- •Практикум з біогеохімії для екологів Навчальний посібник
- •Передмова
- •Частина і. Теоретичні основи експерименту в біогеохімії Розділ 1. Техніка лабораторної роботи
- •Посуд і обладнання
- •Види скла лабораторного призначення
- •Правила безпеки при роботі зі склом
- •Хімічний посуд
- •Основні операції і прийоми лабораторної роботи
- •Температурний режим
- •Осушення й осушувані
- •Фільтрування
- •1.2.4. Прожарювання
- •Методи поділу й очищення
- •Перекристалізація
- •Сублімація
- •Екстракція
- •Перегонка
- •Відомі класифікації методів аналізу
- •Хімічні методи аналізу
- •Якісний аналіз
- •Кількісний аналіз
- •Основи гравіметрії
- •Об’ємний аналіз
- •Фізичні методи аналізу
- •Активаційний аналіз
- •Спектральний аналіз
- •Метод ядерного магнітного резонансу (ямр)
- •Люмінесцентний аналіз
- •Радіометричний аналіз
- •Фізико-хімічні методи аналізу
- •Електрохімічні методи
- •Спектрофотометричний аналіз
- •Хроматографічний аналіз
- •Фотохімічний аналіз
- •Калориметрія
- •Біологічні методи аналізу
- •Біоіндикація
- •Біотестування
- •Математичні методи
- •Частина II. Практичні і лабораторні роботи Розділ 1. Біогеохімічне випробування
- •Правила техніки безпеки в хімічній лабораторії
- •Похибки вимірювань
- •Відбір проб компонентів біосфери
- •Відбір проб атмосферного повітря
- •Відбір проб ґрунту і мулів
- •Відбір проб води
- •Відбір проб завислої речовини
- •Відбір проб рослин
- •Відбір проб біосубстратів інших видів
- •1.4. Пробопідготовка живої речовини до аналізу
- •Загальні положення про хімічний склад літосфери і
- •Практична робота.
- •Біосистемах
- •Аналітичний контроль біогенних елементів
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Якісний нон чи реактив
- •Лабораторна робота.
- •Розділ 3. Дослідження компонентів біосфери в біогеохімії
- •Педосфера
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •IIі (гідролітічноїкислотності) /иМе(сн3соо)2
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Практична робота.
- •Гідросфера
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •До токсичності 802
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Жива речовина
- •Лабораторна робота.
- •Синє забарвлення комплексних адсорбційних сполук іоду.
- •(Розчин)
- •Приготов-
- •Практична робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Практична робота.
- •Біоіндикація
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Додатки
- •Кларки деяких хімічних елементів в літосфері і ґрунті (за даними о. II. Виноградова)
- •Коефіцієнти переведення рН ацетатної витяжки ґрунту в одиниці гідролітичної кислотності (за г. О. Білявським і л. І. Бутченко)
- •Література
- •Типи і ступені засоленості ґрунтів залежно від концентрації солей (за н. І. Базилевич, є. І. Пайковою)
Лабораторна робота.
ВИЗНАЧЕННЯ ГІДРОЛІТИЧНОЇ КИСЛОТНОСТІ
ҐРУНТОВИХ ВИТЯЖОК МЕТОДОМ ТИТРИМЕТРІЇ
Мета роботи. Засвоїти титриметричний метод визначення гідролітичної кислотності.
Теоретична частина
Кислотність ґрунту (рис. 3.4) поділяється на актуальну і потенційну. Актуальна позначається як pH і визначається наявністю йонів HP у ґрунтовому розчині. Потенційна кислотність — Н, зумовлена йонами Н* у ґрунтово-вбирному комплексі (ґвк), її розрізняють на обмінну і гідролітичну. Якщо причиною обмінної кислотності є рухливі йони ЕР, які витіснюються з ҐВК катіонами нейтральних солей типу KCl, NaCl, ВаС12, то гідролітичну кислотність виявляють обробкою ґрунту розчинами солей, які піддаються гідролізу з лужнією реакцією середовища.
Рис.
3.4. Класифікація типів кислотності
ґрунту.
Такі солі утворені катіонами сильної основи і слабкої кислоти і при дії на ҐВК з поглиненими катіонами не тільки витіснюють йони ЕР з нього, але й нейтралізують вільні Н+ у ґрунтовому розчині, тобто актуальну кислотність ґрунту. Крім того, при дії таких солей, як натрій бензоат, натрій ацетат, калій карбонат тощо, обмінна кислотність теж нейтралізується. Таким чином, згідно зі схемою реакції 3.7 вдається визначити сумарну кислотність ґрунту.
Метод грунтується на обробці ґрунтової витяжки ацетатом натрію і титруванні ацетатної кислоти, що утворюється, у присутності індикатора.
Груитово — вбирний |
+ 3«СН3СО(Жа -> |
Грунтово - вбирний |
ЗяШ+ + |
комплекс |
|
комплекс |
|
Н+ (актуальної кислотності) (Ъп - 2т) СН3СООН
Н+ (обмінної кислотності) +
IIі (гідролітічноїкислотності) /иМе(сн3соо)2
т Мех+ (3.7)
Вибір натрій ацетату найбільш оптимальний, оскільки дія карбонатів і сульфідів пов’язана з виділенням газоподібних карбон діоксиду і токсичного гідрогенсульфуру.
Експериментальна частина
Устаткування і реактиви: технохімічні терези, ротатор (прилад для перемішування і збовтування), мірна колба на 1 л, колба конічна з притертою пробкою з товстого скла місткістю 300 мл, вимірювальні піпетки на 1 і 50 мл, фільтрувальний папір (“синя стрічка”), розчин натрій ацетату, С = 0,1 моль/л; 10% розчин МаОН; 10% розчин СН..СООН; розчин МаОН С = 0,1 моль/л; зразки ґрунтів (пробопідготовку ґрунту див. Ч. II, 1.2.2), індикатор фенолфталеїн.
Хід аналізу
етап роботи - приготування розчину натрій ацетату С = 0,1 моль/л. Зважують на технохімічних терезах 136 г СН3С00^та-ЗН20 і переносять у мірну колбу на. 1 л, розчиняють у дистильованій воді і доводять об’єм до риски; розчин повинен мати pH = 8,3 - 8,4; у випадку більш кислої реакції, додають краплями 10% розчин N3(1®; при більшій лужності — додають 10% розчин СН3СООН. Пам’ятати, що розчин слід зберігати не більш 3 діб.
етап роботи — приготування ацетатної ґрунтової витяжки. Для аналізу беруть середню пробу ґрунту, зважують наважку ґрунту ЗО г на технохімічних терезах з точністю до 0,01 г і переносять її в конічну товстостінну колбу на 300 мл; додають 100 мл розчину натрій ацетату, С = 0,1 моль/л. Суміш перемішують, закривають колбу притертою пробкою, вміщують на ротатор і збовтують протягом 1 год. Після збовтуння суміш фільтрують крізь сухий складчастий фільтр у суху колбу, періодично струшуючи перед кожним додаванням. Якщо фільтрат каламутний, першу порцію відкидають.
етап — титрування. Відбирають піпеткою 50 мл фільтрату і переносять у конічну колбу на 250 мл, додають 5-6 крапель фенолфталеїну і титрують розчином МаОН, С = 0,1 моль/л до слабко-рожевого забарвлення, яке не зникає впродовж ЗО — 60 с.
етап — розрахунок гідролітичної кислотності. Гідролітичну кислотність ґрунту Xк визначают за формулою:
у _ V -К- 5-1,75
Хк — — , ммоль екв/100 г ґрунту,
де К - поправочний коефіцієнт для переведення розчину МаОН до концентрації 0,1 моль/л; V - об’єм 0,1 М розчину МаОН, витраченого на титрування; 5 - коефіцієнт для перерахунку результату на 100 г ґрунту; 1,75 - коефіцієнт перерахунку (середня величина, яка показує середнє значення гідролітичної кислотності, оскільки при одноразовій обробці ґрунту СН3СО(Жа кислотність витісняється неповністю); 10 - виправлення для переведення концентрації Н+ у ммоль екв.
етап — переведення Хк у значення рН. Користуючись таблицею додатка №3, гідролітичну кислотність у ммоль екв/л переводять в одиниці вимірювання концентрації йонів гідрогену - рН.
Запитання до захисту лабораторної роботи
На чому засновано визначення гідролітичної кислотності ґрунтів?
Які методи визначення рН вам відомі?
Чи пов’язана обмінна кислотність з реакціями обміну?
У яких одиницях вимірюється гідролітична кислотність ґрунтів?
Чи пов’язане приготування ацетатної ґрунтової витяжки з обробкою проби ацетатною кислотою?
Чи можна за величиною рН встановити гідролітичну кислотність?
Які види кислотності ґрунту вам відомі ?
Визначити концентрацію йонів Н (моль/л), якщо гідролітична кислотність ґрунту складає 0,76 ммоль екв/100 г ґрунту.
Чому дорівнює концентрація йонів ОН', якщо гідролітична кислотність ацетатної витяжки ґрунту становить 0,29 ммоль екв/ 100 г ґрунту?
