- •Перша частина Лісого грунтознавства Вступ
- •Історія розвитку лісового ґрунтознавства
- •Ґрунт, як фактор розвитку лісів
- •Питання для самопідготовки:
- •Частина і Розділ 1. Походження, склад та властивості мінеральної частини ґрунтів
- •1.1. Характеристика гірських порід
- •1.2. Процеси вивітрювання та їх значення для ґрунтоутворення
- •1.3. Гранулометричний склад твердої фази ґрунту
- •1.3.1. Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом
- •1.4. Первинні і вторинні (глинисті) мінерали
- •1.5. Хімічний склад гірських порід і ґрунтів. Форми хімічних сполук
- •1.6. Радіоактивність ґрунтів
- •Сорбція 90Sr та 137Cs ґрунтами та десорбція їх розчинами солей
- •Питання для самопідготовки:
- •2.1. Загальна схема ґрунтотворного процесу
- •2.2. Фактори і умови ґрунтоутворення
- •2.3. Елементарні ґрунтотворні процеси
- •2.4. Типи ґрунтоутворення
- •2.5. Будова ґрунтового профілю. Морфологічні ознаки ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •3.1. Рослинні організми
- •3.2. Мікроорганізми
- •3.3. Тваринний світ ґрунту
- •3.4. Форми взаємовідносин між живими організмами у ґрунті
- •Питання для самопідготовки:
- •4.1. Загальні фізичні властивості
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •5.1. Ґрунтові колоїди, їх склад, будова та властивості
- •5.2. Вбирна здатність ґрунту
- •5.3. Kислотність та лужність ґрунтів
- •5.4. Буферна здатність ґрунтів
- •5.5. Окисно-відновні процеси в ґрунтах
- •Питання для самопідготовки:
- •6.1. Стан та форми води у ґрунті
- •6.2. Водні властивості ґрунтів
- •6.3. Водний режим ґрунтів
- •6.4. Вплив лісової рослинності на водний режим ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •7.1. Склад ґрунтового повітря і повітряні властивості ґрунтів
- •7.2. Газообмін між ґрунтом та атмосферою. Динаміка вмісту со2 та о2 в ґрунтовому повітрі
- •7.3. Роль со2 та о2 в ґрунтових процесах і розвитку рослин
- •Питання для самопідготовки:
- •8.1. Джерела тепла в ґрунті
- •8.2. Теплові властивості ґрунтів
- •8.3. Тепловий режим ґрунтів
- •8.4. Вплив лісової рослинності на температурний режим ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •9.1. Фактори природної родючості ґрунтів
- •Продуктивність та освоєнність різних природних зон
- •9.2. Особливості формування поживного режиму в лісових сукцесіях
- •9.3. Поживний режим лісових ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
1.3. Гранулометричний склад твердої фази ґрунту
Окремі первинні частки, з яких складається тверда фаза ґрунту, називають механічними елементами. В природних умовах первинні механічні елементи утворюють мікроагрегати (<0,25 мм), які формують агрегати, чи структурні окремості. Ґрунтовий агрегат складається з первинних механічних елементів з'єднаних колоїдними частками - гумусом і глиною (ґрунтовим мулом). Якщо зруйнувати (агрегат кип'ятінням з хімічними диспергаторами: NH4, НС1 чи ін.), то можна виділити складові механічні елементи, а потім визначити їх кількість за розмірами (рис. 1 1).
Близькі за розмірами механічні елементи об’єднують у групи, які називають механічними фракціями. Підставою для об'єднання механічних елементів у фракцію є не тільки їх розміри, а й властивості, у першу чергу водно-фізичні і фізико-механічні, а також їх мінералогічний і хімічний склад.
Фракції механічних елементів у ґрунтах знаходяться у різних співвідношеннях. Відносне відсоткове співвідношення у ґрунті фракцій механічних елементів називають гранулометричним складом ґрунту.
Надаючи значення властивостям ґрунту, що проявляються ним в залежності від вмісту тих чи інших механічних фракцій, елементів у фракціях, фахівці і практики завжди приділяли увагу вивченню гранулометричного складу ґрунтів. Спочатку розрізняли тільки дві
Рис. 1.1. Зразок ґрунтового горизонту та його склад.
фракції - глину і пісок, пізніше - чотири (Е. Б. Шене, 1868). У 1893 р. В. Р. Вільямс об’єднав механічні елементи у фракції: каміння (>10 мм), хрящ (10...3 мм), пісок (3...0,01 мм), пил (0,01...0,001 мм), мул (0,001-0,0001 мм) і колоїди (<0,0001мм). До колоїдної фракції належать частки вказаного розміру мінерального, органічного і органо-мінерального складу (табл. 1.2).
В Україні використовують також класифікацію механічних елементів за М. М. Годліним. Існує і міжнародна класифікація, яка базується на класифікації механічних елементів ґрунту за Аттебер-гом.
Така різноманітність класифікацій механічних елементів (фракцій) обумовлена використанням різних назв для близьких за властивостями фракцій, а також граничними значеннями властивостей елементів і віднесенням їх до тієї чи іншої фракції.
Суму усіх механічних елементів розміром <0,01 мм ще називають фізичною глиною, а >0,01 мм - фізичним піском. Крім того, виділяють дрібнозем - суму ґрунтових часток <1 мм і ґрунтовий скелет - суму часток >1 мм.
Таблиця 1.2
Класифікація механічних елементів (часток за розмірами) порід та ґрунтів (за Н. А. Качинським)
Фракції |
Ефективний діаметр часток, мм |
Кам’яниста частина ґрунту |
>3 |
Гравій |
3-1 |
Пісок крупний |
0,5-0,25 |
Пісок середній |
0,5-0,25 |
Пісок дрібний |
0,25-0,05 |
Пил крупний |
0,05-0,01 |
Пил середній |
0,01-0,005 |
Пил дрібний |
0,005-0,001 |
Мул грубий |
0,001-0,0005 |
Мул тонкий |
0,0005-0,0001 |
Колоїди |
<0,0001 |
Хімічний склад окремих груп механічних елементів у фракціях твердої фази ґрунтів і порід є неоднаковим: із зменшенням розміру механічних елементів у фракціях знижується вміст кремнезему і збільшується оксидів феруму, алюмінію, кальцію та магнію (табл. 1.3).
Суттєво відрізняються фракції механічних елементів за водними та фізико-механічними властивостями. Так, фракції піску, пилу і мулу за В. В. Охотіним виявляють такі властивості:
- піщана фракція - висока водопроникність, дуже низьке капілярне підняття (менше 33 см), не пластична і не липка, у воді не набухає, при висушуванні не дає усадки, в сухому стані сипуча;
Таблиця 1.3
Хімічний склад механічних елементів у фракціях ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід (в % на сухий ґрунт)
Ґрунт, грунто-утворюча порода |
Розмір механічних елементів, мм |
Оксиди |
|||
SiO2 |
R2O2 |
CaO |
MgO |
||
Підзолистий |
Не розчленований |
85.2 |
8.8 |
1.4 |
1.0 |
0,01—0,005 |
79.1 |
12.3 |
1.2 |
- |
|
0,005-0,001 |
63.2 |
24.3 |
2.7 |
1.8 |
|
<0,001 |
53.7 |
23.2 |
3.4 |
2.3 |
|
Лес південно-російський |
Не розчленований |
61.3 |
15.9 |
8,7 |
1,8 |
0.25 - 0,05 |
84.3 |
8,3 |
3,2 |
0,6 |
|
0,05 - 0,01 |
79.7 |
10,3 |
3,3 |
0,6 |
|
0,01 - 0,005 |
62.2 |
17,3 |
7,6 |
2,0 |
|
0,005 - 0,001 |
42.7 |
24,6 |
12,7 |
3,1 |
|
< 0.001 |
39.0 |
29,9 |
14,1 |
5,1 |
|
- пилувата фракція - водопроникність незначна, капілярне підняття високе, слабо пластична, у воді не набухає, або набухає слабо, слабо прилипає, у сухому стані щільна;
- мулувата фракція - практично водонепроникна, капілярне підняття дуже високе, пластичність висока, у воді сильно набухає, а при висиханні дає значну усадку, у вологому стані утворює в’язку, а в сухому - тверду компактну масу.
Пилуваті і піщані фракції поверхнево майже пасивні. Мулувата фракція відіграє значну роль у створенні ґрунтової родючості: в ній зосереджені гумус і елементи зольного живлення рослин. Колоїдна частина цієї фракції є основним «цементом» при утворенні структурних окремостей ґрунту.
