю ресурсів
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Практичні задвдання
- •Управління часом виконання проекту і відхиленнями від плану
- •Методичні поради до вивчення теми
- •9 Управління ризиком
- •Методичні поради до вивчення теми
- •10 Економічна ефективність інвестицій в інформаційні технології
- •Методичні поради до вивчення теми
- •1) Прямі (бюджетні);
- •2) Непрямі. Прямі витрати властиві наступним категоріям відділів (і здійснюються за рахунок їхніх бюджетів):
- •Стандартні методи оцінки економічної ефективності інвестицій
- •Методичні поради до вивчення теми
- •1 Тестовий контроль знань
- •2 Самостійна робота
- •Операція – це одиниця робіт, в результаті якої створюється конкретний результат по впровадженню інформаційної системи.
- •Організаційна структура проекту (осп) чи (obs) – це відносини між рівнями управління організації.
- •Пакет робіт – основний елемент управління іср, дискретна задача, яка має визначені конкретні результати, за досягнення яких відповідають організаційні одиниці.
- •Список робіт – перечень робіт, запланованих для виконання.
- •Додаток
- •Навчальне видання
- •Хнуре Україна 61166 Харків, проспект Леніна, 14 Віддруковано в навчально-науковому
- •61166, Харків просп Леніна, 14
1) Прямі (бюджетні);
2) Непрямі. Прямі витрати властиві наступним категоріям відділів (і здійснюються за рахунок їхніх бюджетів):
– центральний ІТ-відділ компанії, відповідальний за розвиток і підтримку корпоративної ІС, корпоративної мережі і т. д. (верхній корпоративний рівень);
– групи з підтримки та розвитку ІТ, наявні усередині виробничих та адміністративних підрозділів компанії (місцевий рівень);
– окремі групи фахівців, що забезпечують спеціалізовані види послуг, наприклад послуг зв'язку та передачі даних.
Прямі витрати розраховуються за формулою 10.1 і включають в себе:
(10.1)
де
–
капітальні
витрати;
–
витрати
на управління ІТ;
–
витрати
на технічну підтримку АТ і ПЗ;
– витрати
на розробку прикладного ПО внутрішніми
силами;
– витрати
на аутсорсинг;
– витрати
на відрядження;
– витрати
на послуги зв'язку;
– інші
групи витрат.
Непрямі витрати. Виділяють дві групи джерел виникнення непрямих витрат, пов'язаних з використанням ІТ.
Природа першої криється в тому, що якщо ІС спроектована погано (наприклад, мають місце тривалі зупинки сервера), то це викликає непродуктивне витрачання часу у користувачів (перерви в роботі) і навіть втрати в бізнесі компанії. Як правило, непрямі витрати важко визначити безпосередньо. Однак їх слід враховувати при проектуванні ІС та організації технічної підтримки. Слід розрізняти планове і наднормативне час непрацездатності.
Природа другої групи непрямих витрат криється в організаційній стороні ІТ і полягає в тому, що внаслідок неналежної підтримки з боку штатних співробітників ІТ-відділів їх кінцеві користувачі всередині компанії самі змушені займатися питаннями відновлення працездатності, самонавчанням і т. д., а це також зменшує продуктивне час роботи.
Непрямі витрати знаходяться за рамками бюджетів на ІТ, однак вони можуть відігравати істотну роль в оцінці рішення по проектах. При цьому перша їх група ("непрацездатність системи") може бути розглянута з використанням методу визначення виробничих втрат. Друга група ("непродуктивні зусилля кінцевого користувача"), пов'язана з інформаційними технологіями, визначається за допомогою польових і статистичних досліджень.
Показник сукупної вартості володіння ІС розраховується за формулою:
(10.2)
де
– прямі
витрати;
– непрямі
витрати першої групи;
– непрямі
витрати другої групи.
При цьому:
ТСО необхідно не тільки розраховувати при розгляді нового проекту, але і постійно відстежувати надалі. Загальна вартість володіння інформаційними технологіями – це якісна ключова характеристика, що відображає економічні аспекти стану ІТ в компанії і показує ефективність їх роботи.
Оцінка повернення інвестицій. Модель ROI розраховує коефіцієнт повернення інвестицій в інфраструктуру підприємства. Аналіз цього показника розглядається, як спосіб продемонструвати необхідність вкладення коштів в інформаційні технології [12].
Для оцінки доходної частини, як правило, спочатку аналізують ті напрями бізнесу, ті цілі, які потрібно досягти шляхом впровадження інформаційного проекту або з появою якихось нових продуктів, що дають принципово нову інформацію. Беруть вимірні показники бізнесу (наприклад, скорочення операційних витрат, підтримка конкурентоспроможного стану, поліпшення внутрішнього контролю) і за ними роблять оцінки ефекту. Далі згідно з методикою розраховується коефіцієнт повернення інвестицій в інфраструктуру підприємства за формулою:
(10.3)
де
–
ефект від впровадження ІТ;
І – інвестиції в ІТ.
Якщо ROI > 0, ефект від впровадження ІТ перевищує витрати на ІТ.
Західні компанії використовують ТСО як витратну частину і ROI як розрахункову.
Стандартні методи оцінки економічної ефективності інвестицій. У цьому випадку вкладення в інформаційні технології розглядаються не як витрати, а як інвестиції в основний бізнес. Відповідно, для оцінки економічної ефективності використовуються ті ж інструменти та процедури, що і в будь-якому інвестиційному проекті (Тема 11).
Віддача активів. Така модель буде актуальною найближчим часом. Інформаційна система розглядається як активи підприємства, які повинні приносити певну віддачу. Ефективність використання капіталу оцінюється виходячи із ставки альтернативної дохідності (наприклад, інформаційна система дає більшу віддачу, ніж вкладення в високоприбуткові акції). Для цього розраховують коефіцієнт перевищення ставки прибутковості ІТ над ставкою альтернативної дохідності за формулою:
(10.4)
де К – коефіцієнт перевищення ставки прибутковості ІТ над ставкою альтернативної прибутковості;
– ставка
дохідності ІТ;
– ставка
альтернативної прибутковості.
Якщо К > 0, то дохідність інвестицій в ІТ перевищує дохідність від вкладень в альтернативний проект.
"Ціна" акціонера. Даний метод є перспективним для застосування у промисловості. У недалекому майбутньому вартість акцій компаній і залучення нових акціонерів буде визначатися кваліфікованістю компанії в питаннях електронного бізнесу і широкого використання всіх ІТ-послуг, що пропонуються ринком. Власники компанії будуть оцінювати інвестиції в інформаційні технології та ІТ-послуги як вкладення в підвищення капіталізації своїх компаній. Тоді актуальною стане оцінка ефективності витрат у розрахунку на залучення одного акціонера і зростання вартості акцій. У цих цілях роблять розрахунок ефективності інвестицій в ІТ на залучення одного акціонера і коефіцієнта зростання вартості акції за формулами (10.5) і (10.6) відповідно:
(10.5)
де
– ефективність інвестицій в ІТ на
залучення одного акціонера;
– ефект від впровадження ІТ;
– кількість
акціонерів до впровадження ІТ;
– кількість
акціонерів після впровадження ІТ;
(10.6)
де
– коефіцієнт зростання вартості акції;
– вартість
акції до впровадження ІТ;
– вартість
акції після впровадження ІТ.
Оцінка одноразових витрат на закупівлю та впровадження програмно-апаратних комплексів. Незважаючи на всі зусилля аналітиків, консультантів і спеціалізованих видань, більшість підприємців та управлінців в Україні до цих пір цікавляться тільки цими витратами.
Видимі (прямі) витрати включають в себе такі групи витрат, що перераховані у формулі 10.1.
Основним мотивом для ухвалення рішення про покупку є вартість пропозиції постачальника, тобто видимі витрати. У цих цілях розраховують одноразові витрати на закупівлю і впровадження програмно-апаратних комплексів за формулою:
(10.7)
де
– одноразові витрати на закупівлю і
впровадження програмно-апаратних
комплексів;
– видимі
витрати i-ї групи.
10.2 Контрольні запитання
Які методи використовуються для оцінки ефективності інвестицій?
Яких правил потрібно притримуватися при організації інвестицій в ІТ?
За якими моделями можна оцінити економічну ефективність інвестицій ІТ?
Поясніть термін «Інформатизація бізнесу».
У чому сенс та мета підрахунку показника загальної вартості володіння ІТ?
Які види витрат покладені в основу моделі ТСО?
В чому полягає мета оцінки повернення інвестицій? За якою формулою розраховується коефіцієнт повернення інвестицій в інфраструктуру підприємства?
Для чого розраховують коефіцієнт перевищення ставки прибутковості ІТ над ставкою альтернативної дохідності та за якою формулою?
В якій області застосовується метод "Ціна" акціонера? Та в чому полягає його сутність?
Яким чином розраховують одноразові витрати на закупівлю і впровадження програмно-апаратних комплексів?
10.3 Практичні завдання
Задача 10.1
У проект ERP-системи, як однієї з основних частин інформаційної системи підприємства, передбачається інвестувати 300 000 грн.. Прямі витрати складуть 220 657 грн/рік, непрямі витрати в загальній сумі – 61 599 грн / рік. Ставка дохідності ІТ складе 20%, а ставка альтернативної дохідності - 17%. Кількість акціонерів до впровадження ІТ – 2 550 чол., Кількість акціонерів після впровадження ІТ – 2 638 чол. Очікувані ефекти представлені в таблиці 10.1. Оцініть ефективність вкладень в ІТ.
Таблиця 10.1 – Очікувані поліпшення, що досягаються за допомогою ERP-системи
Категорії поліпшень |
Джерела окупності |
Ефект, грн. |
Незавершене виробництво і тривалість виробничого циклу |
Зниження вкладень в активи, зниження витрат на переміщення матеріалів, скорочення термінів виробництва, зниження запасів напівфабрикатів власного виробництва (із-за скороченого виробничого циклу) |
60 000 |
Складські запаси |
Зниження вкладень в активи, зниження витрат на переміщення матеріалів, підвищення рівня обслуговування |
60 000 |
Використання виробничих ресурсів |
Зниження втрат робочого часу, мінімізація переналагоджень, підвищення коефіцієнта готовності обладнання |
70 000 |
Зниження матеріальних витрат |
Партнерські відносини з постачальниками, своєчасність входять поставок, можливість використання невеликих партій, зниження частки бракованих матеріалів |
70 000 |
Підвищення якості продукції |
Зниження браку, зниження порушень графіків виробництва, зменшення кількості переналагоджень, запобігання зниження обсягу продажів |
90 000 |
Підвищення якості обслуговування |
Зниження термінів поставок, забезпечення відповідності між запасами готової продукції і клієнтським попитом, своєчасність поставок, інтенсифікація спілкування з клієнтами |
60 000 |
Управління витратами |
Оперативність і точність розрахунку собівартості (у тому числі на основі функціонально-вартісного підходу), можливість оперативного аналізу витрат, можливість аналізу причин відхилень від плану, визначення найбільш рентабельних видів продукції |
60 000 |
Організація зберігання і переміщення матеріалів |
Підвищення ефективності при одночасному зниженні трудомісткості, підвищення якості обслуговування, більш точний і оперативний контроль |
18 225 |
Облік і управління фінансами |
Доступність точної і своєчасної фінансової інформації, оптимізація фінансових взаємин з постачальниками і споживачами |
40 000 |
Разом |
|
538 225 |
Задача 10.2
У проект інформатизації підприємство планує інвестувати 200 000 грн.
Прямі витрати на проект складають 167 000 грн., непрямі витрати 17 000 грн.
Ефект від впровадження ІТ очікується на рівні 347 000 грн.
Визначити сукупну вартість володіння ІТ і оцінити повернення інвестицій. Зробити висновки.
Задача 10.3
Ефект від впровадження проекту інформатизації очікується на рівні 347 000 грн.
Ставка доходності від ІТ проекту складає 24%.
Ставка альтернативної доходності складає 19%.
Кількість акціонерів до впровадження і після впровадження ІТ складає 3000 та 3600 осіб відповідно.
Ціна акції до впровадження і після впровадження ІТ складає 1200 грн. та 1500 грн. відповідно.
Оцінити ефективність інвестицій в ІТ. Обґрунтувати відповідь.
