І рівень

1. Які з перегородок є напівпроникними:

а) скляна пластинка; б) стінка сечового міхура; в) целофанова плівка.

2. Осмотичний тиск позначається літерою:

а)р; б) ; в) ; г) R.

3. Онкотичний тиск зумовлений наявністю:

а)біополімерів: б) катіонами K⁺ i Na⁺; в) аніонами Cl^- i SO₄^2-.

Іі рівень

4.До фізіологічних розчинів належать:

а) розчин Рінгера; б) розчин Люголя;

в) розчин Тироде; г) розчин хлораміну.

5. Набрякання і руйнування клітин у гіпотонічних розчинах називається:

а) тургором; б) лізисом; в) осмосом; г) плазмолізом.

Ііі рівень

6. Плазмоліз еритроцитів зумовлює введення у кров:

а)ізотонічного розчину; б) гіпотонічного розчину;

в) гіпертонічного розчину; г) будь- якого розчину.

7.Для приготування 500 г фізіологічного (0,9%) розчину натрій хлориду потрібно взяти:

а) 4,5 г солі і 495,5 г води; б) 45 г солі і 455 г води;

в) 9 г солі і 491 г води; г) 0,9 г солі і 499,1 г води.

Позааудиторна самостійна робота №5

Тема: Водневий показник. Гідроліз солей.

План

1.Водно – електролітний баланс – необхідна умова гомеостазу.

2. Значення рН для різних біорідин людського організму в нормі і при патології.

3.Теорії кислот і основ. Типи протолітичних реакцій.

4. Роль гідролізу в біохімічних процесах

Час виконання: 2 години

Мета роботи:Ознайомитися з способами характеристики кислотності середовища; навчитися складати рівняння реакцій гідролізу солей у водному середовищі та визначати рН цих розчинів.

Організм людини має спеціальні механізми координації фізіологічних і біохімічних процесів і може підтримувати на певному рівні вміст різних речовин: газів, води, електролітів, йонів Гідрогену, деяких біметалів і біолігандів та ін.. Цю координацію називають гомеостазом.

Гомеостаз – це відносна динамічна сталість внутрішнього середовища (крові, лімфи, тканинної рідини) і скоординованість основних фізіологічних функцій організму (кровообігу, дихання, терморегуляції, обміну речовин тощо).

Важливою складовою гомеостазу є підтримання певного значення рН середовища біорідин, що досягається за допомогою як фізіологічних, так і фізико – механічних механізмів.

Чиста вода належить до слабких електролітів, оскільки вона дуже погано проводить електричний струм. За температури 25 °С константа дисоціації води дорівнює 1,8 ∙10 - 16. Це означає, що дисоціює незначне число молекул води за рів­нянням Н2О Н+ + ОН -.

Оскільки наведене спрощене рівняння не відображає суть процесу дисоціа­ції, скористаємось рівнянням автопротолізу води: 2Н2О Н3О+ + ОН -.

На початку ХХ століття було запропоновано концентрацію йонів Н3О+ або простіше Н+ , яка характеризує кислотність середовища, для зручності виражати водневим показником і позначати рН:

рН = - lg[H₃O+] = -lg[H+]

Отже, рН – це від’ємний десятковий логарифм молярної концентрації йонів Гідрогену.

рН середовища розчинів сильних і слабких кислот та основ змінюється в інтервалі від 0 до 14.

Характеристика кислотності середовища за величиною рН

Інтервал рН	Характеристика середовища
0 – 3	Сильнокислотне
4 – 6	Слабкокислотне
7	Нейтральне
8 – 10	Слабколужне
11 – 14	сильнолужне

Експериментально рН визначають за допомогою приладів, які називають рН – метрами. Для приблизної оцінки кислотності середовища використовують кислотно – основні індикатори: метилоранж, лакмус, фенолфталеїн та ін.

Якщо вимірювання рН проводити за температури тіла людини, тобто 36,60, то інтервал рН зменшиться до 13,6.

Значення рН є важливою характеристикою всіх фізіологічних рідин. Від нього залежить функція клітин. Тканин, органів і організму людини в цілому. Шлунковий сік, жовч, слина та інші біологічні рідини характеризуються певним значення рН, яке в норму змінюється у невеликому інтервалі. Відхилення значення рН від норми призводить до появи патологічних станів організму, оскільки концентрація йонів Гідрогену визначає структуру та біологічні функції білків, нуклеїнових кислот, активність ферментів та інших клітинних компонентів організму.