3. Нормативна грошова оцінка земель водного фонду

Нормативна грошова оцінка земель під морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами здійснюється за формулою:

Цн = Ев х Тк х К1 х К2 х К3,

де Цн - нормативна грошова оцінка одного гектара земель під

водою (у гривнях);

Ев — нормативний середньорічний економічний ефект від використання зазначених земельних ділянок;

Тк — термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 33 років;

К1 — коефіцієнт, який враховує місцерозташування водного об’єкта;

К2 — коефіцієнт, який враховує якісний склад та його екологічне значення;

К3 — коефіцієнт, який враховує функціональне використання водного об’єкта.

5.2. Землі під гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, землі островів, прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів оцінюються з урахуванням їх фактичного використання, на основі положень, викладених у відповідних розділах цієї Методики і Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. N 213.

Нормативна грошова оцінка земель, які є під водою, визначається на основі нормативного середньорічного економічного ефекту від використання водних об’єктів, що розташовані на оцінюваній земельній площі (ділянці).

Розрахунки нормативної грошової оцінки земельної ділянки під водою здійснюються за формулою

Цн = Ен х Тк х К1 х К2 х К3 х Пд ,

де Ц — нормативна грошова оцінка земельної ділянки під водою н (у грн.);

Е — нормативний середньорічний економічний ефект від н використання зазначеної земельної ділянки в розрахунку на 1 га;

Т — термін капіталізації нормативного середньорічного к економічного ефекту, який встановлюється на рівні 33 років;

К — коефіцієнт, який враховує місце розташування водного 1 об’єкта;

К — коефіцієнт, який враховує якісний стан та екологічне 2 значення водного об’єкта;

К — коефіцієнт, який враховує функціональне використання 3 водного об’єкта;

П — площа земельної ділянки, га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 N 783 “Про проведення індексації грошової оцінки земель”.

Нормативний середньорічний економічний ефект, який створюється за рахунок використання розташованого на земельній ділянці водного об’єкта для задоволення народногосподарських і суспільних потреб (водопостачання міст і сіл, виробництво гідроелектроенергії, водозабезпечення теплових та атомних електростанцій, промислових, сільськогосподарських підприємств, зрошення й обводнення земель і територій, а також для ведення рибного господарства, розвитку водного транспорту та з рекреаційною метою), є часткою загальної суми усередненого (у перерахунку на одноцільове використання водних ресурсів) зазначеного ефекту. Загальна величина середньорічного нормативного економічного ефекту розподіляється між тими виробничими фондами, водними і земельними ресурсами, що були чинниками його створення.

Нормативний середньорічний економічний ефект від використання земельної ділянки визначається за формулою

Ен = (Ев + Е п + Ег + Ез + Ерг + Евт + Е р) : n,

де Е — нормативний середньорічний економічний ефект від в використання водного об’єкта для водозабезпечення міського та сільського населення;

Е — нормативний середньорічний економічний ефект від п використання водного об’єкта при промисловому й агропромисловому водопостачанні;

Е — нормативний середньорічний економічний ефект від г використання водного об’єкта при виробництві гідроелектроенергії; Е — нормативний середньорічний економічний ефект від оз використання водного об’єкта при зрошенні та обводненні сільськогосподарських земель;

Е — нормативний середньорічний економічний ефект від рг використання водного об’єкта при веденні рибного господарства;

Е — нормативний середньорічний економічний ефект від вт використання водного об’єкта при використанні водойм з транспортною метою;

Е — нормативний середньорічний економічний ефект від р використання водного об’єкта при використанні водойм з лікувально-оздоровчою і туристичною метою та для масового відпочинку населення;

n — кількість видів цільового використання водного об’єкта.

Величини зазначених нормативних економічних ефектів у середньому в Україні наведені в додатку 3 (табл. 3.1).

Величини коефіцієнтів стосовно місцезнаходження різних водних об’єктів наведені в додатку 3 (табл. 3.2). Ці коефіцієнти враховують місцерозташування поверхневих водойм у розрізі територій з надмірним, нормальним та недостатнім природним зволоженням, а також їх значення з точки зору загальнодержавних та локальних (місцевих) умов. Необхідність застосування цих коефіцієнтів при розрахунку загального значення коефіцієнта К,

1

визначається наявністю перелічених умов.

Коефіцієнт (К), який враховує якісний стан та

екологічне значення поверхневих водних об'єктів, визначається за

формулою

К 2 = Кя х Ке ,

де Кя — коефіцієнт, що характеризує якісний стан водойми;

Ке — коефіцієнт, який враховує екологічне значення водойми.

Середні орієнтовні величини коефіцієнтів К і К стосовно

поверхневих водних об'єктів наведено в додатку 3 (табл. 3.3).

Коефіцієнт (К), що характеризує функціональне призначення водного об'єкта, ураховує напрями використання останнього для виробничих і невиробничих потреб: водозабезпечення населення, промислових та агропромислових підприємств, розвитку

транспорту, гідроенергетики, зрошення, рибного господарства і рекреації. За функціональним використанням поверхні водойми розподіляються на:

- одноцільового використання;

- двоцільового використання;

- трицільового використання;

- багатоцільового використання.

Величини коефіцієнта К у залежності від кількості напрямів. З використання водного об'єкта, що розташований на конкретній земельній площі, яка оцінюється, наведені в додатку 3 (табл. 3.4).

Приклад розрахунку грошової оцінки земель, що містяться під водою, наведено в додатку 3 (табл. 3.5).

Грошова оцінка інших земель водного фонду (під гідротехнічними спорудами, водогосподарськими системами; землі островів, прибережних водозахисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів) здійснюється з урахуванням їх фактичного використання на основі положень, викладених у відповідних розділах цього Порядку та Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.