- •Практикум з біогеохімії для екологів Навчальний посібник
- •Передмова
- •Частина і. Теоретичні основи експерименту в біогеохімії Розділ 1. Техніка лабораторної роботи
- •Посуд і обладнання
- •Види скла лабораторного призначення
- •Правила безпеки при роботі зі склом
- •Хімічний посуд
- •Основні операції і прийоми лабораторної роботи
- •Температурний режим
- •Осушення й осушувані
- •Фільтрування
- •1.2.4. Прожарювання
- •Методи поділу й очищення
- •Перекристалізація
- •Сублімація
- •Екстракція
- •Перегонка
- •Відомі класифікації методів аналізу
- •Хімічні методи аналізу
- •Якісний аналіз
- •Кількісний аналіз
- •Основи гравіметрії
- •Об’ємний аналіз
- •Фізичні методи аналізу
- •Активаційний аналіз
- •Спектральний аналіз
- •Метод ядерного магнітного резонансу (ямр)
- •Люмінесцентний аналіз
- •Радіометричний аналіз
- •Фізико-хімічні методи аналізу
- •Електрохімічні методи
- •Спектрофотометричний аналіз
- •Хроматографічний аналіз
- •Фотохімічний аналіз
- •Калориметрія
- •Біологічні методи аналізу
- •Біоіндикація
- •Біотестування
- •Математичні методи
- •Частина II. Практичні і лабораторні роботи Розділ 1. Біогеохімічне випробування
- •Правила техніки безпеки в хімічній лабораторії
- •Похибки вимірювань
- •Відбір проб компонентів біосфери
- •Відбір проб атмосферного повітря
- •Відбір проб ґрунту і мулів
- •Відбір проб води
- •Відбір проб завислої речовини
- •Відбір проб рослин
- •Відбір проб біосубстратів інших видів
- •1.4. Пробопідготовка живої речовини до аналізу
- •Загальні положення про хімічний склад літосфери і
- •Практична робота.
- •Біосистемах
- •Аналітичний контроль біогенних елементів
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Якісний нон чи реактив
- •Лабораторна робота.
- •Розділ 3. Дослідження компонентів біосфери в біогеохімії
- •Педосфера
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •IIі (гідролітічноїкислотності) /иМе(сн3соо)2
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Практична робота.
- •Гідросфера
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •До токсичності 802
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Жива речовина
- •Лабораторна робота.
- •Синє забарвлення комплексних адсорбційних сполук іоду.
- •(Розчин)
- •Приготов-
- •Практична робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Практична робота.
- •Біоіндикація
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Додатки
- •Кларки деяких хімічних елементів в літосфері і ґрунті (за даними о. II. Виноградова)
- •Коефіцієнти переведення рН ацетатної витяжки ґрунту в одиниці гідролітичної кислотності (за г. О. Білявським і л. І. Бутченко)
- •Література
- •Типи і ступені засоленості ґрунтів залежно від концентрації солей (за н. І. Базилевич, є. І. Пайковою)
Лабораторна робота.
ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ПЕСТИЦИДІВ НА ДИХАННЯ
ҐРУНТУ
Мета роботи. Освоїти методику лабораторного визначення інтенсивності дихання ґрунту. Вивчити вплив пестицидів на дихання ґрунту.
Теоретична частина
Ґрунт має велику поглинальну здатність і характеризується високими буферними властивостями, тому пестициди, які попадають у ґрунт у невеликих кількостях, не чинять впливу на його біологічну активність і агрохімічні властивості.
Сучасна агрономія, на жаль, не може обійтися без засобів захисту рослин і інших форм пестицидів. Тому важливим є науковий підхід до проблеми і грамотне застосування пестицидів, яке не допускає забруднення і негативних наслідків, що виявляються в найсподіваніших формах: вплив на комах-запильників; на вміст мікроелементів у рослинах; зміну смакових якостей, зниження стійкості до зберігання і втрати харчової цінності рослинної продукції; вплив на репродуктивну функцію тварин і людини; навіть тератогенна (від грец. тєрато^ - потвора, виродок і уєуєтої^ — процес утворення, виникнення) дія.
Пестицидами називають хімічні засоби захисту рослин, які застосовувають у сільскому господарстві. Тому, їх можливо розподіляти за об’єктами дії, наприклад: гербіциди - для боротьби з бур’янами; фунгіциди - для боротьби з грибами; інсектициди - для боротьби зі шкідливими комахами; акарициди — для боротьби з кліщами і нематодами; зооциди - для боротьби з гризунами; бактеріциди — для боротьби з мікроорганізмами; дефоліанти - для відокремлення листя; дефлоранти - для відокремлення квітів.
Крім того, пестициди, можна поділяти за напрямом Фізіологічної дії: інгібітори біосинтезу, антагоністи гормональних сполук, стимулятори вегетативного росту і т.д.
Головною жертвою забруднення ґрунту пестицидами стає її біологічна складова, яка представлена мікроорганізмами, що підтримують ґрунтову родючість, а також рослинами, тваринами.
Пестициди викликають депресію процесу нітрифікації, збільшують ерозію ґрунтів. Хоча вони не завжди впливають на валовий вміст головних поживних елементів, вони здатні змінювати їх доступність для рослин, порушуючи процеси мінералізації органічної речовини. До 80% пестицидів адсорбуються ґрунтовим гумусом; через це вони значно довше затримуються в ґрунті й у такому стані практично не піддаються розкладанню.
Про здатність ґрунтів поглинати пестициди судять за різницею вмісту пестициду в розчині до і після їх взаємодії з ґрунтом або окремими його компонентами. Для цього готують розчини пестицидів, визначають в них вміст препарату, потім додають відому кількість ґрунту, струшують на ротаторі, ґрунт відокремлюють за допомогою центрифуги або фільтрування і знову визначають вміст пестициду в розчині. Розраховують кількість пестициду, поглиненого на одиницю маси ґрунту.
Вплив пестицидів на біоактивність встановлюють різноманітними методами з використанням різних характеристичних показників ґрунту: шляхом визначення різного роду мікроорганізмів у ґрунтах контрольних ділянок без внесення пестицидів і зі застосуванням пестицидів різних видів і концентрацій; визначення активності ґрунтових ферментів (каталази, протеази, фосфатази, інвертази, уреази тощо); дослідження pH водних і сольових витяжок; обмінної гідролітичної кислотності; вмісту гумусу й основних елементів харчування, особливо легкодоступних форм Калію и Фосфору; суми поглинених основ.
Оскільки сумарним показником, що характеризує біологічну активність ґрунту, є кількість карбон діоксиду, який ним виділяється (див. 3.1.7), цей фактор може застосовуватися для вивчення дії пестицидів на ґрунт не тільки в польових, але й у лабораторних умовах.
Принцип методу, що установлює вплив пестицидів на дихання ґрунту, полягає у фіксуванні різниці інтенсивності продукування СО„ ґрунтом без пестицидів і після їх внесення до ґрунту.
Експериментальна частина
Устаткування і реактиви: технохімічні терези; колби конічні місткістю 500 мл; пробки до колб із умонтованими хлоркальцієвими трубками і гачками; бюретки на 25 мл і 50 мл; вимірювальні піпетки на 5 і 10 мл; фарфорові чашки, вимірювальні циліндри на 10 і 50 мл; колби мірні місткістю 50 мл; марлеві торбинки розміром
5x10 см; розчин хлоридної кислоти, С (-НС1) = 0,1моль/л; розчин
Z
натрій гідроксиду, С (— МаОН) = 0,1 моль/л; індикатор — 1%
спиртовий розчин фенолфталеїну; 5% розчин Ва(ОН)2; зразки ґрунтів; 0,1% розчин пестициду.
Хід аналізу
1 етап. Обробка ґрунту пестицидами. Три наважки повітряно-сухого ґрунту по 100 г зважують на технохімічних терезах і вміщують у фарфорові чашки. До двох наважок ґрунту додають по 10 мл і 100 мл розчину пестициду, відповідно; третя наважка - контрольна.
Приготовленою з цього ж зразка ґрунту ґрунтовою витяжкою зволожують ґрунт і залишають на тиждень для компостування. Після закінчення терміну ґрунт висушують у тіні до повітряно- сухого стану, просіюють крізь сито з діаметром отворів 1 мм.
етап. Фіксація СО.,. Дві наважки кожного ґрунту по 10 г зволожують у фарфорових чашках до 60% ґрунтовою витяжкою, перемішують і, не ущільнюючи, переносять у марлеві торбинки, що закріплюють на гачку, вмонтованому в пробку. Хлоркальцієву трубку укріплюють на цій же пробці і наповняють натронним вапном (див. ч. І, 1.2.2). Для визначення дихання застосовують конічні колби, у які відмірюють піпеткою 20 мл розчину ХаОН, герметично (використовуючи вакуум-мастило або вазелін) закривають пробками з підготовленими зразками й осушувачем і залишають на добу.
етап. Титрування . Через добу колби відкривають, швидко додають по 2 краплі фенолфталеїну і 1 мл ВаСІ., і титрують
хлоридною кислотою, С (-НС1) = 0,1 моль/л. Якщо роботу
виконують 2 — 3 групи, то отриманий результат V (НС1) усереднюють. Результати записують у таблицю:
Аналізована проба |
Об'єм (V) 0,1 % розчину пестициду на 100 г проби грунт,’, мл |
Об'єм (І) НС1. мл |
ho2 |
Контроль |
- |
п |
|
Г,. |
|||
Іугег: |
|||
Проба 1 |
10 мл |
V\. |
|
V->. |
|||
1 И 'ЕР. |
|||
Проба 2 |
100 мл |
V |
|
Vi. |
|||
УуСЕР. |
Розрахунок результатів аналізу. Розрахунок виділеного ґрунтом карбон діоксиду проводять за формулою:
^ = (2°‘Т^он-^:Тнс,)-2,2,мг,
де Ісо - інтенсивність дихання ґрунту (кількість С02, що виділилася, мг); 20 — об’єм розчину натрій гідроксиду,
С (-!-NaOH) = 0,1 моль/л, що титрують; TNa0H і Тнс,-титри розчинів
NaOH і НС1 г/мл, відповідно; V ^ - усереднений об’єм НС1, який витрачено на титрування NaOH; 2,2 - кількість С02, що зв’язується
1 мл розчину NaOH, С ( -NaOH) = 0,1 моль/л, мг.
Побудова графіка. Встановіть залежність інтенсивності дихання ґрунту від кількості внесеного в ґрунт пестициду. Побудуйте графік цієї залежності І = ї(Уроз ПЕСТИЦЯДУ )-
Питання до захисту лабораторної роботи
Які відмінності в методиках визначення інтенсивності ґрунтового дихання між польовими і лабораторними методами?
Які методи вивчення впливу пестицидів на ґрунт вам відомі?
У чому виявляється негативний вплив надлишку пестицидів у ґрунті?
Які речовини використовують для фіксації СО„ при визначенні интенсивності дихання ґрунту?
Назвіть наслідки застосування пестицидів щодо флори, фауни, людини.
Який показник характеризує біологічну активність ґрунту і є сумарним? Що він підсумовує?
Як класифікують пестициди за напрямом фізіологічної дії на організми?
Як розрізняють пестициди за їх дією на конкретні живі організми?
