- •Перша частина Лісого грунтознавства Вступ
- •Історія розвитку лісового ґрунтознавства
- •Ґрунт, як фактор розвитку лісів
- •Питання для самопідготовки:
- •Частина і Розділ 1. Походження, склад та властивості мінеральної частини ґрунтів
- •1.1. Характеристика гірських порід
- •1.2. Процеси вивітрювання та їх значення для ґрунтоутворення
- •1.3. Гранулометричний склад твердої фази ґрунту
- •1.3.1. Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом
- •1.4. Первинні і вторинні (глинисті) мінерали
- •1.5. Хімічний склад гірських порід і ґрунтів. Форми хімічних сполук
- •1.6. Радіоактивність ґрунтів
- •Сорбція 90Sr та 137Cs ґрунтами та десорбція їх розчинами солей
- •Питання для самопідготовки:
- •2.1. Загальна схема ґрунтотворного процесу
- •2.2. Фактори і умови ґрунтоутворення
- •2.3. Елементарні ґрунтотворні процеси
- •2.4. Типи ґрунтоутворення
- •2.5. Будова ґрунтового профілю. Морфологічні ознаки ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •3.1. Рослинні організми
- •3.2. Мікроорганізми
- •3.3. Тваринний світ ґрунту
- •3.4. Форми взаємовідносин між живими організмами у ґрунті
- •Питання для самопідготовки:
- •4.1. Загальні фізичні властивості
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •5.1. Ґрунтові колоїди, їх склад, будова та властивості
- •5.2. Вбирна здатність ґрунту
- •5.3. Kислотність та лужність ґрунтів
- •5.4. Буферна здатність ґрунтів
- •5.5. Окисно-відновні процеси в ґрунтах
- •Питання для самопідготовки:
- •6.1. Стан та форми води у ґрунті
- •6.2. Водні властивості ґрунтів
- •6.3. Водний режим ґрунтів
- •6.4. Вплив лісової рослинності на водний режим ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •7.1. Склад ґрунтового повітря і повітряні властивості ґрунтів
- •7.2. Газообмін між ґрунтом та атмосферою. Динаміка вмісту со2 та о2 в ґрунтовому повітрі
- •7.3. Роль со2 та о2 в ґрунтових процесах і розвитку рослин
- •Питання для самопідготовки:
- •8.1. Джерела тепла в ґрунті
- •8.2. Теплові властивості ґрунтів
- •8.3. Тепловий режим ґрунтів
- •8.4. Вплив лісової рослинності на температурний режим ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
- •9.1. Фактори природної родючості ґрунтів
- •Продуктивність та освоєнність різних природних зон
- •9.2. Особливості формування поживного режиму в лісових сукцесіях
- •9.3. Поживний режим лісових ґрунтів
- •Питання для самопідготовки:
5.3. Kислотність та лужність ґрунтів
Із особливостями фізико-хімічної вбирної здатності ґрунтів та якісним складом поглинутих катіонів тісно пов’язана реакція ґрунтового розчину. Реакція ґрунтового розчину обумовлена концентрацією іонів гідрогену та гідроксильних іонів (ОН-). Реакція розчину характеризується показником рН, який являє собою від’ємний десятковий логарифм активності іонів гідрогену (Н+) (табл.5.4).
Таблиця 5.4
Зв’язок між концентрацією іонів Н+ і рН
Концентрація іонів Н+, г/л |
рН |
Реакція розчину |
10-3 - 10-4 |
3 - 4 |
сильнокисла |
10-4 - 10-5 |
4 - 5 |
кисла |
10-5 - 10-6 |
5 - 6 |
слабокисла |
10-7 |
7 |
нейтральна |
10-7 - 10-8 |
7 - 8 |
слаболужна |
10-8 - 10-9 |
8 - 9 |
лужна |
10-9 - 10-10 |
9 - 10 |
сильнолужна |
Нейтральною вважається реакція розчину з рН рівним 7, тобто концентрація іонів гідрогену дорівнює 10-7. При рН менше 7 реакція розчину кисла, при рН більше 7 – лужна.
Реакція ґрунтового розчину в різних ґрунтах може коливатись в досить широких межах ( рН від 3,5 до 9 та вище). Найбільш кислу реакцію мають болотні, підзолисті та фералітні ґрунти, нейтральну – чорноземи, лужну - солончаки та солонці.
Кисла реакція розчину обумовлюється протоном гідрогену, а лужна – ОН- іонами.
Кислотність ґрунтів. В залежності від того, у якому стані (вільному або увібраному) твердою фазою є у ґрунті іони водню, розрізняють активну (актуальну) і пасивну (потенційну, скриту) кислотність ґрунту.
Активна кислотність зумовлюється іоном Н+, що знаходиться у ґрунтовому розчині у вільному стані. Джерелом цих іонів гідрогену можуть бути мінеральні і органічні кислоти та їх солі. Активна реакція ґрунтового розчину залежить від розчиненого в ньому вуглекислого газу (СО2) і наявності в ґрунті карбонатів кальцію.
Крім активної кислотності ґрунтового розчину, що проявляється у даний час у розчині може проявитись додатково потенційна (скрита) кислотність. Вона зумовлюється наявністю в увібраному твердою фазою іонів Н+ і Al3+ та проявляється при взаємодії ґрунту з розчинами солей, коли катіони даних солей витісняють поглинуті іони гідрогену та алюмінію. в залежності від характеру взаємодії потенційна кислотність поділяється на обмінну та гідролітичну.
Обмінна кислотність проявляється при взаємодії твердої фази ґрунту з розчинами нейтральних солей (наприклад, КCl, NaCl, BaCl2 тощо) та протікає за схемою:
Ca2+ Ca2+
ГВК Н+ + NаСlГВКNа + + Н+ + Сl-
Al3+ Al3+
Кислота, що утворюється при взаємодії розчину солі з ґрунтом і характеризує обмінну кислотність. Обмінна кислотність сильніше проявляється в сильно кислих ґрунтах (підзоли, червоноземи).
При такій взаємодії витісняється лише частина поглинутих іонів гідрогену. Більш повне витіснення іонів гідрогену, алюмінію відбувається при обробці ґрунту гідролітично лужними солями, наприклад CH3COONa (рН=8,2). При цьому взаємодія протікає за схемою:
Ca2+ Ca2+
ГВК Н+ + CH3COONa ГВК Nа+ + CH3COOН
Al3+ Al3+
Кількість оцтової кислоти, що утворилась характеризує величину гідролітичної кислотності. Гідролітична кислотність завжди більша за обмінну, оскільки відбувається більш повне витісненні іонів гідрогену з ґрунту. Гідролітичну кислотність можна розглядати як загальну кислотність ґрунту, що включає і актуальну і потенційну кислотність. Гідролітична кислотність виражається в міліграм-еквівалентах (ммоль?) на 100 г ґрунту та позначають символом Н.
Лужність грунтів. Лужна реакція ґрунтового розчину, зумовлюється іоном ОН-, який може бути присутній у ґрунтовому розчині внаслідок ґрунтоутворюючих процесів автохтонної чи аллохтонної взаємодії твердої, рідкої і газової фаз ґрунту, або ж під впливом антропогенного навантаження на ґрунт. Розрізняють активну і потенційну лужність ґрунту.
Активна лужність викликається гідролітично лужними солями в ґрунтовому розчині (карбонатів натрію (Na2СО3, бікарбонатів натрію та кальцію – NaНСО3, Са(НСО3)2). При гідролітичній дисоціації такі солі обумовлюють збільшення концентрації в розчині іонів ОН-:
Na2СО3 + 2НОН ↔ Н2СО3 + 2Na+ + 2 ОН -
Природне походження лужності ґрунту є наслідком привнесення ОН- іонів зі сторони (аллохтонно) з ґрунтовими чи поверхневими водами, або ж як наслідок ґрунтоутворюючих процесів (вивіт-рювання – руйнування) твердої фази (автохтонно) з утворенням гідролітично лужних солей натрію (Na2CO3, NaHCO3). Виділяють загальну лужність, лужність зумовлену нормальними карбонатами і бікарбонатами.
Лужність від нормальних карбонатів виступає внаслідок обмін-них реакцій ґрунтів, що містять обмінний натрій, або ж внаслідок життєдіяльності сульфатредукуючих бактерій, які відновлюють сірчанокислий натрій до соди в анаеробних умовах:
Na2SO4 + 2C = 2CO2 + Na2S;
Na2S + CO2 + H2O = Na2CO3 + H2S.
Потенційна лужність ґрунтів проявляється в тому випадку, коли вони містять поглинутий ГВК натрій. При взаємодії твердої фази з вугільною кислотою ґрунтового розчину протікає реакція обміну із витісненням натру в розчин та утворенням соди, що призводить до підлуговування розчину:
ГВК 2Na+ + Н2СО3 ↔ ГВК 2Н+ + Na2CO3
Якщо активна лужність виражається показником рН, то потенційна у мг.-екв/100 грам ґрунту (ммоль?).
