- •Розділ 1. Суть управлінських рішень
- •1. Процес управління і управлінські рішення.
- •1.1. Суть, аспекти, функції і значення управлінських рішень.
- •1.2. Роль людського фактору в прийнятті рішень.
- •1.3. Інформаційне забезпечення рішень та інформаційна безпека.
- •1.4. Закони і закономірності, що впливають на прийняття рішень.
- •1.4.1. Загальні закони керування людиною.
- •1.4.2. Закон інерційності людських систем.
- •1.4.4. Соціально-психологічні і біопсихічні закони.
- •1.4.3. Закони зв'язку з зовнішнім середовищем.
- •1.5. Поєднання формального і неформального аспектів
- •2. Типологія управлінських рішень.
- •2.1. Класифікація рішень.
- •2.2. Типологія рішень.
- •3. Умови і фактори якості управлінських рішень.
- •3.1. Властивості якісних рішень.
- •3.2. Умови і фактори якісних рішень.
- •3.3. Організаційно-психологічні передумови якості рішень.
- •Розділ 2. Технологія і методи розробки та прийняття управлінських рішень
- •4. Технологія розробки управлінських рішень.
- •4.1. Етапи прийняття і реалізації управлінського рішення.
- •4.2. Аналіз прийняття рішень різними школами управління.
- •4.3. Проблеми і їх рішення.
- •4.4. Завдання виявлення проблем.
- •4.5. Методи виділення проблем керування.
- •4.6. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка.
- •4.7. Графічне зображення проблемної ситуації.
- •5. Евристичні методи обґрунтування і прийняття рішень.
- •5.1. Суть методів обґрунтування і прийняття управлінських рішень, їх класифікація.
- •5.2. Евристичні методи прийняття рішень.
- •5.2.1. Метод «мозкового штурму».
- •5.2.2. Метод ключових питань.
- •5.2.3. Метод вільних асоціацій.
- •5.2.4. Метод інверсії.
- •5.2.5. Метод особистої аналогії.
- •5.2.6. Метод номінальної групи.
- •5.2.7. Метод синектики.
- •5.2.8. Метод 635.
- •5.2.9. Метод Делфі.
- •5.2.10. Очікування натхнення.
- •5.2.11. Метод Меттчета.
- •5.2.12. Метод ліквідації безвихідних ситуацій.
5.2.7. Метод синектики.
Метод синектики заключається в отримані найбільш оригінальних ідей за рахунок навчання учасників використанню в процесі «мозкового штурму» методів аналогії, інтуїції, абстрагування, вільного мислення, використання несподіваних метафор, елементів гри, що дозволяє звичайну проблему в непривичній ситуації вирішити несподівано і оригінально.
Умови і вимоги:
- проблема формулюється в загальному (образному) виді;
- обговорення потрібно починати не з проблеми, а з аналізу її загальних ознак, що характеризують ситуацію, що склалася;
- не рекомендується зупинятися на одній, навіть оригінальній ідеї рішення;
- при труднощах в рішені проблеми потрібно повернутися до аналізу ситуації, в якій виникла проблема;
- висунення ідей і їх відбір залежать від майстерності, такту, винахідливості керівника, його уміння стимулювати творчу думку учасників;
- критичний відбір і оцінку ідей рішення проблеми краще здійснювати поетапно:
1) аналіз кожної висунутої ідеї;
2) групування і класифікація ідей;
3) критичний аналіз висунутих ідей;
4) відбір оригінальних, оптимальних рішень.
Приведемо рекомендації по використанню методу.
Рекомендації для керівника:
- використовуються всі рекомендації методів «мозкового штурму», аналогії, інверсії, вільних асоціацій і інші, що входять в метод синектики;
- оптимальний, результативний склад групи – 3-15 чол. з різними здібностями, професійними інтересами і підготовкою;
- необхідно спонукати членів групи до багатократного пере формулювання проблеми;
- не слід заспокоюватись при отримані вдалої ідеї;
- використовувати питання типу: Ну і що? Як ви собі це уявляєте? Ащо тут нового? А що, якщо зробити навпаки?
Рекомендації для членів групи:
- максимально використовувати особистий досвід, знання, вміння;
- не вдаватися до передчасних, поспішних формулювань;
- висуваючи ідеї, використовувати аналогії, метафори, інверсію, елементи гри, судження в голос;
- об’єкт аналізувати з різних позицій: зовнішніх і внутрішніх, наукових і життєвих, в різних ситуаціях.
5.2.8. Метод 635.
Група з шести учасників аналізує і формулює задану проблему. Кожен учасник заносить у формуляр три пропозиції по вирішенню проблеми (на протязі 5 хв) і передає формуляр сусіду.
Останій беручи до уваги пропозиції свого попередника, а під ними в трьох полях вносить ще три власних пропозиції. Ці пропозиції можуть використовуватися в подальшій розробці рішень, але можуть висуватися нові. Процес закінчується, коли учасники опрацюють всі формуляри.
Умови: рекомендована кількість учасників – 6. Час на ротаційну фазу може збільшуватися на наступних фазах.
Метод дозволяє отримати до 108 (636) пропозицій.
5.2.9. Метод Делфі.
Метод є багаторівневою процедурою анкетування з обробкою і повідомленням результатів кожного туру експертам, що працюють ізольовано один від одного. Експертам пропонуються питання і формулювання відповідей без аргументування. Наприклад, у відповідях можуть бути числові оцінки параметрів. Одержані оцінки обробляються в цілях отримання середньої і крайніх оцінок. Експертам повідомляються результати обробки першого туру опитування з вказівкою розташування оцінок кожного. При відхиленні оцінки від середнього значення експерт її аргументує.
Надалі (у другому турі) експерти змінюють свою оцінку, пояснюючи причини коректування. Результати обробляються і повідомляються експертам. При відхиленнях оцінок від середнього значення експерти коментують їх. Тури повторюються, поки оцінки не стануть стабільними.
Ітеративна процедура опиту з повідомленням результатів обробки і їх аргументуванням спонукає експертів критично осмислити свої думки. При опитуванні зберігається анонімність відповідей експертів, що виключає конформізм (придушення однієї думки іншим, авторитетнішим).