Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Samostiyni_roboti_z_medichnoyi_khimiyi.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
9 Мб
Скачать
☆

Тести для самоконтролю і рівень

1.Вказати похідні піролу:

а)гемоглобін; в)хлорофіл;

б)уротропін; г)папаверин.

2.Вказати амінокислоту. Яка є похідним індолу:

а)гліцин; в)аланін;

б)лейцин; г)триптофан.

3.Вказати алкалоїд, який є похідним піридину:

а)резерпін; в)промедол;

б)нікотин; г)коніїн.

Іі рівень

4. До пуринових основ належать:

а)цитозин; в)аденін;

б)тимін; г)гуанін.

5.Вказати головний продукт азотистого обміну в організмі людини:

а)урацил; в)теобромін;

б)сечова кислота; г)морфін.

Ііі рівень

6.Які з алкалоїдів використовуються в медицині як болезаспокійливі засоби:

а)морфін; в)промедол;

б)теобромін; г)резерпін.

7.Встановити відповідність між назвою алкалоїду та його фізіологічною дією на організм людини:

1)резерпін а) викликає звуження зіниці;

2)пілокарпін б)антималярійний засіб

3) хінін в)гіпотензивний і седативний засіб

4) кодеїн г)протикашльовий засіб.

Позааудиторна самостійна робота № 23

Тема: Будова нуклеїнових кислот

План

1.Поняття про нуклеїнові кислоти, їх класифікація.

2.Склад нуклеотидів та нуклеотидів.

3.Структура нуклеїнових кислот.

Час виконання: 2 години

Мета роботи : систематизувати знання про будову нуклеїнових кислот

Нуклеїнові кислоти – водорозчинні полімери кислотного характеру, які містяться у ядрі клітини, а також у клітинній плазмі. Гідроліз нуклеїнових кислот дає три типи продуктів: групу, яка складається з чотирьох гетероциклічних сполук, моносахарид і фосфатну кислоту. Залежно від будови моносахариду, який утворюється під час гідролізу, нуклеїнові кислоти поділяються на рибонуклеїнові (РНК) і дезоксирибонуклеїнові кислоти (ДНК). РНК утворюють під час гідролізу D - рибозу, тоді як ДНК – 2 – дезокси – D – рибозу.

Нуклеїнові кислоти відрізняються і гетероциклічними сполуками (основами), які утворюються під час гідролізу. Якщо аденін, гуанін (пуринові основи) і цитозин (піримідинова основа) виділяються під час гідролізу і РНК, і ДНК, то четвертою основою в РНК є урацил (піримідинова основа), а в ДНК – тимін (піримідинова основа).

Ферментативний гідроліз нуклеїнових кислот розщеплює їх на фрагменти, які називають нуклеотидами і нуклеозидами:

НК → Нуклеотид → Нуклеозид

Нуклеозиди містять залишки моносахариду і гетероциклічної сполуки (пуринової або піримідинової основи). Назви нуклеотидів утворюються з кореня назви нітрогенвмісної основи і суфікса - идин (для піримідинових основ) і суфікса - озин (для пуринових основ), наприклад, уридин, гуанозин.

Нуклеотиди складаються із залишків гетероциклічної основи, моносахариду і ортофосфатної кислоти і є фосфатними естерами нуклеотидів. Нуклеотиди є проміжними продуктам обміну речовин. Найважливішими з них є аденозинтрифосфатна кислота (АТФ) і аденозиндифосфатна кислота (АДФ). Багато коферментів містять нуклеотид.

Первинна структура ДНК Первинна структура РНК

Первинна структура ДНК є послідовністю сполучення відповідних нуклеотидних фрагментів:

Цей самий ланцюг можна подати такою системою скорочених позначень: фАфУфГфЦфАфТфУ

Сучасні уявлення про вторинну структуру (просторова організація полінуклеотидних ланцюгів у молекулі НК) ґрунтуються на працях Д. Уотсона і Ф. Крика (1952 р.). На основі рентгенструктурного аналізу і факту певної впорядкованості структури ДНК різного походження було зроблено висновок, що ДНК існує у вигляді подвійної спіралі, утвореної двома самостійним полідезоксирибонуклеотидними ланцюгами, закрученими один відносно одного і навколо власної осі:

Мал. 19. Модель подвійної спіралі ДНК

Встановлено, що вуглевод – фосфатна спіраль орієнтована так, що піримідинова та пуринові основи напрямлені всередину спіралі. На один виток спіралі припадає по 10 основ на кожний з ланцюгів. Обидва ланцюги спіралі утримуються і стабілізовані за рахунок водневих зв’язків між основами, розміщеними на двох ланцюгах одна проти другої. У цьому разі одна проти одної розміщуються так звані комплементарні („взаємодоповнюючі”) пари основ: тимін і аденін, цитозин і гуанін.

Отже, точне парування маленької піримідинової основи з великою пуриновою зумовлює їх рівне співвідношення в молекулі ДНК, послідовність нуклеотидів в одному ланцюгу ДНК зумовлює нуклеотидну послідовність другого ланцюга