3. Нормативна грошова оцінка земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення

(Назва розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 843 від 05.07.2004)

Нормативна грошова оцінка земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення визначається за формулою:

Цн = Е х Тк х Кмц,

де Цн - нормативна грошова оцінка одного квадратного метра

земельної ділянки (у гривнях);

Е — нормативний середньорічний економічний ефект від використання відповідно земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного

призначення в розрахунку на один квадратний метр (у

гривнях);

Тк — термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 33 років;

Кмц — коефіцієнт, який характеризує місцерозташування та цінність земельної ділянки відповідного призначення. (Пункт 3.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 843 від 05.07.2004)

2. Нормативна грошова оцінка земель лісового фонду

Нормативна грошова оцінка лісових земель лісового фонду визначається за формулою:

Цнол = Ел х Тк х К1 х К2,

де Цнол - нормативна грошова оцінка одного гектара лісових

земель лісового фонду певного типу лісорослинних умов

у певній лісорослинній зоні та певній групі і

категорії захисності лісів (у гривнях);

Ел — нормативний середньорічний економічний ефект від використання лісових земель лісового фонду певного типу лісорослинних умов у певній лісорослинній зоні та

певній групі і категорії захисності лісів (у

гривнях);

Тк — термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 50 років;

К1 — коефіцієнт, який враховує ефект від використання природних корисних властивостей лісів;

К2 — коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості території оптимальній.

Коефіцієнт, який враховує ефект від використання природних корисних властивостей лісів (К1) визначається експертним шляхом.

Коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості оптимальній (К2), обчислюється як відношення оптимальної лісистості до фактичної.

Нормативна грошова оцінка нелісових земель лісового фонду, а також земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення проводиться на основі положень, викладених у відповідних розділах цієї Методики і Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. N 213.

Землі лісового фонду поділяються на лісові та нелісові.

До лісових земель віднесено вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю та не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі тощо), зайняті лісовими шляхами, просіками та протипожежними розривами. До нелісових земель віднесено землі, зайняті спорудами, пов’язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів, підземними комунікаціями тощо; зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства) та болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.

Таксономічною одиницею нормативної грошової оцінки земель лісового фонду є таксаційний виділ. Нормативна грошова оцінка земель лісового фонду в межах землеволодінь та землекористувань визначається як сума оцінок таксаційних виділів лісових та нелісових земель, що входять до складу відповідних землеволодінь та землекористувань.

Ділянки нелісових земель, а також ділянки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення на територіях АР Крим та м. Севастополя в складі земель лісового фонду оцінюються на підставі положень, викладених у відповідних розділах цього Порядку та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Цей Порядок застосовується для нормативної грошової оцінки лісових земель у складі земельного фонду всіх землевласників та землекористувачів незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

Поняття, що вживаються у цьому розділі Порядку, використовуються у такому значенні:

тип лісорослинних умов — основна класифікаційна одиниця лісової типології стосовно однорідних за ґрунтово-гідрологічними умовами земель, укритих лісовою рослинністю або призначених для вирощування лісу;

тип лісу — лісівнича класифікаційна категорія, яку характеризують певний тип лісорослинних умов, породний склад деревостану, певна рослинність і фауна;

ліси першої групи — ліси, які виконують переважно природоохоронні функції (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі тощо);

ліси другої групи — ліси, які поряд з екологічним мають експлуатаційне значення;

лісистість території — відношення площі вкритих лісовою рослинністю земель до загальної площі регіону (області);

категорія захисності лісів — класифікаційна одиниця поділу лісів за їх функціональним призначенням (протиерозійні ліси; захисні смуги вздовж залізниць та автомобільних шляхів; ліси зелених зон навколо міст, інших населених пунктів та промислових підприємств тощо);

лісотаксовий пояс — класифікаційна одиниця диференціації лісових такс залежно від географічних, економічних умов та лісозабезпеченості;

розряд лісових такс — класифікаційна одиниця диференціації лісових такс за відстанню вивезення деревини від центру кварталу до найближчого нижнього складу лісозаготівельника або пункту відвантаження деревини на залізницю;

таксаційний виділ — елементарна класифікаційна одиниця поділу вкритих лісовою рослинністю земель за лісівничо-таксаційними параметрами лісонасаджень та інших категорій земель лісового фонду — за їхніми функціональними та якісними ознаками;

еталонне лісонасадження — біологічно стійке лісонасадження, здатне забезпечити у відповідних лісорослинних умовах найвищу за кількісними та якісними параметрами продуктивність;

оборот рубки — час, протягом якого відновлюються у середньому в господарській секції запаси вирубаної деревини;

господарська секція — вторинна організаційно-господарська одиниця лісового фонду — сукупність лісонасаджень та не вкритих лісовою рослинністю лісових земель лісогосподарського підприємства, які мають одну переважальну породу і спільну мету ведення господарства.

Нормативна грошова оцінка землі в таксаційних виділах у складі лісових земель визначається за формулою

Цлд = Цнол х Плд ,

де Ц — нормативна грошова оцінка землі в таксаційному лд виділі, грн;

Ц — нормативна грошова оцінка 1 га лісових земель лісового нол фонду певного типу лісорослинних умов у певній лісорослинній зоні та певній групі і категорії захисності лісів, лісотаксовому поясі та розряді лісових такс (у грн);

П — площа таксаційної ділянки, га.

Площі і типи лісорослинних умов або типи лісу в таксаційних виділах лісових земель, їхня належність до адміністративно-територальних одиниць, природно-кліматичних зон, категорій лісів, лісотаксових поясів та розрядів лісових такс приймаються за даними матеріалів лісовпорядкування.

Нормативна грошова оцінка 1 га лісових земель розраховується диференційовано за адміністративними областями, природно-кліматичними зонами, типами лісорослинних умов або типами лісу, категоріями лісів, лісотаксовими поясами та розрядами лісових такс. Нормативна грошова оцінка 1 га лісових земель у лісах, у яких лісоексплуатацію заборонено, за розрядами лісових такс не диференціюється і приймається на рівні оцінок за першим розрядом.

Нормативна грошова оцінка 1 га лісових земель розраховується за формулою

Ц нол = Ел х Т к х К1 х К 2,

де Е — нормативний середньорічний економічний ефект від л вирощування деревини на 1 га лісових земель відповідного типу лісу у відповідних категорії лісів та розряді лісових такс (у грн);

Т — термін капіталізації, нормативного середньорічного к економічного ефекту,який встановлюється на рівні 50 років;

К — коефіцієнт, який враховує ефект від використання 1 недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів;

К — коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної 2 лісистості території оптимальній.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 N 783 “Про проведення індексації грошової оцінки земель”.

5.9. Нормативний середньорічний економічний ефект від вирощування деревини визначається як різниця між середньою річною таксовою вартістю деревини, що вирубується за оборот рубки у порядку рубки головного користування та рубок догляду за лісом в еталонному деревостані відповідного типу лісу у відповідних категорії лісів та розряді лісових такс і середніми річними плановими виробничими витратами на лісовирощування.

Нормативний середньорічний економічний ефект від вирощування деревини на 1 га лісових земель Полісся та Лісостепу наведено в додатку 4 (табл. 4.1-4.2).

У типах лісу, де середній річний нормативний економічний ефект від вирощування деревини є нижчий за середні річні планові виробничі витрати, при розрахунку нормативної грошової оцінки 1 га лісових земель для значення нормативного середньорічного економічного ефекту (Е) застосовуються показники середніх річних планових виробничих витрат, що характерно для лісових земель Степової зони, Карпат та Гірського Криму.

Середні річні планові виробничі витрати з урахуванням господарської цінності ґрунтів та віддаленості таксаційних ділянок лісових земель Степової зони наведені в додатку 4 (табл. 4.3).

При визначенні нормативної грошової оцінки 1 га лісових земель Гірського Криму використовуються середні річні планові виробничі витрати з урахуванням коефіцієнтів, які враховують господарську цінність ґрунтів типів лісорослинних умов та протиерозійну цінність лісів Гірського Криму, наведені в додатку 4 (табл. 4.4, 4.5, 4.6).

Обсяги деревини, що вирубується за оборот рубки в порядку рубки головного користування визначаються на підставі продуктивності еталонних деревостанів за даними таблиць продуктивності корінних деревостанів типів лісу Українських Карпат.

Деревина, що вирубується в еталонних деревостанах типів лісу в порядку рубки головного користування, оцінюється за чинними таксами на деревину лісових порід, що відпускається на пні. Товаризація деревини здійснюється відповідно до нормативно-технічних документів. Оцінка деревини від рубок догляду за лісом приймається у розмірі 20% від оцінки деревини від рубки головного користування. Приклад розрахунку середньої річної таксової вартості деревини наведено в додатку 4 (табл. 4.7).

Середні річні планові виробничі витрати на лісовирощування обчислюються шляхом ділення суми прямих та адміністративних витрат, пов’язаних зі створенням та вирощуванням лісу в адміністравних областях Карпатського регіону на загальну площу лісових земель у цих областях. Середні річні планові виробничі витрати наведені в додатку 4 (табл. 4.4).

Коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів (К), приймається на рівні:

для експлуатаційних лісів — 1,5;

для лісів інших категорій, в яких рубки головного користування дозволені, — 2,0;

для лісів, у яких рубки головного користування заборонені — 4,0.

Коефіцієнти, які враховують відповідність фактичної лісистості території оптимальній (К), наведені у додатку 4.