2.6.4 Аналіз платоспроможності і ліквідності підприємства

Аналіз ліквідності підприємства здійснюють в два етапи:

1. аналіз ліквідності балансу;

2. розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнем їхньої ліквідності, із зобов’язаннями за пасивом, об’єднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків.

За рівнем ліквідності активи підприємства поділяють на групи:

1. Найбільш ліквідні активи ( ) – це гроші та їх еквіваленти, які можна використати для поточних розрахунків. Сюди належать гроші, короткострокові фінансові вкладення та цінні папери, які можна прирівняти до грошей (рядки 150, 220, 230, 240 другого розділу активу балансу).

2. Активи, що швидко реалізуються ( ) – це активи, для перетворення яких на гроші потрібен певний час. В цю групу включають дебіторську заборгованість (рядки з 160 до 210 включно).

3. Активи, що реалізуються повільно ( ) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки з 100 до 140 включно, 250).

4. Активи, що важко реалізуються ( ) – це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. В цю групу включають всі статті 1-го розділу активу балансу („Необоротні активи”, р.270 „Витрати майбутніх періодів”.

Перші три групи активів ( , , ) протягом поточного господарського періоду постійно змінюються і тому належать до поточних активів підприємства.

Пасиви підприємства відповідно до зростання строків погашення зобов’язань групуються так:

1. Негайні пасиви ( ) – це кредиторська заборгованість (рядки з 530 до 610 включно), розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити (за даними додатку до балансу.

2. Короткострокові пасиви ( ) – це короткострокові кредити банків (рядок 500), поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями (рядок 510), векселі видані (рядок 520).

3. Довгострокові пасиви ( ) – це довгострокові зобов’язання – 3-й розділ пасиву балансу.

4. Постійні пасиви ( ) – це статті 1-го розділу пасиву („Власний капітал”) – (рядок 380, а також рядки 430, 630).

Аналіз ліквідності балансу найзручніше здійснювати на основі розрахункової таблиці типу:

Таблиця 2.21

Розрахунок ліквідності балансу підприємства

Актив	На поч. періоду	На кін. періоду	Пасив	На поч. періоду	На кін. періоду	Платіжний надлишок або недостача
						На поч. періоду	На кін. періоду
2010 рік
	660,9	1824,7		5986,6	8395,1	-5325,7	-6570,4
	10615	14240,8		1118,0	1677,5	9497	12563,3
	4535,5	5913,2		-	-	4535,5	5913,2
	8498,6	10241,6		17205,4	22147,7	-8706,8	-11906,1
Валюта балансу	24310,0	32220,3	Валюта балансу	24310,0	32220,3	—	—
2011 рік
	1825	1430		8395	8369	-6570	6939
	1424,1	13860		1678	6658	253,9	7202
	5913	5743		-	-	5913	5743
	10242	8369		22148	25325	-11906	16956
Валюта балансу	32221	40352	Валюта балансу	32221	40325	—	—
2012 рік
	1430	296		8369	4741	-6939	-4445
	13860	11916		6658	10131	7202	1785
	5743	6832		-	-	5743	6832
	19319	22541		25325	26713	-6006	-4172
Валюта балансу	40352	41585	Валюта балансу	40352	41585	—	—

На основі проведеного розрахунку баланс вважається абсолютно ліквідним за умов:

1. найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм;

2. активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них;

3. активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них;

4. активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.

Другим етапом аналізу ліквідності підприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності:

1. Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і визначається за формулою:

( 2.25 )

Значення коефіцієнта не повинно бути меншим 1,0, інакше вважається, що фінансовий ризик підприємства значний, так як підприємство не в змозі оплатити свої рахунки. Оптимальним вважається співвідношення 2:1 і вище.

2. Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності – за смисловим значенням близький до коефіцієнта покриття, але зі складу активів виключається найменш ліквідна їх частина – виробничі запаси. Виробничі запаси виключаються не тільки з причини меншої ліквідності, але й тому, що у випадку їх швидкої реалізації під час ліквідації підприємства існує висока можливість втрати значної частини їх реальної облікової вартості. Коефіцієнт проміжної ліквідності визначається за формулою:

( 2.26 )

Теоретично обґрунтоване значення цього коефіцієнта складає 1,0 (співвідношення 1:1). У випадку, якщо у складі активів підприємства значну частку складає дебіторська заборгованість, то співвідношення повинне становити 1,5:1.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою:

( 2.27 )

Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобов’язань можна за необхідності погасити негайно. Теоретично достатнім вважається значення 0,25 – 0,3.

Серед названих коефіцієнтів найоб’єктивнішим вважається коефіцієнт проміжної ліквідності. Результати розрахунків зводяться у таблицю:

Таблиця 2.22