Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Untitled_FR11.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Лабораторна робота.

ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ПЕСТИЦИДІВ НА ДИХАННЯ

ҐРУНТУ

Мета роботи. Освоїти методику лабораторного визначення інтенсивності дихання ґрунту. Вивчити вплив пестицидів на дихання ґрунту.

Теоретична частина

Ґрунт має велику поглинальну здатність і характеризується високими буферними властивостями, тому пестициди, які попадають у ґрунт у невеликих кількостях, не чинять впливу на його біологічну активність і агрохімічні властивості.

Сучасна агрономія, на жаль, не може обійтися без засобів захисту рослин і інших форм пестицидів. Тому важливим є науковий підхід до проблеми і грамотне застосування пестицидів, яке не допускає забруднення і негативних наслідків, що вияв­ляються в найсподіваніших формах: вплив на комах-запильників; на вміст мікроелементів у рослинах; зміну смакових якостей, зниження стійкості до зберігання і втрати харчової цінності рослинної продукції; вплив на репродуктивну функцію тварин і людини; навіть тератогенна (від грец. тєрато^ - потвора, виродок і уєуєтої^ — процес утворення, виникнення) дія.

Пестицидами називають хімічні засоби захисту рослин, які застосовувають у сільскому господарстві. Тому, їх можливо розподіляти за об’єктами дії, наприклад: гербіциди - для боротьби з бур’янами; фунгіциди - для боротьби з грибами; інсектициди - для боротьби зі шкідливими комахами; акарициди — для боротьби з кліщами і нематодами; зооциди - для боротьби з гризунами; бактеріциди — для боротьби з мікроорганізмами; дефоліанти - для відокремлення листя; дефлоранти - для відокремлення квітів.

Крім того, пестициди, можна поділяти за напрямом Фізіо­логічної дії: інгібітори біосинтезу, антагоністи гормональних сполук, стимулятори вегетативного росту і т.д.

Головною жертвою забруднення ґрунту пестицидами стає її біологічна складова, яка представлена мікроорганізмами, що підтримують ґрунтову родючість, а також рослинами, тваринами.

Пестициди викликають депресію процесу нітрифікації, збільшують ерозію ґрунтів. Хоча вони не завжди впливають на валовий вміст головних поживних елементів, вони здатні зміню­вати їх доступність для рослин, порушуючи процеси мінералізації органічної речовини. До 80% пестицидів адсорбуються ґрунтовим гумусом; через це вони значно довше затримуються в ґрунті й у такому стані практично не піддаються розкладанню.

Про здатність ґрунтів поглинати пестициди судять за різницею вмісту пестициду в розчині до і після їх взаємодії з ґрунтом або окремими його компонентами. Для цього готують розчини пестицидів, визначають в них вміст препарату, потім додають відому кількість ґрунту, струшують на ротаторі, ґрунт відокремлюють за допомогою центрифуги або фільтрування і знову визначають вміст пестициду в розчині. Розраховують кількість пестициду, поглиненого на одиницю маси ґрунту.

Вплив пестицидів на біоактивність встановлюють різно­манітними методами з використанням різних характеристичних показників ґрунту: шляхом визначення різного роду мікро­організмів у ґрунтах контрольних ділянок без внесення пестицидів і зі застосуванням пестицидів різних видів і концентрацій; визначення активності ґрунтових ферментів (каталази, протеази, фосфатази, інвертази, уреази тощо); дослідження pH водних і сольових витяжок; обмінної гідролітичної кислотності; вмісту гумусу й основних елементів харчування, особливо легкодоступних форм Калію и Фосфору; суми поглинених основ.

Оскільки сумарним показником, що характеризує біологічну активність ґрунту, є кількість карбон діоксиду, який ним виділяється (див. 3.1.7), цей фактор може застосовуватися для вивчення дії пестицидів на ґрунт не тільки в польових, але й у лабораторних умовах.

Принцип методу, що установлює вплив пестицидів на дихання ґрунту, полягає у фіксуванні різниці інтенсивності продукування СО„ ґрунтом без пестицидів і після їх внесення до ґрунту.

Експериментальна частина

Устаткування і реактиви: технохімічні терези; колби конічні місткістю 500 мл; пробки до колб із умонтованими хлоркальцієви­ми трубками і гачками; бюретки на 25 мл і 50 мл; вимірювальні піпетки на 5 і 10 мл; фарфорові чашки, вимірювальні циліндри на 10 і 50 мл; колби мірні місткістю 50 мл; марлеві торбинки розміром

5x10 см; розчин хлоридної кислоти, С (-НС1) = 0,1моль/л; розчин

Z

натрій гідроксиду, С (— МаОН) = 0,1 моль/л; індикатор — 1%

спиртовий розчин фенолфталеїну; 5% розчин Ва(ОН)2; зразки ґрунтів; 0,1% розчин пестициду.

Хід аналізу

1 етап. Обробка ґрунту пестицидами. Три наважки повітряно-сухого ґрунту по 100 г зважують на технохімічних терезах і вміщують у фарфорові чашки. До двох наважок ґрунту додають по 10 мл і 100 мл розчину пестициду, відповідно; третя наважка - контрольна.

Приготовленою з цього ж зразка ґрунту ґрунтовою витяжкою зволожують ґрунт і залишають на тиждень для компостування. Після закінчення терміну ґрунт висушують у тіні до повітряно- сухого стану, просіюють крізь сито з діаметром отворів 1 мм.

  1. етап. Фіксація СО.,. Дві наважки кожного ґрунту по 10 г зволожують у фарфорових чашках до 60% ґрунтовою витяжкою, перемішують і, не ущільнюючи, переносять у марлеві торбинки, що закріплюють на гачку, вмонтованому в пробку. Хлоркальцієву трубку укріплюють на цій же пробці і наповняють натронним вапном (див. ч. І, 1.2.2). Для визначення дихання застосовують конічні колби, у які відмірюють піпеткою 20 мл розчину ХаОН, герметично (використовуючи вакуум-мастило або вазелін) закри­вають пробками з підготовленими зразками й осушувачем і залишають на добу.

  2. етап. Титрування . Через добу колби відкривають, швидко додають по 2 краплі фенолфталеїну і 1 мл ВаСІ., і титрують

хлоридною кислотою, С (-НС1) = 0,1 моль/л. Якщо роботу

виконують 2 — 3 групи, то отриманий результат V (НС1) усередню­ють. Результати записують у таблицю:

Аналізована

проба

Об'єм (V) 0,1 % розчину пестициду на 100 г проби грунт,’, мл

Об'єм (І) НС1. мл

ho2

Контроль

-

п

Г,.

Іугег:

Проба 1

10 мл

V\.

V->.

1 И 'ЕР.

Проба 2

100 мл

V

Vi.

УуСЕР.

  1. Розрахунок результатів аналізу. Розрахунок виділеного ґрунтом карбон діоксиду проводять за формулою:

^ = (2°‘Т^он-^:Тнс,)-2,2,мг,

де Ісо - інтенсивність дихання ґрунту (кількість С02, що виділилася, мг); 20 — об’єм розчину натрій гідроксиду,

С (-!-NaOH) = 0,1 моль/л, що титрують; TNa0H і Тнс,-титри розчинів

NaOH і НС1 г/мл, відповідно; V ^ - усереднений об’єм НС1, який витрачено на титрування NaOH; 2,2 - кількість С02, що зв’язується

1 мл розчину NaOH, С ( -NaOH) = 0,1 моль/л, мг.

  1. Побудова графіка. Встановіть залежність інтенсивності дихання ґрунту від кількості внесеного в ґрунт пестициду. Побудуйте графік цієї залежності І = ї(Уроз ПЕСТИЦЯДУ )-

Питання до захисту лабораторної роботи

  1. Які відмінності в методиках визначення інтенсивності ґрунтового дихання між польовими і лабораторними методами?

  2. Які методи вивчення впливу пестицидів на ґрунт вам відомі?

  3. У чому виявляється негативний вплив надлишку пести­цидів у ґрунті?

  4. Які речовини використовують для фіксації СО„ при визначенні интенсивності дихання ґрунту?

  5. Назвіть наслідки застосування пестицидів щодо флори, фауни, людини.

  6. Який показник характеризує біологічну активність ґрунту і є сумарним? Що він підсумовує?

  7. Як класифікують пестициди за напрямом фізіологічної дії на організми?

  8. Як розрізняють пестициди за їх дією на конкретні живі організми?

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]