- •Перша частина Лісого грунтознавства Вступ
- •Історія розвитку лісового ґрунтознавства
- •Ґрунт, як фактор розвитку лісів
- •Питання для самопідготовки:
- •Частина і Розділ 1. Походження, склад та властивості мінеральної частини ґрунтів
- •1.1. Характеристика гірських порід
- •1.2. Процеси вивітрювання та їх значення для ґрунтоутворення
- •1.3. Гранулометричний склад твердої фази ґрунту
- •1.3.1. Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом
- •1.4. Первинні і вторинні (глинисті) мінерали
- •1.5. Хімічний склад гірських порід і ґрунтів. Форми хімічних сполук
- •1.6. Радіоактивність ґрунтів
- •Сорбція 90Sr та 137Cs ґрунтами та десорбція їх розчинами солей
- •Питання для самопідготовки:
- •2.1. Загальна схема ґрунтотворного процесу
- •2.2. Фактори і умови ґрунтоутворення
- •2.3. Елементарні ґрунтотворні процеси
- •2.4. Типи ґрунтоутворення
- •2.5. Будова ґрунтового профілю. Морфологічні ознаки ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •3.1. Рослинні організми
- •3.2. Мікроорганізми
- •3.3. Тваринний світ ґрунту
- •3.4. Форми взаємовідносин між живими організмами у ґрунті
- •Питання для самопідготовки:
- •4.1. Загальні фізичні властивості
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •5.1. Ґрунтові колоїди, їх склад, будова та властивості
- •5.2. Вбирна здатність ґрунту
- •5.3. Kислотність та лужність ґрунтів
- •5.4. Буферна здатність ґрунтів
- •5.5. Окисно-відновні процеси в ґрунтах
- •Питання для самопідготовки:
- •6.1. Стан та форми води у ґрунті
- •6.2. Водні властивості ґрунтів
- •6.3. Водний режим ґрунтів
- •6.4. Вплив лісової рослинності на водний режим ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •7.1. Склад ґрунтового повітря і повітряні властивості ґрунтів
- •7.2. Газообмін між ґрунтом та атмосферою. Динаміка вмісту со2 та о2 в ґрунтовому повітрі
- •7.3. Роль со2 та о2 в ґрунтових процесах і розвитку рослин
- •Питання для самопідготовки:
- •8.1. Джерела тепла в ґрунті
- •8.2. Теплові властивості ґрунтів
- •8.3. Тепловий режим ґрунтів
- •8.4. Вплив лісової рослинності на температурний режим ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •9.1. Фактори природної родючості ґрунтів
- •Продуктивність та освоєнність різних природних зон
- •9.2. Особливості формування поживного режиму в лісових сукцесіях
- •9.3. Поживний режим лісових ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
Питання для самопідготовки:
1. Що таке ґрунтоутворюючий процес? 2. В чому відмінність між ґрунтом і гірською породою? 3. Перерахуйте фактори та умови ґрунтоутворення. 4. Перерахуйте елементарні ґрунтоутворюючі процеси. 5. Назвіть основні типи ґрунтоутворення. В чому їх суть? 6. Що таке морфологічні ознаки ґрунтів? Перерахуйте їх. 7. Що таке будова ґрунтового профілю? 8. Перерахуйте основні генетичні горизонти ґрунтового профілю. 9. Назвіть три основних кольори, які дають всю гаму відтінків кольору ґрунтів. Якими сполуками вони обумовлені? 10. Наведіть класифікацію ґрунтової структури.
Розділ 3. Біофаза ґрунтів
Ґрунт з різноманітними групами рослин, тварин і мікроорга-нізмів, об'єднаних у складні біоценотичні угруповання, є, за визначенням В.І. Вернадського, єдиною живою плівкою земної суші, неодмінним компонентом ландшафту (біогеоценозу в уявленні В.М. Сукачова), наділеним найвищою геохімічною енергією живої речовини. Тому неможливо вивчати ґрунти, не беручи до уваги ті закономірні та нерозривні екосистемні зв'язки, що існують між ґрунтом та організмами, які мешкають у ньому: хлорофільні фотоавтотрофи є продуцентами, синтезаторами первинних органічних речовин, а безхлорофільні редуценти та консументи - деструкторами та їх споживачами.
Все біорозмаїття, притаманне живому світу поділяють на два ве-ликих царства рослин і тварин з відмінним типом живлення (гете-ротрофний у тварин, автотрофний у рослин), рухливим (твари-ни) або нерухомим (рослини) способом життя, доповнюючись водорос-тями, найпростішими, грибами і бактеріями з відносно простою біологічною організацією. Архебактерії є найдавнішою з груп жи-вих істот, поява якої на планеті ознаменувала роздвоєння філоге-незу на прокаріотів (Ргосагуоіае - доядерні) та еукаріотів (Еиса-гуоїае - ядерні), різноманітивши цим і еволюцію ґрунтотворення. Еукаріоти невдовзі диференціювалися на одноклітинні (Ргоіізіа) та багатоклітинні (Ріапіае, Апітаііа, Рипді). Фототрофне живлення опанували вищі багатоклітинні організми з тканинною будовою і еукаріотичним типом клітин, у тому числі одноклітинні водорості, за винятком синьозелених, які фактично є бактеріями-прокаріотами - первинними продуцентами органічної речовин на Землі.
3.1. Рослинні організми
Зелені рослини як первинні продуценти своєю життєдіяльністю започатковують біологічний колообіг на планеті, синтезуючи органічні речовини з неодмінним залученням до їх складу хімічних елементів з ґрунту, води та атмосфери в процесі фото- та біосинтезу. В подальшому, при їх відмиранні, відбувається розкладання решток тваринами і мікроорганізмами до кінцевих продуктів (СО2, NО3-, НРО42-, Н2РО4-, SO2-, МоО4, NH4+, К+, Са2+, Мg2+ Сu2+, Fе2+ тощо), сприяючи поверненню біогенних елементів до ґрунту й атмосфери, супроводжуючись закріпленням незначної частки органічних речовин (1-2%) у складі специфічних ґрунтових органічних речовин - гумусу, накопичення якого в ґрунті зумовлює поступове формування профілю ґрунту і основної його властивості - родючості.
Біологічний колообіг речовин, істотно варіює в різних природних (ландшафтно-біокліматичних) умовах. При вивченні його ролі враховують характер та інтенсивність біологічних режимів у ґрунті, маючи на увазі строки і темпи надходження до нього органічних речовин, що дає змогу застосувати постулати про рослинні формації у вченні закономірностей ґрунтогенезу.
Під дерев'янистими і трав'яними формаціями формуються ґрунти з різними типами профілів та рівнями родючості. Під багаторічними корінними лісами сформувалися підзолисті, дерново-підзолисті в Поліссі та опідзолені ґрунти в Лісостепу; під трав'янистими (у Степу) - чорноземні та лучні ґрунти з глибоким гумусованим профілем чорноземів з притаманною їм грудкувато-зернистою структурою, і нейтральним ґрунтовим розчином, а в болотних ландшафтах - торфовоболотні (за сприяння моху та лишайників). Маловимогливі до трофності мохові фітоценози засвоюють поживні речовини всією поверхнею клітин (нітроген - навіть з атмосфери у вигляді аміаку та нітратів, утворених при розрядах блискавок), накопичуючи органічні речовини у торфі, сприяючи цим утримуванню води, а отже, переважанню у ґрунті анаеробних бактерій, які спричинюють подальшу акумуляцію торфу і, як наслідок, - заболочування таких ландшафтів.
Рослинні організми представлені вищими видами - зеленими рослинами і нижчими - мохами, лишайниками і водоростями. Зелена рослинність - головне джерело органічної речовини ґрунту. Зазвичай її поділяють на дві групи – дерев’яниста і трав’яниста. Обидві як за кількістю загальної біомаси, яка щорічно надходить у ґрунт, так і за її хімічним складом, суттєво відрізняються.
Дерев’яниста рослинність щорічно залишає на поверхні ґрунту значну кількість опаду у вигляді гілок, листя, хвої, кори, утворю-ючи так звану лісову підстилку, і незначну кількість кореневої біомаси. Однорічна ж і багаторічна трав’яниста рослинність, розвиваючи велику і густу кореневу систему, що інколи перевищує наземну біомасу, залишає значну кількість органічної речовини в ґрунті, з якої утворюється гумус (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Біомаса, щорічний опад і хімічний склад основних типів рослинності, ц/га (за Л.Є. Родіним, Н.І. Базілевич, 1965)
Рослинні угрупо-вання |
Органічна речовина: |
Зольні елементи і азот: |
||||||
Загальна біомаса |
Біомаса коріння |
Щорічний приріст |
Щорічний опад |
В біомасі |
Щорічно споживається |
Щорічно повертається з опадом |
Різницяспо живання і повернення |
|
Ялинники південної тайги |
3300 |
735 |
85 |
55 |
27,0 |
1,55 |
1,20 |
-0,35 |
Сфагнові болота |
370 |
40 |
34 |
25 |
6,1 |
1,09 |
0,73 |
-0,36 |
Дубові ліси |
4000 |
960 |
90 |
65 |
58,0 |
3,40 |
2,55 |
-0,85 |
Луки |
250 |
170 |
137 |
137 |
11,8 |
6,82 |
6,82 |
0,0 |
Сухий степ |
100 |
85 |
42 |
42 |
3,5 |
1,61 |
1,61 |
0,0 |
Різні угруповання зеленої рослинності суттєво відрізняються не тільки кількістю наземної і підземної маси, але і її хімічним складом, а, відповідно, характером і швидкістю розкладу. Дерев’яниста рослинність багатша, ніж трав’яниста, лігніном, смолами, восками і дубильними речовинами, але значно бідніша вуглеводами і білками. Тому опад дерев, особливо хвойних, розкладається повільніше, ніж трав.
Лісова підстилка, насичена дубильними речовинами, має кислу реакцію, а рештки трав’янистої рослинності, багаті на лужні та лужноземельні метали, після їх відмирання набувають нейтральної реакції. Тому лісова підстилка розкладається переважно грибами, а трав’яниста - бактеріями.
Поверхню перезволоженого ґрунту, особливо весною, населяють водорості (зелені, синьо-зелені і діатомові), що містять в клітинах хлорофіл і здатні до фотосинтезу. Водорості, що містять хлорофіл, асимілюють вуглекислий газ і виділяють оксиген, покращуючи ок-сигеновий режим ґрунту та посилюючи в ньому процеси окиснення. Окремі з них здатні асимілювати атмосферний нітроген, покращу-ючи тим самим нітрогенний режим ґрунту, а також стимулювати діяльність нітрогенфіксуючих бактерій. На відміну від інших мік-роорганізмів водорості, легко помітити неозброєним оком, які спри-чинюють «цвітіння» поверхні ґрунту (забарвлюється у зелений колір) при сприятливому поєднанні зволоження та температури.
Наземні форми ґрунтових водоростей у таких умовах вкривають ґрунти кіркою та плівками, а суто ґрунтові - поселяються в товщі перезволожених ґрунтів. Їх річна біомаса може сягати 15 ц/га, і, відмираючи, вона знову надходить у біологічний колообіг, використовується іншими мікроорганізмами і через їх посередництво - вищими рослинами. Влітку водорості заселяють майже всі відкриті зволожені місця, поверхню скель, стовбури дерев, споруди, де конденсується волога і є досить світла, першими освоюють вулканічний попіл і лаву, започатковуючи ґрунтогенез. Водорості є першопоселенцями на мінеральних субстратах антропогенного походження (будівельних, промислових відходах, кар'єрних відвалах). Чисельність їх в ґрунті змінюється залежно від зволоженості, засоленості, освітлення (в 1 г ґрунту - від 5 тис. до 1,5 млн., з максимумом у ґрунтах, позбавлених суцільного рослинного покриву). Еколого-біогеохімічні функції водоростей у ґрунтах проявляються передусім через їх належність до фотоавтотрофів. І хоча продуктивність водоростей у наземних біогеоценозах завжди є меншою проти вищих рослин, їх біомаса за сприятливих умов здатна швидко накопичуватись, легко мінералізуватися, бути поживою для безхребетних тварин. Повна мінералізація фітогенних решток у ґрунті може відбуватися протягом одного-двох років, проте швидкість розкладу істотно залежить від природних умов, типу ґрунту, його гранулометричного складу, характеру фітоце-нозів, сезону року тощо. У верхніх горизонтах розклад інтенсифіку-ється навесні та влітку, у глибших - влітку.
Ґрунт населяють і лишайники – симбіотичні організми грибів і водоростей. Водорості лишайника синтезують органічну речовину, а гриб прикріплюється до субстрату, добуваючи з нього мінеральні речовини. Лишайники є фітофагами за природою та піонерами в освоєнні мінеральних природних субстратів. Після поселення лишайників на поверхні гірських порід, створюються умови для інтенсивного біологічного вивітрювання та початку ґрунтоутво-рення. Лишайники створюють умови для заселення вищих зелених рослин (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Лишайники. де: 1 - корковий або накипний, 2 - листоватий, 3 - кустистий, 4 - кочуючий.
Таким чином, біофаза ґрунту, завдяки її різноманітному видовому складу, багато-чисельності організмів, пристосованості їх до умов зовнішнього (ґрунтового) середовища, відіграє значну роль у перетворенні речовин, колообігу зольних елементів, накопиченні в ґрунті азоту, фосфору та інших біогенних елементів живлення рослин, покращує водний, тепловий, повітряний режими ґрунтів, модифікує в них фізико-хімічні та біологічні процеси, захищає ґрунт від ерозії, дефляції, деградації основних властивостей і режимів ґрунтів, що визначають рівень їх родючості.
Біофаза ґрунту, гумус, мінеральна частина і ґрунтовий розчин - це складна біодинамічна система, що постійно розвивається, взаємодіючи з навколишнім середовищем.
