- •Перша частина Лісого грунтознавства Вступ
- •Історія розвитку лісового ґрунтознавства
- •Ґрунт, як фактор розвитку лісів
- •Питання для самопідготовки:
- •Частина і Розділ 1. Походження, склад та властивості мінеральної частини ґрунтів
- •1.1. Характеристика гірських порід
- •1.2. Процеси вивітрювання та їх значення для ґрунтоутворення
- •1.3. Гранулометричний склад твердої фази ґрунту
- •1.3.1. Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом
- •1.4. Первинні і вторинні (глинисті) мінерали
- •1.5. Хімічний склад гірських порід і ґрунтів. Форми хімічних сполук
- •1.6. Радіоактивність ґрунтів
- •Сорбція 90Sr та 137Cs ґрунтами та десорбція їх розчинами солей
- •Питання для самопідготовки:
- •2.1. Загальна схема ґрунтотворного процесу
- •2.2. Фактори і умови ґрунтоутворення
- •2.3. Елементарні ґрунтотворні процеси
- •2.4. Типи ґрунтоутворення
- •2.5. Будова ґрунтового профілю. Морфологічні ознаки ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •3.1. Рослинні організми
- •3.2. Мікроорганізми
- •3.3. Тваринний світ ґрунту
- •3.4. Форми взаємовідносин між живими організмами у ґрунті
- •Питання для самопідготовки:
- •4.1. Загальні фізичні властивості
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •5.1. Ґрунтові колоїди, їх склад, будова та властивості
- •5.2. Вбирна здатність ґрунту
- •5.3. Kислотність та лужність ґрунтів
- •5.4. Буферна здатність ґрунтів
- •5.5. Окисно-відновні процеси в ґрунтах
- •Питання для самопідготовки:
- •6.1. Стан та форми води у ґрунті
- •6.2. Водні властивості ґрунтів
- •6.3. Водний режим ґрунтів
- •6.4. Вплив лісової рослинності на водний режим ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •7.1. Склад ґрунтового повітря і повітряні властивості ґрунтів
- •7.2. Газообмін між ґрунтом та атмосферою. Динаміка вмісту со2 та о2 в ґрунтовому повітрі
- •7.3. Роль со2 та о2 в ґрунтових процесах і розвитку рослин
- •Питання для самопідготовки:
- •8.1. Джерела тепла в ґрунті
- •8.2. Теплові властивості ґрунтів
- •8.3. Тепловий режим ґрунтів
- •8.4. Вплив лісової рослинності на температурний режим ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •9.1. Фактори природної родючості ґрунтів
- •Продуктивність та освоєнність різних природних зон
- •9.2. Особливості формування поживного режиму в лісових сукцесіях
- •9.3. Поживний режим лісових ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
Сорбція 90Sr та 137Cs ґрунтами та десорбція їх розчинами солей
(І.В.Гулякін, О.В.Юдінцева, 1973)
Тип ґрунту |
90Sr |
137Cs |
|||
Поглину-то з розчину, % |
Витісне-ного 0,5 н СаCl з ґрунту, % |
Поглинуто з розчину, % |
Витіснено з ґрунту (%) розчинами: |
||
0,5 н KNO3 |
0,5 н NH4NO3 |
||||
Дерново-підзолистий супіщаний |
66,2 |
86,7 |
99,4 |
63,4 |
64,8 |
Дерново-підзолистий середньосуглинковий |
92,0 |
85,9 |
99,5 |
23,0 |
33,0 |
Червонозем |
86,4 |
75,6 |
99,5 |
46,5 |
58,2 |
Сірозем світлий |
84,9 |
81,9 |
99,1 |
22,1 |
44,3 |
Чорнозем вилугуваний |
96,6 |
59,3 |
99,7 |
15,4 |
27,8 |
Лугово-карбонатний |
90,9 |
61,9 |
99,7 |
9,1 |
14,3 |
Заплавний дерново-карбонатний |
95,8 |
48,0 |
99,7 |
4,2 |
3,4 |
Рослини, що ростуть на забруднених штучними радіонуклідами ґрунтах, поглинають та накопичують їх в процесі росту та розвитку. На рівень накопичення ізотопів впливає вбирна здатність кореневих систем, глибина їх розміщення, фізіологічні особливості рослин. Кальцієфільні рослини, як правило, накопичують більше радіоак-тивного стронцію, а рослини, що містять більше калію, більше на-копичують цезію-137. Більше всього накопичують 90Sr бобові ку-льтури, менше – коренеплоди та бульбоплоди і іще менше злакові.
На легких за гранулометричним складом, бідних гумусом ґрунтах з низькими значеннями рН, а також перезволожених та оглеєних ґрунтах міграційна здатність радіонуклідів вища, вони легше поглинаються і в більшій мірі накопичуються рослинами. Критичними у відношенні рівнів накопичення штучних радіоак-тивних ізотопів є кислі дерново-підзолисті та торфові ґрунти.
Радіоактивне забруднення є специфічним видом забруднення ґрунтів і може призводити до зниження рівня родючості та погіршення якості лісової продукції. Забруднені радіонуклідами ґрунти потребують додаткових заходів для меліорації та безпечного їх використання. Веремеєнком С.І. (1997) запропоновано розглядати радіоактивне забруднення як один з видів деградації ґрунтів.
Питання для самопідготовки:
1. Наведіть класифікацію гірських порід. 2. Назвіть види вивітрювання гірських порід та мінералів та дайте їх характеристику. 3. Наведіть класифікацію механічних елементів ґрунтів. 4. Наведіть класифікацію ґрунтів за гранулометричним складом. Що положено в її основу? 5. З яких мінералів складаються гірські породи та ґрунти? 6. Які мінерали відносяться до первинних, які до вторинних? 7. Які вчені визначили хімічний склад земної літосфери? 8. Які хімічні елементи складають основу земної кори? 9. На які групи розділяються природні радіоактивні елементи за походженням? 10. Які радіоактивні ізотопи зумовлюють природний радіоактивний фон? 11. Які основні джерела радіоактивного забруднення ґрунтів радіонуклідами. 12. Вкажіть від чого залежать процеси взаємодії, поглинання та фіксації радіонуклідів ґрунтами?
Розділ 2. Загальна схема ґрунтоутворення
Ґрунтоутворення – складний і багатофакторний процес. Утво-рення ґрунту на материнській породі і зміна його властивостей у часі відбувається під впливом сумісної дії факторів і умов ґрунто-утворення: материнських порід, рослинності, клімату, рельєфу місцевості, часу, виробничої діяльності людини. Сучасні теоретичні засади формування ґрунтів розроблені В.В. Докучаєвим.
Після В.В. Докучаєва його теорію продовжили розробляти: П.А. Костичев, М.М. Сибірцев, В.Р. Вільямс, П.С. Коссович, К.Д. Глінка, К.К. Гедройц, Б.Б. Полинов, І.В. Тюрін, О.А. Роде, О.Н. Соколовсь-кий, М.М. Годлін, І.П. Герасімов, В.А. Ковда, Д.Г Тихоненко та ін. Результати їх досліджень і останні дані фундаментальних наук, на яких базується наука про ґрунт, у першу чергу фізики, хімії, мік-робіології, геології, гідрології, прикладної математики та інших га-лузей знань, дозволили суттєво розширити і поглибити визначення ґрунту.
Процес ґрунтоутворення – класичний прояв дії законів єдності і боротьби протилежностей, переходу кількісних змін у якісні, закону заперечення заперечення та ін. Для кращого розуміння ролі окремих факторів і умов у ґрунтотворному процесі необхідно мати цілісне уявлення про його сутність.
