Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Untitled_FR11.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Лабораторна робота.

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ТВЕРДОСТІ ВОДИ

Мета роботи. Закріпити навички титриметрії і обробки її результатів. Засвоїти методику визначення загальної твердості води.

Теоретична частина

Твердість води - сукупність властивостей води, які обумовле­ні наявністю у ній катіонів Са2+ (кальцієва твердість) і М§2+ (магнієва твердість).

Джерело загальної твердості - гірські породи вапняків, доломитів, які при контакті з водою розчиняються. Антропогенне джерело - стічні води підприємств.

Розрізняють карбонатну, або тимчасову і некарбонатну, або сталу твердість. Карбонатна — усувна твердість, від неї можна позбутися за рахунок кип’ятіння води і руйнування кальцій і магній гідрокарбонатів з утворюванням осадів карбонатів та гідроксокарбонатів:

Са(НС03)2 СаС03і + С02Т+ Н20 ;

ІУ^(НСОз)2 М§СОзІ + С02Т + Н20 ;

2і\^(НС03)2 Ма2(ОН)2 со34 + ЗС02Т + Н20 .

Проте повністю позбутися карбонатної твердості неможливо, тому що магній гідроксокарбонат є в значній мірі розчинним.

Некарбонатна (стала) твердість обумовлена наявністю розчинених кальцій та магній сульфатів, хлоридів, силікатів, нітратів, фосфатів. Від неї можливо усуватися тільки хімічним шляхом, тобто обробкою води осаджуючими солями, наприклад:

І^СХ, + Иа2СОз ІУ^СОзІ + N33804,

ЗСаС12 + 2№3Р04 Са3(Р04)4 + 6ИаС1,

(або більш складними методами).

Суму концентрацій Са2+ і М£2+ називають загальною твердіс­тю і розраховують за формулою:

+Іш?""ль/л’ (312)

де масові концентрації йонів (1/2 Са2+) = 20, 04 мг/л і (1/2 М^2+) =12,16 мг/л відповідають 1 ммоль/л загальній твердості.

Твердість води в Україні виражають у моль/м3 або ммоль йонів Са2+ і М^2+ віл води, тобто карбонатна твердість відповідає тій частині цих йонів, яка еквівалентна аніонам НС03‘- а не- карбонатна - аніонам 3042', N0^ і ін. В інших країнах для виразу твердості використовувають т. зв. градуси твердості: 1 сГ твердості (Немеччина) відповідає 0,01 г СаО віл води, тобто 0,357 ммоль екв/л або 17,86 мг СаС03 на 1 л води. Американський градус твердості, 1° = 1 мг/л СаС03 у воді. Таким чином, 1 моль/м3 твердості дорівнює 2,804 сГ (німецьких) або 50,05 американських градусів.

Природні води*за твердістю розрізняють наступних типів:

Дуже м’яку 0 - 1,5 ммоль екв/л; м’яку 1,5 — 3,0 ммоль екв/л; середньо-тверду 3,0 - 4,5ммоль екв/л; досить тверду 4,5 - 6,5 ммоль екв/л; тверду 6,5 - 11 ммоль екв/л; дуже тверду >11 ммоль екв/л.

Підвищена твердість сприяє посиленому утворенню накипу в парових котлах, трубах, побутових опалювальних приладах і металевому посуді, що значно знижує інтенсивність теплообміну, призводить до великої витрати палива і перегріву металевих поверхонь. Твердість збільшує витрати мила для прання і миття, оскільки частина мила утворює з катіонами Са2+ нерозчинні осади солей вищих карбонових кислот. Внаслідок осадження цих солей на тканинах погіршуються їх якість. У воді з високою твердістю погано розварюються овочі та м’ясо через те, що Са2+ утворює нерозчинні осади з білками харчових продуктів.

Вода з надлишком М§2+ є дуже гіркою, тому вміст катіонів магнію не повинен перевищувати 100 мг/л. Загальна твердість питної води, аби запобігти погіршенню її органолептичних властивостей, має бути не більш як 7 ммольекв/л, а твердість понад 10 ммольекв/л вважається небезпечною для здоров’я людини. При усіх недоліках твердої води вона має одну перевагу: дія отруйних неорганічних сполук у водоймах із твердою водою (>20 мг/л СаСО 3) виявляється при вищих концентраціях токсичних речовин, ніж у водоймах із м’якою водою, наприклад, СсіСІ 2 — 73,5 мг/л і 0,6 мг/л; ВейО( - 20,3 і 0,14 мг/л, відповідно. (Чому?)

Найменш твердою вода є в північних річках і ставках тайги і тундри 0,1 - 0,2 ммоль екв/л, найбільш твердою - підземна вода, вода океанів, морів - до 100 ммоль екв/л. Існує багато методів усунення твердості води: вапняний, вапняно-содовий, содово- натронний, фосфатний, йоннообмінний тощо. Для визначення загальної твердості (Т ) використовувають метод титрування розчином трилону Б, (комплексону III) в лужному середовищі в присутності індикатору еріохрому чорного Т. В присутності іншого індикатора - мурексиду - визначають кальцієву твердість (ТСа) (комплекс з Са2+ має червоне забарвлення). Магнієву твердість знаходять за різницею:

Т = Т - Т .

Ме ЗАГ. Са

Експериментальна частина

Устаткування і реактиви: мікробюретка, вимірювальна піпетка на 50 мл, конічні колби місткістю 250 мл - 2 шт. і 100 мл — 1 шт., циліндр місткістю 25 мл; робочий розчин копплексону III, С=0,025 моль/л; розчин еріохрому чорного Т або суха суміш цієї речовини з МаСІ у співвідношенні 1: 200; 20% розчин амоній хлориду, 20% розчин аміаку, проба води.

Хід аналізу

  1. етап — приготування аміаково-амонійного буферного розчину. До конічної колби місткістю 100 мл відбирають за допомогою мірного циліндра по 20 мл 20% розчинів аміаку і амоній хлориду, доводять дистильованою водою до риски.

  2. етап - титрування. Заповнюють бюретку робочим розчином солі динатрій етилендіамінтетрацетату (ЕДТА, комп­лексов III, трилон Б), який має велику комплексоутворюючу здатність. У воді аніон цієї солі має склад подвійного біполярного йону:

ООС- СН2 ^СН2-СОО

^N-CH2-CH2-N\

ноос- сн2 сн2-соон

Реакцію комплексоутворення за участю ЕДТА і двозарядного інша металу (Са2+ або Mg2+) можна записати як загальне рівняння: М2+ + Н2Ап2' о 2Н" + МАп2-

Домашнє завдання. Напишить повні молекулярні рівняння реакцій взаємодії солей, які обумовлюють загальну твердість води, з динатрій етилендіамінтетрацетатом.

Вимірювальною піпеткою відбирають до колби для титруван­ня 50 мл аналізованої води і додають 2 мл буферного розчину. В якості індикатору вносять 3-4 краплі еріохрому чорного Т або сухої індикаторної суміші. Титрують суміш у колбі розчином ЕДТА д() і іереходу червоного забарвлення у синє із зеленуватим відтінком.

І Іагірикінці титрування титрант додають дуже повільно: 1 крапля ;яі 3 -5 с. Після відліку показання з бюретки слід додати ще 1 і . ряплю титранту, аби переконатися, що забарвлення не змінюєть­ся. Титрування треба повторити не менш 5 разів, щоб результати І х вимірювань не відрізнялись більш 0,04 мл. Запишіть результати я робочий зошит.

З етап — обробка результатів. Твердість визначають згідно ■ і законом еквівалентів, але виражають результат в ммоль екв/л:

7W.(l/2 М2Н) = 2 С {ЕДгТ^1г V1EДІА)' 1000’

V \Н2&)

де с (ЕДТА) і V ("ЕДТА,) —концентрація і середній об’єм трилону Б, відповідно; V (Н,0) - об’єм води для аналізу.

За твердістю визначають тип води. Результати записують в піблицю, розраховувають середній результат вимірювань об’єму, відхилення окремих вимірювань від середнього результату; середнє квадратичне відхилення; стандартне відхилення середнього результату; ймовірний результат з ймовірністю 99% (Ч. II, 1.2).

V (ЕДТА)

V (ЕДТА)

3,

і'

X ± Аг = X ±

А'

Тзаг., ммоль екв/л

1.

п

Тип досліджуваної води:

Запитання до захисту лабораторної роботи

  1. Що таке твердість води?

  2. Які види твердості води вам відомі?

  3. Яку функцію виконують множники 2 і 1000 в формулі розрахунку твердості води?

  4. На титрування 40 мл води затратили 3,86 мл розчину трилону Б з С = 0,051 моль/л. Розрахуйте твердість води.

  5. Спираючись на рівняння взаємодії катіонів Са2+або ]\%2+ з трилоном Б, поясніть, в якому середовищі треба проводити реакцію. Чому при проведенні титрування було додано буферний розчин?

  6. При титруванні 50 мл води з індикатором еріохромом чорним Т витрачено 4,86 мл розчину трилону Б, а на титрування з іншім індикатором мурексидом - 3,42 мл. Розрахуйте загальну, магнієву та кальцієву твердість, якщо концентрація трилону Б дорівнює 0,0505 моль/л.

  7. При титруванні проби води для визначення твердості були отримані результати: 3,46 мл, 3,41 мл, 3,48 мл, 3,44 мл, 3,45 мл. Визначити середній результат, стандартне відхилення від серед­нього результату та ймовірний результат вимірювання з ймовір­ністю 95%.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]