- •1. Загальні засади дидактики
- •1.1. Сутність, функції і завдання дидактики
- •1.2. Методологічна основа дидактики
- •Системний підхід
- •Синергетичний підхід
- •Діяльнісний підхід
- •Праксеологічний підхід
- •Гуманістичний підхід
- •Аксіологічннй підхід
- •Суб'єктний підхід
- •Акмеологічний підхід
- •Культурологічний підхід
- •Компетентнісний підхід
- •1.3. Основні категорії дидактики
- •1.4. Особливості структури теорії навчання
- •1.5. Основні дидактичні концепції
- •Йоганн-Генріх Песталоцці (1746-1827)
- •Йоганн-Фрідріх Гербарт (1776-1841)
- •Костянтин Ушинський (1824-1870)
- •Джон Дьюї (1859-1952)
- •Григорій Ващенко (1878-1967)
- •Петро Гальперін (1902-1988)
- •Василь Сухомлинський (1918-1970)
- •2. Процес навчання, його структура і види
- •2.1. Сутність, функції і структура процесу навчання
- •2.2. Структура діяльності вчителя
- •Цілепокладання
- •Планування
- •Організація навчальної роботи (навчальних дій)
- •Стимулювання навчальної активності
- •Контроль і регулювання
- •Аналіз результатів
- •2.3. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •2.4. Основні види навчання
- •Пояснювально-ілюстративне навчання
- •Проблемне навчання
- •Програмоване навчання
- •Комп'ютерне навчання
- •3. Закономірності, принципи і правила навчання
- •3.1. Зовнішні та внутрішні закономірності навчання
- •3.2. Принципи навчання
- •Принцип цілеспрямованості навчання
- •Принцип науковості
- •Принцип систематичності і послідовності
- •Принцип доступності
- •Принцип свідомості
- •Принцип активності
- •Принцип міцності
- •Принцип ґрунтовності
- •Принцип наочності
- •Принцип емоційності
- •Принцип індивідуального і диференційованого підходу у навчанні
- •Принцип зв'язку теорії з практикою
- •3.3. Правила навчання
- •4.Зміст освіти в національній школі
- •4.1. Сутність і основні компоненти змісту освіти
- •4.2. Навчальні плани та програми
- •4.3. Підручники і навчальні посібники
- •4.4. Види освіти
- •5. Методи засоби навчання
- •5.1. Метод і прийом навчання
- •5.2. Зміст і класифікації методів навчання
- •Методи організування і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •Класифікація методів за дидактичними цілями
- •Класифікація на основі зовнішніх форм прояву методів навчання
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Класифікація методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів
- •Класифікація методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Метод формування пізнавального інтересу
- •Метод формування почуття обов'язку і відповідальності у навчанні
- •Методи контролю і самоконтролю в навчанні
- •Методи усного контролю
- •Методи письмового контролю
- •Методи лабораторного контролю
- •Графічна перевірка
- •Тестова перевірка знань
- •Класифікації за системним підходом
- •5.3. Проблема вибору методів навчання
- •5.4. Засоби навчання
- •6. Форми організації навчання
- •6.1. Сутність організаційних форм навчання
- •6.2. Урок як основна форма організації навчання
- •Сутність та основні класифікації уроків
- •Урок засвоєння нових знань
- •Урок формування і вдосконалення вмінь і навичок
- •Урок узагальнення і систематизації знань
- •Урок комплексного застосування знань, умінь і навичок
- •Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок
- •Комбінований урок
- •Підготовка вчителя до уроку і аналіз його результатів
- •6.3. Інші форми організації навчання
- •7. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
- •7.1. Сутність, функції і принципи контролю у навчальному процесі
- •7.2. Види контролю знань
- •7.3. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •8. Технології навчання
- •8.1. Теоретичні основи технології навчання
- •8.2. Таксономія цілей навчання
- •8.3. Основні технології навчання
- •8.4. Кредитно-трансферна система організації навчання
- •Теоретичні основи ктсонп
- •Самостійна та індивідуальна робота і самоосвітня діяльність студентів в умовах ктсонп
Принцип науковості
Цей принцип передбачає розкриття причиново-наслідкових зв'язків явищ, процесів, подій, включення в засоби навчання науково перевірених знань, які відповідають сучасному рівню розвитку науки. Він реалізується в змісті навчального матеріалу, зафіксованому в навчальних програмах і підручниках.
Із принципу науковості випливають такі вимоги:
- ознайомлювати з історією винаходів;
- об'єктивно висвітлювати наукові факти, поняття, теорії;
- ознайомлювати з новими досягненнями;
- показувати перспективи розвитку науки;
- озброювати учнів методами науки;
- коригувати знання, здобуті самостійно за допомогою засобів масової інформації;
- пояснювати значення теорії для практики;
- розкривати внутрішні зв'язки і відношення, причиново-наслідкові зв'язки в процесах і явищах.
Принцип систематичності і послідовності
Він вимагає дотримання наступності у вивченні окремих тем і навчальних дисциплін, забезпечення логічних зв'язків між засвоєнням способів дій і знань, між формами і методами навчання та формами і методами контролю (самоконтролю) за навчально-пізнавальною діяльністю учнів, передбачає безперервний перехід від нижчого до вищого ступеня викладання та учіння. За такої умови учні засвоюють більший обсяг навчального матеріалу із значною економією часу.
Цей принцип реалізується в різноманітних формах планування (порядок вивчення окремих питань теми, послідовність теоретичних і лабораторних робіт).
Вимоги, що випливають із принципу систематичності і послідовності, такі:
- встановлювати міжпредметні зв'язки і співвідношення між поняттями під час вивчення теми, навчального предмета;
- використовувати логічні операції аналізу та синтезу;
- забезпечувати послідовність етапів засвоєння знань;
- здійснювати планомірний порядок навчання;
- поступово диференціювати та конкретизувати загальні положення;
- розподіляти навчальний матеріал на логічно завершені фрагменти, встановлюючи порядок і методику їх опрацювання;
- визначати змістові центри кожної теми, виокремлювати основні поняття, ідеї, встановлювати зв'язки між ними, структуру вати матеріал уроку;
- розкривати зовнішні та внутрішні зв'язки між теоріями, законами і фактами, використовувати міжпредметні зв'язки;
- визначати місце нового матеріалу в структурі теми чи розділу.
Принцип доступності
За цим принципом методи і засоби навчання слід добирати відповідно до рівня розумового, морального і фізичного розвитку учнів, щоб інтелектуально та фізично не перевантажити їх. Проте це не означає, що зміст навчального матеріалу має бути спрощеним, елементарним. Навчальні завдання повинні перевищувати рівень пізнавальних можливостей учнів, спонукати їх до напруження пізнавальних зусиль, долання посильних труднощів. За цієї умови навчання "вестиме за собою розвиток".
Із принципу доступності в навчанні випливають такі вимоги:
- вибирати основне, суттєве в емпіричному компоненті змісту (властивості, ознаки, функції);
- забезпечувати відповідність обсягу домашнього завдання встановленим нормам;
- використовувати достатню кількість фактів, прикладів для формування ядра знань - теорій, ідей, законів;
- надавати диференційовану допомогу учням у навчанні;
- встановлювати обсяг знань і темп навчання з урахуванням реальних можливостей учнів.
