Розділ 2. Методичні аспекти використання образотворчого мистецтва як засобу естетичного виховання

2.1 Стан використання образотворчого мистецтва в сучасній практиці дошкільних навчальних закладів

У даному параграфі ми висвітлимо результати констатувального експерименту, виявимо рівні художньо-естетичного розвитку дітей дошкільного віку на матеріалі образотворчого мистецтва, дамо аналіз стану використання образотворчого мистецтва в сучасній практиці дошкільних навчальних закладів. Базою для проведення експериментальної роботи став дошкільний навчальний заклад ясла-садок №80 «Червона Гвоздика» і Спеціалізований начально-виховний комплекс №3 «Червона калинонька», які знаходяться у місті Полтава. Дослідження проводилось з дітьми старшого дошкільного віку, було сформовано експериментальну і контрольну групи,кожна група складалася з 14 дітей віком від 5 до 6 років.

I.Для виявлення рівнів художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку на матеріалі спілкування з творами образотворчого мистецтва ми обрали такі показники:

1.наявність інтересу до творів образотворчого мистецтва;

- портрет

- пейзаж

- натюрморт

2.здатність до словесної оцінки засобів виразності;

- малюнок

- колір

- композиція

3.розуміння художнього змісту творів живопису.

Перша серія констатувального експерименту була присвячена виявленню наявності інтересу до творів образотворчого мистецтва, дітям було запропоновано, в ігровій формі, відвідати «художній салон-магазин» створений в групі, і обрати картини:

- В подарунок для мами;

- Для оздоблення власної кімнати чи ігрового куточка.

Дошкільникам були видані фішки («квитки») , на яких було написане ім’я і прізвище дитина. Ці фішки кожна дитина, повинна була покласти в скриньку, яка стояла біля тієї картини, яка в ігровому салоні – магазині сподобалася найбільше. Дітям були запропоновані картини різних жанрів: І. Хруцького «Квіти і плоди», І. Левіна «Золота осінь» і О. Саврасова «Граки прилетіли», портрети В. Маковського «Українська дівчинка» і Д. Левицького «Портрет А. Воронцової». [49, с. 24] Після вибору дітьми певної картини, вихователь ставила запитання:

- Чому ти вибрав(ла) саме цю картину?

- Чим тобі сподобалася ця картина?

Якісні результати, які ми отримали із пояснення дітей, свідчать про те, що діти вибирають картину з таких мотивів:

1.Приваблюють знайомі речі (квіти, фрукти, посуд, печиво, техніка, біжутерія, книги) зображені на картині;

2.Приваблюють їстівні елементи картини, яким дитина надає перевагу;

3.Приваблює краса, натуральність, відповідність зображень справжньому життю;

4.Приваблює поєднання яскравих і спокійних кольорів, які надають картині святкового настрою;

5.Приваблює неповторність незвичних поєднань предметів.

Ми визначили рівні виявлення дітьми інтересу до творів образотворчого мистецтва. [10, с. 21]

Високий рівень – 5,4 бали: дитина виявляє активний інтерес до живопису, конкретно, особливо зацікавлена образотворчим мистецтвом, милується красою образів цього мистецтва, відчуває задоволення від спілкування з ним, добре помічає більшість засобів виразності (колір, композицію, бліки, рефлекси), ставиться до картин як до об’єктів краси.

Середній рівень – 3 бали: дитина проявляє інтерес до живопису, мистецтво натюрморту особливо не виділяє серед інших жанрів, помічає красу окремих об’єктів і творах живопису, іноді звертає увагу на окремі засоби виразності, частіше на кольори, зацікавлено ставиться до картин.

Низький рівень – 2,1 бали: дитина в цілому пасивна у ставленні до мистецтва живопису, помічає окремі образи в картинах, але не бачить цілісного художнього образу, особливого задоволення від спілкування з мистецтвом не проявляє, на засоби виразності уваги не звертає, в цілому ставлення до мистецтва не зацікавлене.

Друга серія констатувального експерименту включала в себе виявлення здатності словесної оцінки творів живопису, ми провели таку роботу:

- провели два заняття (додатки 1-2) на тему: «Виноградні грона запашні»; і «Натюрморт з весняних квітів».

- в рамках заняття «Виноградні грона запашні» провели бесіду-аналіз художніх засобів виразності;

- організували виставку натюрмортів (різних за змістом та автором виконання дитячі, створені митцем); [47, с. 28]

Аналіз використання засобів виразності в дитячих роботах з зображувальної діяльності (малювання) ми здійснювали за такими показниками та рівнями:

Високий рівень – 4,5 бали - об'єкти художнього твору намальовані реалістично за своїм контуром, будовою, пропорціями, дитина відповідально ставиться до виконання малюнка, розуміє закони створення малюнку, використовує попередні начерки олівцем, уточнює і виправляє помилки в малюнку користуючись ластиком;

Середній рівень – 3 бали - об'єкти пейзажу, натюрморту намальовані в основному правильно, але контури узагальнені, будова і пропорції в основному передані вірно або з невеликими помилками; користується попередніми начерками олівцем, але не уточнює малюнок, не переробляє його;

Низький рівень – 1,2 бали - допускає значні помилки в зображенні контурів, форми, будови і пропорцій основних об'єктів пейзажу, натюрморту; попередні начерки олівцем не виконує, відразу розпочинає роботу фарбами. [28, с. 224]

Третя серія констатувального експерименту була присвячена визначенню розумінню художнього змісту творів живопису ми визначили такі рівні:

Високий рівень – 4,5 бали: дитина достатньо повно відображає зміст натюрморту, складає його цілісну картину; зображує предмети відповідно до теми, використовує відповідні кольори, відтінки, самостійно підбирає колористичну гаму; чітка композиція, кількість предметів доцільна, їх взаємозв’язок передано деталями, малюнок реалістичний за своїми контурами, будовою, пропорціями.

Середній рівень – 3 бали: дитина зображує предмети відповідно до теми, кольором передає їх характерні зображення, але використовує мало відтінків, колористична гама звужена, підбирає її за допомогою дорослого, кількість предметів доцільна, їх зв’язок може бути не передано деталями, в композиції мають місце окремі помилки (відсутність рівноваги, вірних масштабних рішень), малюнок в основному вірний, але контури його узагальнені, не достатньо чіткі.

Низький рівень – 2,1 бали: дитина зображує предмети відповідно до теми, кількість їх недостатня, взаємозв’язок між ними, як правило відсутній, немає чіткої композиції, зв’язок предметів не передано рухами та деталями, в підборі кольорів та відтінків припускається помилок, не передає настрій малюнка колоритом, малюнок виконує із значними помилками. [28, с. 19]

Провівши констатувальний експеримент, ми встановили такі рівні знань дітей експериментальної групи на етапі констатувального експериментального експерименту:

Низький рівень – 3 дітей = 21%

Середній рівень – 7 дітей = 50%

Високий рівень – 4 дітей = 29%

Рівень знань дітей контрольної групи на етапі констатувального експерименту:

Низький рівень – 6 дітей = 43%

Середній рівень – 8 дітей = 57%

Високий рівень – 0 дітей = 0 %

Цілісний аналіз даних констатувального експерименту показує, що в обох групах за всіма показниками художньо-естетичного розвитку переважають діти середнього рівня. Варто зазначити, що показники експериментальної групи значно вищі, ніж у контрольній групі, це свідчить про те, що педагоги дитячого ясла-садка №80 «Червона Гвоздика» проводять роботу з ознайомлення дітей з образотворчим мистецтвом. Підтвердженням слугує порівняльний аналіз результатів експериментальної та контрольної групи.

Таблиця 2.1

Порівняльний аналіз результатів контрольної та експериментальної групи.

Експериментальна група	Контрольна група
Високий рівень – 29%	Високий рівень – 0%
Середній рівень – 50%	Середній рівень – 57%
Низький рівень – 21%	Низький рівень – 43%

Аналізуючи продуктивну діяльність дитячих робіт по зображувальній діяльності та проведенні роботи з дітьми ми зробили для себе наступні висновки:

Діти вміють користуватися фарбами: підбирати кольори, накладати колір на колір, роблять «розмивку» кольору з метою отримання потрібного відтінку та нового кольору, але майже не використовують тональні переходи одного кольору в інший. Діти часто відтворюють в малюнках власні враження, використовуючи яскраві, емоційні характеристики кольору. Діти частково відчувають властивості матеріалу – прозорість акварелі, щільність гуаші, виразність графічного олівця, охоче експериментують з фарбами. Діти не вміють розміщувати предмети в перспективі, не заповнюють весь проміжок аркуша. Слід відмітити, що діти більше надають перевагу гуашевій фарбі над аквареллю. Працюючи з аквареллю в техніці гуаші. [50, с. 14]

Отже, найбільш високі показники діти мають за параметрами: інтерес до живопису, виділення окремих цікавих образів, кольору як засобу виразності. Зображувальна діяльність (малюнки) більшості дітей одноманітні за змістом і не виразні за технікою зображення та художніми засобами виразності. Діти досить поверхнево сприймають живописні картини і не асоціюють власне малювання з діяльністю художників, не задумуються над тим, як краще втілювати власні почуття в живописних творах, не шукають підказок у роботах художників.

Звідси виникає необхідність проведення системи роботи з дітьми по збагаченню знань про образотворче мистецтво, специфіку створення його художніх образів, мотиви, засоби виразності та використання ефективних методів для формування художніх навичок зображення з метою збагачення змісту і виразності дитячих творів живопису. [51, с. 18]

Для того, щоб педагогічно правильно організувати роботу з використання творів мистецтва на заняттях з зображувальної діяльності, викликати переживання від сприймання авторської картини, які дитина побажає викласти у певній роботі, навчання потрібно проводити у певній послідовності:

На перших етапах викликати інтерес до сприймання творів живопису, формувати вміння емоційно відкликатись на зміст твору;

• На другому етапі розвивати вміння аналізувати картину, виділяти засоби виразності та, спираючись на ці знання, формувати у дітей композиційні, зображувальні, колористичні вміння під час виконання власного малюнка та навчити різних технік виконання малюнка;

– На третьому етапі формувати творче сприймання дітьми творів живопису уміння проникати в творчий процес художника, розуміти його задуми, способи їх реалізації, творити власні задуми і малюнки за прикладом художників. [31, с. 16]

Для зацікавлення дітей слід використовувати розповіді про картину, її творця. Доцільно проводити екскурсії до музеїв образотворчого мистецтва; влаштувати міні художні салони, виставки в дитячому садку. На перших етапах необхідно проводити підготовчу роботу, а саме: організовувати спостереження в природі, широко використовувати вправи, ігри з метою формування художніх навичок, збагачувати арсенал зображувальних умінь і технік дітей:

• Прийом моделювання колористичних і композиційних варіантів;

• Моделювання композиції на фланелеграфі;

• Вправи і ігри;

• Порівняння двох і більше картин;

• Точних установок;

• Пояснення, показ ходу і техніки виконання;

• Акцентування деталей;

• Музичний супровід та художнє слово. [33, с. 7]

II. Наступним етапом констатувального експерименту є аналіз стану використання образотворчого мистецтва в сучасній практиці дошкільних навчальних закладів. Наша робота включала вивчення планів освітньо-виховної роботи та аналізу тематики занять з малювання з метою виявлення рівня ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з жанром живописного натюрморту. [15, с. 8]

Вивчення планів показало, що в плануванні Спеціалізованого начально-виховного комплексу №3 «Червона калинонька»,мають місце завдання з ознайомлення дітей з образотворчим мистецтвом і його жанрами. Так, вихователями визначені такі завдання ознайомлення дітей з мистецтвом живопису:

– розкрити дітям значення самого слова живопис;

– звертати увагу дітей на колір тла, центральні образи (квіти, фрукти, ягоди, гриби), на чому (чи в чому) зобразив їх художник, їх кольорову гаму, світлотінь, перспективу, форму, фактуру, їх розташування; [13, с. 44]

– навчати дітей відчувати індивідуальні характеристики кожного об'єкту, який включає в себе натюрморт і відображати їх в мові і в своїй практичній діяльності; виражати емоційне ставлення до цього жанру живопису; розуміти, що художник створює натюрморт з різноманітних форм, матеріалів, фактури, кольору, тону, приводить все це в рівновагу, підчиняє єдиному ритму і колориту, виражаючи цим саме своє ставлення до тих предметів, які він включив в склад натюрморту і зобразив на своїй картині;

– ознайомлювати дітей з таким засобом виразності, як рефлекс (відбиття світла від іншого предмету), а також практичним використанням цього засобу виразності дітьми в своїх малюнках; [53, с. 4]

Ознайомлення з образотворчим мистецтвом в ясла-садку №80 «Червона Гвоздика», проходить в дуже цікавій, доступній для дошкільнят формі і спрямоване на активізацію емоційної чутливості дітей. Робота по ознайомленню дітей дошкільного віку з жанром живопису натюрморт, а також малювання його дітьми носить переважно сезонний характер, вихователями передбачається використання в роботі з дітьми переважно натюрмортів з овочів, фруктів, квітів, частково з керамічним посудом.

Слід також відмітити, що немає чітко побудованої системи ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з жанром живопису натюрморт і засобами його художньої виразності. [29, с. 80]

Зміст базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», надає можливість педагогам на свій розсуд планувати роботу з зображувальної діяльності, вихователі дотримуються програмовому переліку репродукцій з якими можна ознайомлювати дітей і використовують їх на заняттях. [3, с. 11]

Отже, вихователі самостійно передбачають використання жанру живопису натюрморт в роботі з дітьми. Варто зазначити, що при організації роботи з дітьми дошкільного віку, вихователі ясла-садка №80 «Червона Гвоздика», активно використовують досвід роботи вихователя-практика

Л. Шульги. За методикою автора при розгляданні натюрмортів діти, звертають увагу на настрій, характер, голос кожного предмета живописного твору. Досвід роботи ясла-садка №80 «Червона Гвоздика» свідчить про ефективність раннього початку ознайомлення з образотворчим мистецтвом. Вихователі розпочинають ознайомлення з живописним натюрмортом в молодшій групі, а діти старшої групи уже самостійно складають казочки, історії, пригоди про предмети певного натюрморту, наділяючи ці предмети певним характером, голосом, настроєм. Діти можуть самостійно складати натюрморти з шести – восьми предметів, при цьому правильно дотримуються основних законів складання натюрморту і правильно відображають складені композиції в своїх малюнках, використовуючи різні засоби виразності малюнка. [30, с. 4]

Діти використовують в своєму малюванні такі засоби виразності як: рефлекс (відбиття світла від іншого предмету), блік (віддзеркалення сонячного світла на гладенькій поверхні предметів натюрморту), намагаються їх використовувати у власних малюнках. Цей засіб виразності значно покращує якість малюнків дітей. Саме за допомогою бліку старші дошкільники можуть передавати такий важливий елемент композиційного рішення в малюванні, як об’ємність предметів в малюнку. Використання дітьми бліків в своїх малюнках, надають роботам більшої довершеності. [45, с. 132]

Тематика малюнків дітей: «Зустріч ялинкової гілки з новорічною іграшкою», «Про що співає нарцис?», «Подорож груш до вікна»,«Про що плаче свічник», «Вечірнє побачення свічки з графином», «Конвалії в бокалі».

Отже, проаналізувавши стан використання образотворчого мистецтва в сучасній практиці дошкільних навчальних закладів можна сказати, що не існує певної базової програми, за якою дітям подавалися системні знання про засоби художньої виразності в процесі ознайомлення з образотворчим мистецтвом і в ході самостійного створення малюнків, це є свідченням неповного використання всіх мистецьких і педагогічних можливостей у виховній роботі з дітьми дошкільного віку.