- •Позааудиторна самостійна робота №1
- •Методичні рекомендації
- •Позааудиторна самостійна робота № 2
- •Методичні рекомендації
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 3
- •І рівень
- •Методичні рекомендації
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота №5
- •Значення рН деяких фізіологічних рідин організму
- •Теорії кислот та основ.
- •Методичні рекомендації
- •Рівень і
- •Рівень іі
- •Рівень ііі
- •Позааудиторна самостійна робота № 6
- •Методичні рекомендації
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 7
- •Хід роботи
- •Індивідуальний добовий харчовий раціон
- •Дані про хімічний склад та енергетичну цінність харчових продуктів
- •Методичні рекомендації
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 8
- •Застосування ферментних препаратів у медицині
- •Методичні рекомендації
- •Рівень і
- •Рівень іі
- •Рівень ііі
- •Позааудиторна самостійна робота № 9
- •Йонний склад нервової клітини
- •Позааудиторна самостійна робота № 10
- •Позааудиторна самостійна робота № 11
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 12
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 13
- •Способи одержання аерозолів.
- •Методи визначення типу емульсій
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 14
- •Тести для самоперевірки і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 15
- •Електронна конфігурація атома Карбону
- •Будова молекули метану
- •-Електронна хмара зв’язку Геометрія молекули
- •Будова молекул альдегідів
- •Будова молекул карбонових кислот
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 16
- •Методичні рекомендації
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота №17
- •Методичні рекомендації
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 18
- •Методичні рекомендації
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 20
- •Типи зв’язків у білкових молекулах
- •Ковалентні зв’язки
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 21
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Позааудиторна самостійна робота № 22
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли
- •Позааудиторна самостійна робота № 23
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Мал.20.Схема подвійної спіралі днк та її реплікації. Методичні рекомендації
- •Тести для самоконтролю і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
Простішими пятичленними гетероциклами з одним гетероатомом є пірол фуран , тіофен і пірол:
Серед похідних фурану найбільше значення має альдегід фурфурол .
Нітропохідні фурфуролу застосовуються в медицині. Найбільш відомі препарати фурацилін, фуразолідон, фурадонін, які мають бактерицидну дію.
Фурацилін успішно використовують для лікування дизентерії, черевного тифу, дифтерії, у хірургії для промивання ран.
Важливими
природними сполуками, які містять
тіофенове кільце , є
і
-
біотини (вітамін Н), біоцитин:
Біотин сприяє нормальному росту організму, але для людини проблема додаткового одержання вітаміну Н не є дуже важливою, оскільки організм людини виробляє біотину в десять разів більше, ніж потрібно. Однак, вітамін Н бере участь у пуриновому синтезі і тому має велике значення для процесів життєдіяльності.
Сполуки, які містять у своєму складі пірольне кільце широко розповсюджені в тваринному та рослинному світі. Значна кількість таких сполук містить невеликий набір типових молекул – блоків, які перебувають (між собою) у різних комбінаціях і зазнають різних перетворень.
Такими молекулами – блоками є порфіринові структури, основу яких складає скелет порфіну, шістнадцятичленного циклу, побудованого з чотирьох пірольних кілець.
Заміщені порфіни називаються порфіринами. Їх надзвичайно велике біологічне значення визначається природою йонів металу, які, заміщуючи Гідроген біля атома Нітрогену, утворюють складні комплекси
:Особливо важливими похідними піролу є пігменти крові та зелених рослин. Гемоглобін крові при гідролізі розпадається на протеїн – глобін і небілкову речовину – гемін. В молекулі геміну міститься чотири ядра піролу, сполучені метинними (СН ) групами
Хлорофіл – зелений пігмент листків – за структурною формулою дуже близький до геміну. Так само, як і в геміну, в його молекулі є по чотири пірольні ядра і атом металу (Феруму – в геміні і Магнію – в хлорофілі).
Вітамін В12 є дуже складним кобальтовим комплексом порфіринової структури. Він відіграє істотну роль у запобіганні виникненню злоякісних пухлин.
Похідне піролу – вінілпіролідон утворює полімер з молекулярною масою біля 40 000, його водні розчини використовують в медицині як замінник плазми крові. Цей препарат має такі переваги перед консервованою кров’ю як незалежність від групи крові і можливість зберігання без охолодження.
Похідні індолу мають велике біологічне значення. У 1952 році з кореня рослини раувольфії було виділено алкалоїд резерпін. Резерпін – це складна сполука, скелет його молекули складається з 5 циклів і містить 19 атомів Карбону і два атоми Нітрогену, з яких один належить індольному ядру:
Резерпін має важливе значення як гіпотензивний і седативний (заспокійливий) засіб, який діє на центральну нервову систему, ним користуються для лікування гіпертонії і деяких психічних захворювань.
Важливою амінокислотою, яка є похідним індолу, є триптофан.
В казеїні молока міститься 1,85% триптофану. Тваринний організм не може сам синтезувати триптофан, тому до складу їжі повинні входити білки, які містять цю незамінну амінокислоту. В організмі тварин і людини з триптофану утворюються два гормони: серотонін і меланін. Серотонін – гормон, який певною мірою відповідає за психічну діяльність людини:
Мелатонін бере участь у регулюванні зміни денного і нічного ритму фізіологічних функцій.
