- •Практикум з біогеохімії для екологів Навчальний посібник
- •Передмова
- •Частина і. Теоретичні основи експерименту в біогеохімії Розділ 1. Техніка лабораторної роботи
- •Посуд і обладнання
- •Види скла лабораторного призначення
- •Правила безпеки при роботі зі склом
- •Хімічний посуд
- •Основні операції і прийоми лабораторної роботи
- •Температурний режим
- •Осушення й осушувані
- •Фільтрування
- •1.2.4. Прожарювання
- •Методи поділу й очищення
- •Перекристалізація
- •Сублімація
- •Екстракція
- •Перегонка
- •Відомі класифікації методів аналізу
- •Хімічні методи аналізу
- •Якісний аналіз
- •Кількісний аналіз
- •Основи гравіметрії
- •Об’ємний аналіз
- •Фізичні методи аналізу
- •Активаційний аналіз
- •Спектральний аналіз
- •Метод ядерного магнітного резонансу (ямр)
- •Люмінесцентний аналіз
- •Радіометричний аналіз
- •Фізико-хімічні методи аналізу
- •Електрохімічні методи
- •Спектрофотометричний аналіз
- •Хроматографічний аналіз
- •Фотохімічний аналіз
- •Калориметрія
- •Біологічні методи аналізу
- •Біоіндикація
- •Біотестування
- •Математичні методи
- •Частина II. Практичні і лабораторні роботи Розділ 1. Біогеохімічне випробування
- •Правила техніки безпеки в хімічній лабораторії
- •Похибки вимірювань
- •Відбір проб компонентів біосфери
- •Відбір проб атмосферного повітря
- •Відбір проб ґрунту і мулів
- •Відбір проб води
- •Відбір проб завислої речовини
- •Відбір проб рослин
- •Відбір проб біосубстратів інших видів
- •1.4. Пробопідготовка живої речовини до аналізу
- •Загальні положення про хімічний склад літосфери і
- •Практична робота.
- •Біосистемах
- •Аналітичний контроль біогенних елементів
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Якісний нон чи реактив
- •Лабораторна робота.
- •Розділ 3. Дослідження компонентів біосфери в біогеохімії
- •Педосфера
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •IIі (гідролітічноїкислотності) /иМе(сн3соо)2
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Практична робота.
- •Гідросфера
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •До токсичності 802
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Жива речовина
- •Лабораторна робота.
- •Синє забарвлення комплексних адсорбційних сполук іоду.
- •(Розчин)
- •Приготов-
- •Практична робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Практична робота.
- •Біоіндикація
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Лабораторна робота.
- •Додатки
- •Кларки деяких хімічних елементів в літосфері і ґрунті (за даними о. II. Виноградова)
- •Коефіцієнти переведення рН ацетатної витяжки ґрунту в одиниці гідролітичної кислотності (за г. О. Білявським і л. І. Бутченко)
- •Література
- •Типи і ступені засоленості ґрунтів залежно від концентрації солей (за н. І. Базилевич, є. І. Пайковою)
Лабораторна робота.
ВИЗНАЧЕННЯ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ ВОДИ
Мета роботи. Засвоїти методику визначення мінералізації води методом гравіметрії. Знайти вміст мінеральних речовин в пробі води.
Теоретична частина
Мінералізація води — це кількість розчинених у ній мінеральних речовин, яка виражається або загальною мінералізіцією, або сухим залишком, або густиною. Загальна мінералізація є сумою компонентів мінеральних речовин, визначенних за допомогою аналізів. Сухий залишок отримують при випаровуванні певного об’єму води, висушуванні з подальшим гравіметричним визначенням. Загальну мінералізацію і сухий залишок виражають для прісних і солонуватих вод у мг/л, г/л, для розсолів - у г/л або г/кг. Одиницею останнього способу виразу концентрації є проміле (від лат. pro mille - за тисячу), 1%о — тисячна частка числа.
Для лабораторного застосування звичайно використовують гравіметрію, однак на промислових об’єктах користуються кондуктометричним методом визначення мінералізації.
Експериментальна частина
Устаткування і реактиви: сушильна шафа, аналітичні терези, муфельна піч, водяна баня; фарфорова чашка діаметром 10 см, ексикатор, скляна лійка, скляна паличка, беззольні паперові фільтри “синя стрічка”, розчин Па3С03, С = 10 мг/л; проби води.
Хід аналізу
Метод приблизного визначення мінералізаціі. У попередньо прожарену, охолоджену в ексикаторі і зважену фарфорову чашку вміщують точно відміряний і профільтрований об’єм проби води. Чашку встановлюють на водяну баню і випарюють насухо. Потім переносять у сушильну шафу і висушують при 105 Сдо сталої маси, охолоджуючи в ексикаторі. Вміст сухого залишку розрахо-
(т — т ) 1000
вують за формулою: X/ = , мг/л,
V
де т і тТ - маси фарфорової чашки із залишком і порожньої, відповідно, мг; V— об’єм аналізованої проби води, мл; 1000 - коефіцієнт для перерахунку об’єму в л.
При гідролізі кальцій і магній хлоридів, а також внаслідок їх гігроскопічності, вода діє як реагент, і результат аналізу буде завищений. Крім того, кристалогідрати сульфатів цих катіонів важко відщеплюють воду. З метою усунення цих ймовірних похибок експерименту існує більш точна методика.
Метод з використовуванням Иа2СО.;. При додаванні Па2С03 магній і кальцій хлориди і сульфати утворюють важкорозчинні карбонати і при врахуванні кількості добавки, можна отримати більш точний показник мінералізації. Для приготування розчину 10 г безводного хімічно чистого і висушеного при
200С (3 год) зважують на аналітичних терезах і переносять до мірної колби на 1 л, доводять об’єм до риски. У пробу води вносять піпеткою розчин Ма2С03, щоб маса доданої соди перевищувала вдвічі масу очікуваного сухого залишку. Встановлено, що для прісних вод такий об’єм дорівнює 25 мл і містить 250 мг Па2С03. Після випаровування обробка проби аналогічна методу 1. Розраху-
(т-т -т ) 1000 нок виконують за формулою: Х2 = ——- , мг/л,
де т і тТ — маси фарфорової чашки із залишком і порожньої, відповідно, мг; тс-маса доданогоМа2СО,і; мг, V — об’єм аналізованої проби води, мл.
Визначення залишку після прожарювання. Після закінчення експерименту за методом 2 чашку с сухим залишком вміщують в муфельну піч і прожарюють при 600 °С до сталої маси. Після цієї обробки масова концентрація сухого залишку фактично дорівнює вмісту неорганічних солей, оскільки при прожарюванні органічні речовини, які теж могли завищити результат аналізу, розклались. Обчислення результату ведуть за формулою :
мг/л,
V
маси фарфорової чашки із залишком після і до прожарювання, відповідно, мг; V - об’єм аналізованої проби води, мл.
Результати експерименту фіксують у таблиці і розрахову- вають похибки експерименту визначення мінералізації природної води (Ч.И, 1.2): а) середнього результату (X)', б) відхилення окремих вимірювань від середнього (е?.); в) стандартного відхилення (середня квадратична помилка, в); г) стандартного відхилення середнього результату (З-т?); д) ймовірний результат з ймовірністю 95% (ч. И, табл. 1.1).
.V/
А/
-Уз
А'
3,
5
"ї
Висновок
і ймовірний результат:
(Чорне море), дистильована вода, океанічна вода, морська вода (Червоне море), вода озера Байкал.
