Питання для самопідготовки:

1. Назвіть основні етапи розвитку ґрунтознавства в Україні. 2. Назвіть вчених які зробили значний внесок в розвиток лісового ґрунтознавства. 3. В чому роль ґрунту, як фактору розвитку лісів? 4. Яким чином впливає вміст оксигену та оксиду карбону на розвиток рослин? 5. Яким чином лужна реакція ґрунтового розчину впливає на мінеральне живлення лісових культур?

Частина і Розділ 1. Походження, склад та властивості мінеральної частини ґрунтів

Тверда фаза ґрунту неоднорідна і представлена мінеральною (що не згоряє) та органічною (що згоряє) частинами, що ведуть свій початок від двох начал природи - мінерального і органічного, тобто живого. Частки, з яких складається тверда фаза ґрунту, різні за походженням і розмірами, тому ґрунт є не тільки багатофазовою, але й полідисперсною системою. На частку мінеральної частини в найбільш поширених типах ґрунтів припадає близько 85-98% їх маси. Це основа будь-якого ґрунту, від неї залежать основні його властивості.

За своїм складом мінеральна частина ґрунту є неоднорідною (ге-терогенною) багатофазною системою: тверда фаза, яку складають частки різного розміру і хіміко-мінералогічного складу; рідка фаза - ґрунтовий розчин (вода і розчинені в ній речовини); газоподібна фаза - ґрунтове повітря; біофаза, або "живе тіло" ґрунту (сукупність різноманітних живих організмів, які беруть участь у процесах ґрун-тоутворення та трансформації найважливіших елементів живлення).

Пізнання шляхів походження фаз ґрунту - обов’язкова умова розуміння його властивостей для ефективного та раціонального використання.

1.1. Характеристика гірських порід

Мінеральна частина твердої фази ґрунту сформувалась з гірських порід і мінералів, що входять до їх складу. Вони переважно щільні та практично не родючі. Гірські породи, включаючи фундамент землі, її кору, поділяються на: магматичні, осадові і метаморфічні.

Магматичні гірські породи за вмістом SiO₂ бувають кислими (75-65% SiO₂), середніми (65-52% SiO₂), лужними (52-45% SiO₂ ), ультралужними (SiO₂ <45%).

Осадові породи поділяються на три групи :

- уламкові або кластичні - продукти фізичного руйнування (вивітрювання) різних, у першу чергу, магматичних порід;

- глинисті (пеліти) осадові породи складаються переважно (до 75%) з часточок діаметром до 0,01 мм, з перевагою часточок, діаметр яких менше 0,001 мм;

- породи хімічного і органогенного походження - карбонатні, кремнеземисті (діатоліти, трепели, опоки, і кремнієві конкреції), сірчанокислі і галоїдні (гіпс, кам’яна сіль та інші), залізисті; є фосфоритні і каустобіоліти - органогенні горючі породи (торф, вугілля, нафта та ін.).

З осадових, у формуванні ґрунтоутворюючих порід, важливу роль відіграють карбонатні відклади (вапняки, мергелі, доломіти і крейда).

Метаморфічні породи утворюються з осадових і магматичних порід у глибинних шарах земної кори в умовах високих температур і високого тиску. До них належать гнейси, сланці (глинисті, слюдисті, кремнієві) і мармури, що утворились із вапняків.

Більшість ґрунтів сформувались на осадових породах, що відклались на земній поверхні внаслідок процесів вивітрювання (гіпергенезу) і перевідкладення продуктів вивітрювання магматич-них і метаморфічних порід, або із залишків різних організмів. Їх склад і властивості в значній мірі залежать від гірських порід.

Магматичні породи становлять понад 95% літосфери (твердої поверхні Землі), але як ґрунтоутворюючі материнські при формуванні ґрунтів вони мають обмежене значення і поширенні переважно в гірських областях та в окремих регіонах їх виходу на поверхню (наприклад: виходи магматичних порід, що складають Український кристалічний щит в Рівненській, Житомирській областях). У верхніх шарах літосфери на долю магматичних порід припадає не більше 25%.