1. Стандартна методика для визначення рівня розумо­вого розвитку молодших школярів е. Замбацявічене

(див. «Опис методик», с. 172)

2. Методика «Переставляння літер за визначеним правилом»

(розроблена на основі результатів дослідження А. Зака)

До контрольного заміру (краще попереднього дня) діти виконують кілька тре­нувальних завдань. Вони опановують правило переставляння літер, спосіб вико­нання завдання (дія виконується усно, і тільки по її закінченні записується резуль­тат), вчаться робити запис. Наприклад, виконуючи завдання «маючи ВСР, - отри­мати СРВ», потрібно зробити два переставляння літер: спочатку поміняти місцями літери В та С, а потім - В та Р.

Мета. Визначення рівня сформованості дій планування, внутрішнього плану дій та рефлексії.

Інструкція. Дітям роздають робочі бланки завдання.

1. У правому та лівому стовпчиках наведено одні й ті самі літери, але вони роз­міщені по-різному. Тобі слід шляхом переставляння літер лівого стовпчика отри­мати таке саме розміщення літер, як ти бачиш у правому стовпчику. Спочатку зроби це переставляння усно, а потім запиши на бланку окремим рядком. Записуй, які літери кожного разу переставив і який результат отримав.

БЛАНК ЗАВДАННЯ (зі зразком його виконання)

Завдання 1.

РПВК

Переставляння літер запиши тут:

Завдання 2.

ГМБФ

Переставляння літер запиши тут:

Завдання 3.

ШЛСЦ

Переставляння літер запиши тут:

ПРКВ

ПІР -> ПРВК В і К -> ПРКВ

БФГМ

ГІБ -> БМГФ МІФ -> БФГМ

лшцс

Ш і л -> лшсп Ц і с ^ лшпс

61

2. Визнач, які з виконаних тобою завдань найбільш подібні. Постав позначку навпроти твердження, яке вважаєш найправильнішим:

1) усі завдання подібні; ^

2) усі завдання різні; ^

3) подібні перше і друге завдання, а третє - інше; □

4) подібні перше й третє, а друге - інше; 0

5) подібні друге і третє, а перше - інше. □

3. Поясни, будь ласка, чому ти обрав саме це твердження. (Тому, що у першому і третьому завданнях переставлялися кожного разу букви, що стоять поряд. У другому - інший спосіб.)

Опрацювання результатів

ПРОТОКОЛ

•а'П'С- Я’ )<Л Список учнів	Результати
	кількість правильно виконаних завдань	вибір судження зроблений правильно (Так/Ні)	вибір судження обгрунтовується (Так/Ні)

Аналіз результатів та їх інтерпретування

Правильне виконання трьох завдань, правильний вибір судження, наявність обґрунтування вибору судження свідчать про високий рівень сформованості дій

планування, внутрішнього плану дій та рефлексії.

Виконання завдання, що обмежене лише правильним виконанням трьох зав­дань, але без обґрунтування вибору судження, кваліфікує високий рівень сфор­мованості дій планування та внутрішнього плану дій і середній рівень рефлекси^ Якщо правильно виконано хоча б одне завдання, можна говорити про середній рівень сформованості дій планування та внутрішнього плану дій.

[і| 3. Методика «Короткий переказ» -

Мета. Визначити уміння учня переосмислювати прочитаний текст та пере­давати його зміст у більш узагальненій формі.

Обладнання. Кожен учень отримує бланк, на якому в лівій частині аркуша розміщено текст без абзаців.

Інструкція дається в усній формі й дублюється на дошці.

1. Прочитайте оповідання. 2. Розділіть текст на смислові частини. Перед кожною частиною поставте її порядковий номер. 3. Знайдіть найкоротшу форму переказу кожної частини і зробіть потрібний запис на правому боці аркуша.

62

Зразок виконання завдання:

Текст

Короткий переказ

Вільно бродить білий, або полярний, ведмідь по льодах північного полярного моря. Але справжня батьківщина ведмедя - величезні льодові простори Північного Льодовитого океану. Густе хутро білого ведмедя є прекрасним захистом від полярних морозів. Воно добре просалене, й водяні бризки скочуються з нього, коли ведмідь вилізає з води і починає кумедно струшуватися, як собака. Тіло білого ведмедя витягнуте у довжину. Між пальцями ніг натягнуті перетинки. Вони дають можливість білому ведмедю прекрасно плавати. Білий колір робить ведмедя непомітним серед льоду та снігів. Це біле забарвлення дає змогу білому ведмедю непомітно підкрадатися до тюленів, які є його основною їжею.

Батьківщина білого ведмедя - Північ. Густе просалене хутро добре захищає ведмедя від холоду. Тіло білого ведмедя при­стосоване до плавання в океані. Біле забарвлення ведмедя робить його непомітним.

Оцінювання результатів та їх інтерпретування

Дії, що виконуються	Рівні сформованості дій
	високий	середній	низький
		допущені помилки
Розділення тексту на смислові частини	Адекватні (чотири)	Одна	Більше однієї
Виділення головного у кожній частині тексту	Чотири частини	Не більше двох	Більше двох
Мовленнєве оформлення	У цілому адекватне	Не більше чотирьох-п’яти	Більше п’яти

Для фіксування результатів виконання завдання учнями класу може бути використана така таблиця:

Список учнів	Рівні виконання завдання
	високий	середній	низький

Учні, які виконали завдання методики на високому рівні, мають достатню під­готовку до роботи з текстами, передбаченими навчальною програмою 5-го класу.

Учні, які виконали завдання методики на середньому рівні, здатні в умовах спеціальної корекційно-розвивальної роботи впродовж трьох-чотирьох місяців суттєво поліпшити підготовку до роботи з текстами програми 5-го класу.

63

Учні, які виявили низький рівень виконання завдання методики, мають значні труднощі у засвоєнні навчальних текстів, передбачених програмою 5-го класу, і без тривалої спеціальної корекційно-розвивальної роботи у них закріплюється не­продуктивний стиль навчання.

[ДІ4. Методика «Самооцінка»

Мета. Виявити рівень і диференційованість самооцінки учня та отримати матеріал для висновків про сприйняття дитиною її стосунків з учителем та одно­класниками.

Обладнання. Робочий бланк.

Інструкція

«Діти, ви отримали аркуші із завданням. Вам слід оцінити себе за трьома якостями: “хороший учень”, “хороший товариш", “цікава людина”. Ви будете це робити за допомогою відрізків. Чим вища оцінка - тим вище на відрізку ви маєте поставити риску. (Продемонструвати на дошці.) Отже, найвища оцінка у верхній точці відрізка, найнижча —у нижній точці. Працюючи з першою групою відрізків, ви оцінюєте себе, так би мовити, “від себе ”, тобто так, як ви про себе насправді думаєте. У другій групі відрізків ви маєте дати оцінку собі “від імені вчителя як би вас оцінив ваш учитель? У третій групі відрізків ви ставите собі оцінку, яку б вам дали однокласники.

Роботу починаємо з першої групи відрізків. Тільки після того, як усі завершать працювати з першою групою відрізків, переходимо до другої групи. Так само до третьої групи переходимо тільки тоді, коли всі завершать роботу з другою групою відрізків».

Перед переходом до іншої групи відрізків психолог уточнює завдання.

Результати дослідження записуються у протокол. Для фіксації результатів ви­користовується шкала оцінок за рівнями - високий, вищий за середній, середній, нижчий за середній, низький.

ПРОТОКОЛ

Прізви­ще, ім’я учня	Результати дослідження (рівні: високий, вищий за середній, середній, нижчий за середній, низький)
	оцінка «від себе»			оцінка «від учителя»			оцінка «від однокласників»
	хоро­ ший учень	хоро­ший то­вариш	цікава людина	хоро­ ший учень	хоро­ший то­вариш	цікава людина	хоро­ ший учень	хоро­ший то­вариш	цікава людина

64

РОБОЧИЙ БЛАНК

Я оцінюю себе сам

! ц?РУ г ---і, :ОІ> ' • > V- ' • л к ї Хороший - п	оганий учень Хороший - поі	ганий товариш Цікава - нец	- - ' >Л . ■ ■■■'■/ ■■ :іт * Щ 0 гі кава людина
! Мене оцінює вчитель
• '} 1 .І: ’ '•V- ■' Хороший - п	’ій'Л ; - ■■ : : " - ■ ’ ' - оганий учень Хороший - по	0«; '/ЧО'1'• ■''■'і' " ’Г?£.-Ї V ганий товариш Цікава - нец	кава людина
Мене оцінюють однокласники
__ і - Хороший - п	оганий учень Хороший - по	ганий товариш Цікава - нец	кава людина

65

Аналіз результатів та їх інтерпретування

Одержані дані опрацьовуються за такими показниками:

- рівень самооцінки за шкалами;

- зіставлення самооцінки та оцінки, що очікується від учителя;

- зіставлення самооцінки та оцінки, що очікується від однокласників.

У випадках, коли «нижчий за середній» рівень зафіксований для учня за різ­ними шкалами, для діагностичного висновку слід залучити додаткову інфор­мацію. Зіставлення самооцінки та очікуваних оцінок від учителя та однокласників дає цінну інформацію про те, як дитина сприймає ставлення до себе з їхнього боку, що відображає значною мірою і її ставлення до школи в цілому. У благополучному випадку оцінка та самооцінка збігаються або рівень зовнішньої оцінки вищий.

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПЕРЕХОДУ У СЕРЕДНЮ ЛАНКУ

Оцінювання досліджуваних психологічних якостей являє собою аналітичний висновок, в основу якого покладено результати тестування і результати спостере­ження за учнем у навчальному процесі. Оцінювання проводиться за трирівневою шкалою. Рівні вказуються у Картці вивчення готовності школяра до переходу у середню ланку.

МОРФОГЕНЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК
Параметр	Характеристика
1. Стан здоров’я	Дані про групу здоров’я, характер відхилень у системах і функціях організму, хворобливість
2. Розумова працездатність і темп навчальної діяльності	Результати «Коректурної проби» та дані вчителя про те, чи здатна дитина працювати разом з іншими учнями у заданому темпі

ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК
Характеристики	Рівні
	низький	середній	високий
1. Понятійне мислення
2. Навчальні дії
Здатність до планування власних дій під час виконання завдань
Уміння працювати усно
Здатність до рефлексії власного способу дії
Здатність до перенесення знань, використання знань під час виконання продуктивних завдань
3. Зв’язне мовлення

66

4. Особистісні якості
Відповідальність
Комунікативні здібності
Поведінкова саморегуляція (здатність стримувати власні бажання та емоції)
Стійкий емоційний стан (тривожність)			1 '4 . ,Г - -
Активність і самостійність у пізнавальній та соціальній діяльності			- Ш >
5. Система ставлень
Ставлення до школи та навчання
Сприйняття учнем системи власних стосунків 3 учителем
Сприйняття учнем системи власних стосунків 3 однокласниками
Ставлення до себе, самооцінювання

,8;. ■

Використання інформації, отриманої у результаті вивчення готовності учня до переходу у середню ланку школи, вимагає спеціальної організації.

Як уже неодноразово підкреслювалося, найголовніше призначення діагнос­тичної інформації - створення основи для розвитку дітей з урахуванням їхніх індивідуальних здібностей. Першим кроком до такої роботи є донесення цієї інформації до найбільш зацікавлених осіб — учня, його батьків та вчителів. При цьому у будь-якому разі слід дотримуватися таких загальних правил.

1. Результати діагностування подаються для ознайомлення не у вигляді первин­них даних, а як аналітично узагальнені матеріали, що супроводжуються відповід­ними висновками.

2. Інформація про дитину та її близьких надається у формі, яка не порушує їхнього права на конфіденційність.

3. Інформація подається доступною та зрозумілою мовою.

4. Ознайомленню з інформацією надається форма діалогу, у ході якого психо­лог контролює ступінь розуміння та прийняття співрозмовником інформації, оцінює його судження й може вносити корективи у рекомендаційну частину. Зазвичай такі корективи стосуються конкретних прийомів.

5. Залежно від форми проведення співбесіди (індивідуальна чи групова) та від того, проводиться співбесіда з дитиною чи з дорослими (батьками, учителями), психолог варіює форму й конкретний зміст, вибудовує дієві для конкретних умов акценти.

За результатами суцільного обстеження (всіх учнів класу) психолог разом з учителем працює з учнями та батьками на загальних зборах. Тут він окреслює загальну картину розвитку учнів, пов’язуючи її з перспективою розвитку, та орієн­тує дітей на оптимальне використання власних можливостей. Протягом усього

67

року кожна дитина, як і її батьки, має можливість отримати індивідуальну кон­сультацію.

Головний канал використання інформації про готовність учня до переходу у середню ланку - реалізація рекомендацій психолога у подальшому навчанні.

У бесідах з учителями 5-го класу психолог робить акцент на позитивних характеристиках учнів, тим самим орієнтує на позитивне ставлення до дітей і продуктивні підходи у навчанні (особливо слабоуспішних).

Оптимістична позиція психолога стосовно кожної дитини має сприяти появі в учителя почуття відповідальності за створення адекватних для дітей педагогічних умов у подальшому навчанні. Традиційно психологу доводиться мотивувати учи­телів 5-х класів до неформального обговорення питання. У класного керівника інтерес до учнів проявляється з тієї митті, коли він дізнається про своє призна­чення. Щодо учителів окремих предметів, то консультації з ними доцільно прово­дити після того, як вони матимуть хоча б початкове уявлення про учнів. Отже, фор­ма проведення консультацій багатоступенева: спочатку психолог і учитель 4-го класу зустрічаються з класним керівником. Вони обговорюють загальні корек- ційно-розвивальні підходи і докладно зупиняються на картині розвитку дітей, які потребують спеціальної уваги. Потім іде серія індивідуальних зустрічей з учи­телями окремих предметів (або, за сприятливих умов, консиліум з участю психо­лога, учителів окремих предметів, учителя початкових класів і заступника дирек­тора). На таких зустрічах потрібно наводити приклади того, як із використанням предметного матеріалу можуть бути реалізовані рекомендації психолога стосовно конкретної дитини.