- •1. Загальні засади дидактики
- •1.1. Сутність, функції і завдання дидактики
- •1.2. Методологічна основа дидактики
- •Системний підхід
- •Синергетичний підхід
- •Діяльнісний підхід
- •Праксеологічний підхід
- •Гуманістичний підхід
- •Аксіологічннй підхід
- •Суб'єктний підхід
- •Акмеологічний підхід
- •Культурологічний підхід
- •Компетентнісний підхід
- •1.3. Основні категорії дидактики
- •1.4. Особливості структури теорії навчання
- •1.5. Основні дидактичні концепції
- •Йоганн-Генріх Песталоцці (1746-1827)
- •Йоганн-Фрідріх Гербарт (1776-1841)
- •Костянтин Ушинський (1824-1870)
- •Джон Дьюї (1859-1952)
- •Григорій Ващенко (1878-1967)
- •Петро Гальперін (1902-1988)
- •Василь Сухомлинський (1918-1970)
- •2. Процес навчання, його структура і види
- •2.1. Сутність, функції і структура процесу навчання
- •2.2. Структура діяльності вчителя
- •Цілепокладання
- •Планування
- •Організація навчальної роботи (навчальних дій)
- •Стимулювання навчальної активності
- •Контроль і регулювання
- •Аналіз результатів
- •2.3. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •2.4. Основні види навчання
- •Пояснювально-ілюстративне навчання
- •Проблемне навчання
- •Програмоване навчання
- •Комп'ютерне навчання
- •3. Закономірності, принципи і правила навчання
- •3.1. Зовнішні та внутрішні закономірності навчання
- •3.2. Принципи навчання
- •Принцип цілеспрямованості навчання
- •Принцип науковості
- •Принцип систематичності і послідовності
- •Принцип доступності
- •Принцип свідомості
- •Принцип активності
- •Принцип міцності
- •Принцип ґрунтовності
- •Принцип наочності
- •Принцип емоційності
- •Принцип індивідуального і диференційованого підходу у навчанні
- •Принцип зв'язку теорії з практикою
- •3.3. Правила навчання
- •4.Зміст освіти в національній школі
- •4.1. Сутність і основні компоненти змісту освіти
- •4.2. Навчальні плани та програми
- •4.3. Підручники і навчальні посібники
- •4.4. Види освіти
- •5. Методи засоби навчання
- •5.1. Метод і прийом навчання
- •5.2. Зміст і класифікації методів навчання
- •Методи організування і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •Класифікація методів за дидактичними цілями
- •Класифікація на основі зовнішніх форм прояву методів навчання
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Класифікація методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів
- •Класифікація методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Метод формування пізнавального інтересу
- •Метод формування почуття обов'язку і відповідальності у навчанні
- •Методи контролю і самоконтролю в навчанні
- •Методи усного контролю
- •Методи письмового контролю
- •Методи лабораторного контролю
- •Графічна перевірка
- •Тестова перевірка знань
- •Класифікації за системним підходом
- •5.3. Проблема вибору методів навчання
- •5.4. Засоби навчання
- •6. Форми організації навчання
- •6.1. Сутність організаційних форм навчання
- •6.2. Урок як основна форма організації навчання
- •Сутність та основні класифікації уроків
- •Урок засвоєння нових знань
- •Урок формування і вдосконалення вмінь і навичок
- •Урок узагальнення і систематизації знань
- •Урок комплексного застосування знань, умінь і навичок
- •Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок
- •Комбінований урок
- •Підготовка вчителя до уроку і аналіз його результатів
- •6.3. Інші форми організації навчання
- •7. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
- •7.1. Сутність, функції і принципи контролю у навчальному процесі
- •7.2. Види контролю знань
- •7.3. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •8. Технології навчання
- •8.1. Теоретичні основи технології навчання
- •8.2. Таксономія цілей навчання
- •8.3. Основні технології навчання
- •8.4. Кредитно-трансферна система організації навчання
- •Теоретичні основи ктсонп
- •Самостійна та індивідуальна робота і самоосвітня діяльність студентів в умовах ктсонп
2.4. Основні види навчання
Залежно від характеру організації процесу викладання і засвоєння знань, специфіки побудови змісту навчального матеріалу, домінантних методів і засобів навчання розрізняють пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване, комп'ютерне навчання. Ці основні види можуть поєднуватись, утворюючи нові види навчання: пояснювально-проблемне, проблемно-програмоване, проблемно-комп'ютерне та ін.
Пояснювально-ілюстративне навчання
Цей вид називають традиційним. Основними його методами є розповідь, пояснення в поєднанні з демонструванням наочності. Діяльність учнів зводиться до сприймання, запам'ятовування і відтворення навчальної інформації, яке є основним критерієм ефективності. Пояснювально-ілюстративне навчання економить час, зберігає сили вчителів та учнів, полегшує дітям розуміння складної навчальної інформації, забезпечує ефективне управління пізнавальною діяльністю школярів. Водночас воно має істотні недоліки: знання пропонують у готовому вигляді; учні "звільняються" від необхідності самостійно і продуктивно мислити; недостатні можливості індивідуалізації і диференціації навчального процесу та ін.
Проблемне навчання
Воно передбачає самостійне оволодіння знаннями у процесі вирішення пізнавальних проблем, розвиток самостійного мислення і пізнавальної активності учнів. Технологія проблемного навчання ґрунтується на чітких алгоритмах, що містять послідовність взаємопов'язаних етапів: створення проблемної ситуації, яка спричинює відчуття розумового Утруднення; аналіз проблемної ситуації, пошук нових елементів знань різними способами (висунення гіпотез); розв'язування проблеми і перевірка одержаних результатів, зіставлення їх з робочою гіпотезою; систематизація та узагальнення здобутих знань і вмінь. Проблемний вид навчання забезпечує самостійне здобуття знань, формування інтересу до пізнавальної діяльності, розвиток продуктивного мислення. Серед його недоліків - значні затрати часу, недостатня ефективність для формування практичних умінь і навичок, слабка ефективність при засвоєнні нового матеріалу, коли самостійний пошук недоступний для учнів.
Основними способами (прийомами) створення проблемних ситуацій є:
1) повідомлення учням інформації, яка містить у собі суперечність;
2) сприймання і осмислення різних тлумачень одного і того самого явища;
3) використання сукупності способів і прийомів, під час якого виникає проблемна ситуація;
4) невідповідність між системою знань, навичок та вмінь учнів і новим фактом, явищем.
Програмоване навчання
Основним його принципом е передавання змісту навчального матеріалу невеликими логічно завершеними частинами. Часто навчальну інформацію учні отримують не від вчителя, а з програмованого посібника або дисплея комп'ютера. Основна мета програмованого навчання - удосконалити управління навчальним процесом.
Застосування цього виду забезпечує контроль за кожним кроком учня на шляху пізнання, що уможливлює своєчасне надання допомоги, підтримання інтересу.
Програмоване навчання має такі особливості:
- навчальний матеріал поділено на окремі частини (дози);
- процес навчання передбачає послідовні кроки, які містять формування знання і мисленнєві дії для їх засвоєння;
- кожен крок завершується контролем (запитання, завдання та ін.);
- за умови правильного виконання контрольних завдань учень одержує нову дозу матеріалу і виконує наступний крок навчання;
- у разі неправильної відповіді учень одержує допомогу і додаткові пояснення;
- кожен учень працює самостійно і оволодіває навчальним матеріалом в індивідуальному темпі;
- результати виконання контрольних завдань фіксуються, вони стають відомими для учнів і педагогів;
- педагог є організатором і помічником, консультантом;
- широко застосовуються специфічні засоби навчання (програмовані посібники, тренажери, контролювальні та навчальні машини).
Позитивним у програмованому навчанні є виокремлення основного, істотного в навчальному матеріалі; забезпечення оперативного контролю за процесом засвоєння знань; логічна послідовність у засвоєнні знань; можливість працювати в оптимальному темпі і здійснювати самоконтроль; змога індивідуалізувати навчання. До вад програмованого навчання належать такі: алгоритмізація навчальної діяльності, що обмежує комунікацію між її учасниками; дроблення змісту навчального матеріалу, яке утруднює сприйняття і засвоєння його цілісності, зниження розвивального і виховного потенціалу навчання, що гальмує розвиток творчої активності учнів.
