Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kurs_lektsiy_dlya_zdachi_zaliku.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
11 Мб
Скачать
☆

5.3. Kислотність та лужність ґрунтів

Із особливостями фізико-хімічної вбирної здатності ґрунтів та якісним складом поглинутих катіонів тісно пов’язана реакція ґрунтового розчину. Реакція ґрунтового розчину обумовлена концентрацією іонів гідрогену та гідроксильних іонів (ОН-). Реакція розчину характеризується показником рН, який являє собою від’ємний десятковий логарифм активності іонів гідрогену (Н+) (табл.5.4).

Таблиця 5.4

Зв’язок між концентрацією іонів Н+ і рН

Концентрація іонів Н+, г/л

рН

Реакція розчину

10-3 - 10-4

3 - 4

сильнокисла

10-4 - 10-5

4 - 5

кисла

10-5 - 10-6

5 - 6

слабокисла

10-7

7

нейтральна

10-7 - 10-8

7 - 8

слаболужна

10-8 - 10-9

8 - 9

лужна

10-9 - 10-10

9 - 10

сильнолужна

Нейтральною вважається реакція розчину з рН рівним 7, тобто концентрація іонів гідрогену дорівнює 10-7. При рН менше 7 реакція розчину кисла, при рН більше 7 – лужна.

Реакція ґрунтового розчину в різних ґрунтах може коливатись в досить широких межах ( рН від 3,5 до 9 та вище). Найбільш кислу реакцію мають болотні, підзолисті та фералітні ґрунти, нейтральну – чорноземи, лужну - солончаки та солонці.

Кисла реакція розчину обумовлюється протоном гідрогену, а лужна – ОН- іонами.

Кислотність ґрунтів. В залежності від того, у якому стані (вільному або увібраному) твердою фазою є у ґрунті іони водню, розрізняють активну (актуальну) і пасивну (потенційну, скриту) кислотність ґрунту.

Активна кислотність зумовлюється іоном Н+, що знаходиться у ґрунтовому розчині у вільному стані. Джерелом цих іонів гідрогену можуть бути мінеральні і органічні кислоти та їх солі. Активна реакція ґрунтового розчину залежить від розчиненого в ньому вуглекислого газу (СО2) і наявності в ґрунті карбонатів кальцію.

Крім активної кислотності ґрунтового розчину, що проявляється у даний час у розчині може проявитись додатково потенційна (скрита) кислотність. Вона зумовлюється наявністю в увібраному твердою фазою іонів Н+ і Al3+ та проявляється при взаємодії ґрунту з розчинами солей, коли катіони даних солей витісняють поглинуті іони гідрогену та алюмінію. в залежності від характеру взаємодії потенційна кислотність поділяється на обмінну та гідролітичну.

Обмінна кислотність проявляється при взаємодії твердої фази ґрунту з розчинами нейтральних солей (наприклад, КCl, NaCl, BaCl2 тощо) та протікає за схемою:

Ca2+ Ca2+

ГВК Н+ + NаСlГВКNа + + Н+ + Сl-

Al3+ Al3+

Кислота, що утворюється при взаємодії розчину солі з ґрунтом і характеризує обмінну кислотність. Обмінна кислотність сильніше проявляється в сильно кислих ґрунтах (підзоли, червоноземи).

При такій взаємодії витісняється лише частина поглинутих іонів гідрогену. Більш повне витіснення іонів гідрогену, алюмінію відбувається при обробці ґрунту гідролітично лужними солями, наприклад CH3COONa (рН=8,2). При цьому взаємодія протікає за схемою:

Ca2+ Ca2+

ГВК Н+ + CH3COONa ГВК Nа+ + CH3COOН

Al3+ Al3+

Кількість оцтової кислоти, що утворилась характеризує величину гідролітичної кислотності. Гідролітична кислотність завжди більша за обмінну, оскільки відбувається більш повне витісненні іонів гідрогену з ґрунту. Гідролітичну кислотність можна розглядати як загальну кислотність ґрунту, що включає і актуальну і потенційну кислотність. Гідролітична кислотність виражається в міліграм-еквівалентах (ммоль?) на 100 г ґрунту та позначають символом Н.

Лужність грунтів. Лужна реакція ґрунтового розчину, зумовлюється іоном ОН-, який може бути присутній у ґрунтовому розчині внаслідок ґрунтоутворюючих процесів автохтонної чи аллохтонної взаємодії твердої, рідкої і газової фаз ґрунту, або ж під впливом антропогенного навантаження на ґрунт. Розрізняють активну і потенційну лужність ґрунту.

Активна лужність викликається гідролітично лужними солями в ґрунтовому розчині (карбонатів натрію (Na2СО3, бікарбонатів натрію та кальцію – NaНСО3, Са(НСО3)2). При гідролітичній дисоціації такі солі обумовлюють збільшення концентрації в розчині іонів ОН-:

Na2СО3 + 2НОН ↔ Н2СО3 + 2Na+ + 2 ОН -

Природне походження лужності ґрунту є наслідком привнесення ОН- іонів зі сторони (аллохтонно) з ґрунтовими чи поверхневими водами, або ж як наслідок ґрунтоутворюючих процесів (вивіт-рювання – руйнування) твердої фази (автохтонно) з утворенням гідролітично лужних солей натрію (Na2CO3, NaHCO3). Виділяють загальну лужність, лужність зумовлену нормальними карбонатами і бікарбонатами.

Лужність від нормальних карбонатів виступає внаслідок обмін-них реакцій ґрунтів, що містять обмінний натрій, або ж внаслідок життєдіяльності сульфатредукуючих бактерій, які відновлюють сірчанокислий натрій до соди в анаеробних умовах:

Na2SO4 + 2C = 2CO2 + Na2S;

Na2S + CO2 + H2O = Na2CO3 + H2S.

Потенційна лужність ґрунтів проявляється в тому випадку, коли вони містять поглинутий ГВК натрій. При взаємодії твердої фази з вугільною кислотою ґрунтового розчину протікає реакція обміну із витісненням натру в розчин та утворенням соди, що призводить до підлуговування розчину:

ГВК 2Na+ + Н2СО3 ↔ ГВК 2Н+ + Na2CO3

Якщо активна лужність виражається показником рН, то потенційна у мг.-екв/100 грам ґрунту (ммоль?).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]