- •Розділ 1. Суть управлінських рішень
- •1. Процес управління і управлінські рішення.
- •1.1. Суть, аспекти, функції і значення управлінських рішень.
- •1.2. Роль людського фактору в прийнятті рішень.
- •1.3. Інформаційне забезпечення рішень та інформаційна безпека.
- •1.4. Закони і закономірності, що впливають на прийняття рішень.
- •1.4.1. Загальні закони керування людиною.
- •1.4.2. Закон інерційності людських систем.
- •1.4.4. Соціально-психологічні і біопсихічні закони.
- •1.4.3. Закони зв'язку з зовнішнім середовищем.
- •1.5. Поєднання формального і неформального аспектів
- •2. Типологія управлінських рішень.
- •2.1. Класифікація рішень.
- •2.2. Типологія рішень.
- •3. Умови і фактори якості управлінських рішень.
- •3.1. Властивості якісних рішень.
- •3.2. Умови і фактори якісних рішень.
- •3.3. Організаційно-психологічні передумови якості рішень.
- •Розділ 2. Технологія і методи розробки та прийняття управлінських рішень
- •4. Технологія розробки управлінських рішень.
- •4.1. Етапи прийняття і реалізації управлінського рішення.
- •4.2. Аналіз прийняття рішень різними школами управління.
- •4.3. Проблеми і їх рішення.
- •4.4. Завдання виявлення проблем.
- •4.5. Методи виділення проблем керування.
- •4.6. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка.
- •4.7. Графічне зображення проблемної ситуації.
- •5. Евристичні методи обґрунтування і прийняття рішень.
- •5.1. Суть методів обґрунтування і прийняття управлінських рішень, їх класифікація.
- •5.2. Евристичні методи прийняття рішень.
- •5.2.1. Метод «мозкового штурму».
- •5.2.2. Метод ключових питань.
- •5.2.3. Метод вільних асоціацій.
- •5.2.4. Метод інверсії.
- •5.2.5. Метод особистої аналогії.
- •5.2.6. Метод номінальної групи.
- •5.2.7. Метод синектики.
- •5.2.8. Метод 635.
- •5.2.9. Метод Делфі.
- •5.2.10. Очікування натхнення.
- •5.2.11. Метод Меттчета.
- •5.2.12. Метод ліквідації безвихідних ситуацій.
1.4.3. Закони зв'язку з зовнішнім середовищем.
10. Закон відповідності вимогам середовища
Ступінь прояву особистих якостей і реалізація можливостей людини визначається вимогами навколишнього середовища. Гарні умови життя, праці, побуту знижують незадоволеність, але не стимулюють здатність до розвитку. Чим кращі умови життя, тим вищі вимоги до людини.
11. Закон адаптації
Усі реакції людини, її вчинки і дії спрямовані на усунення шкідливих зовнішніх впливів і досягнення сприятливих умов з метою забезпечення своєї життєдіяльності. Усе, що не пристосується до навколишнього середовища, вимирає.
12. Закон впливу норм і регламентації
Діюча норма виражає типові соціальні зв'язки і відносини для більшості. Дотримання норм — обов'язок людини. Однак зайва регламентація придушує активність особистості, творчу самостійність.
1.4.4. Соціально-психологічні і біопсихічні закони.
13. Закон обмеженості нормативно-правового поводження
Установлені формальні вимоги мають обмежену силу. Органи керування повинні мати повноваження й обов'язки відповідно до функцій. При цьому повинна дотримуватися домірність відповідальності об'єкту і характеру повноважень.
14. Закон рефлекторного характеру діяльності
В основу діяльних актів людини покладені безумовні й умовні рефлекси, що забезпечують біологічне і соціальне виживання, саморозвиток людини. Людина, у першу чергу, підкоряється безумовним рефлексам. Ієрархічний (суспільний) рефлекс генетично визначає необхідність боротьби за місце соціальної ієрархії. Рефлекс мети — основний фактор породження життєвої енергії, завдяки чому створюються (формуються) умови для досягнення мети.
15. Закон традицій і звичаїв
Звичаї — історично сформовані і передані в процесі еволюції порядки, правила поведінки, а традиції — гальмо. Знищення традицій і звичаїв руйнує організацію, а насаджувана нова культура може бути засвоєна тільки в молодому віці. Традиції можуть лише мінятися зі зміною поколінь.
16. Закон економії сил
Витрати праці люди прагнуть зменшити, а результати його використовувати максимально. Людина споконвічно запрограмована удосконалювати, полегшувати працю. Закон породжує лінь.
17. Закон випереджувальної дії дійсності
Навколишнє середовище попереджується в мозку в динаміці і розвитку, тобто людський мозок може приймати рішення з визначеним тимчасово- просторовим попередженням майбутніх подій. Усі реакції людини, її дії не вільні від минулого і не відбуваються поза зв'язком з перспективою.
18. Закон очікуваного корисного ефекту
Людина не може прирняти і виконати рішення, що не обіцяє одержання корисного ефекту.
19. Закон впливу емоцій і вольової детермінації поводження
Живі системи стимулюються до дій позитивними емоціями. Позитивні емоції викликають приплив енергії, підвищення тонусу організму. При виникненні конфлікту між розумом і почуттям частіше перемагає почуття. Однак людина здатна свідомо регулювати свої дії і вчинки відповідно до поставленої мети, хоча воля — не завжди вирішальний фактор його активності. Необхідно враховувати і сферу можливого несвідомого поводження.
Таким чином, приймаючи управлінське рішення, що представляє собою складний акт, керівник як людина, як біосоціальна і духовна самокерована система, знаходиться під впливом ряду законів природи, синергетичний ефект яких без їхнього знання може привести до різних і не завжди позитивних наслідків.
Реалії дійсності вимагають удосконалювання мислення людини. У цих умовах концепція методологічного мислення, людський фактор і психологічні аспекти управлінських рішень, їхній творчий процес здобувають вирішальне значення.
