- •Питання до заліку по Юридична деонтологія
- •Предмет і структура юридичної деонтології.
- •2. Природа юридичної деонтології та її історичні витоки.
- •3. Основні принципи юридичної деонтології.
- •4. Поняття юридичної деонтології.
- •5. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві.
- •6. Кваліфікаційний паспорт юриста і його структурна характеристика.
- •7. Психологічна культура юриста: поняття і структура
- •9.Правовая психологія як спеціальна галузь соціальної психології.
- •8. Природа і зміст психології як науки про закономірності і
- •Психологія посадової особи.
- •11. Поняття психологічного складу особи та її структурні елементи:
- •12. Психічні властивості особи.
- •13. Психічні стану особи.
- •Гіперздібностями.
- •Психічні властивості особи активно-динамічного порядку.
- •Психічні властивості особи стабільного порядку.
- •Темперамент і характер особи, їх співвідношення.
- •18. Психологія спілкування в міжособистісних відносинах
- •19. Психічна сумісність і психологічний клімат.
- •Конфлікти в юридичній практиці та шляхи їх вирішення.
- •Психологічна діагностика у юридичній практиці.
- •Природа і функції тестування.
- •Політична культура юриста: поняття і зміст.
- •Основні риси професії юриста
- •Юридична практика, її місце і призначення в правовій державі
- •30. Поняття та види юридичної практики.
- •31. Юридична практика, юридична освіта, юридична наука.
- •Юридична всеобуч.
- •Правові форми діяльності органів держави та їх характерні риси.
- •Суть, і зміст професійно-мислячого юриста.
- •Спеціальність слідчий
- •Спеціальність суддя.
- •Спеціальність прокурор
- •Спеціальність адвокат.
- •Спеціальність нотаріус.
- •Спеціальність юрисконсульт.
- •Поняття та призначення юридичного процесу.
- •Правова кваліфікація як необхідний елемент професіоналізму посадових осіб державного апарату.
- •Природа і соціальні наслідки помилок в юридичній практиці.
- •Професійна деформація.
- •Професійна атестація юристів.
- •Правовий нігілізм.
- •Право і мораль як органічно пов'язані нормативні системи.
- •Поняття і функції правової етики.
- •Поняття, структура і зміст етичної культури.
- •Кодекс професійної етики юриста.
- •Поняття морально-професійного обов'язку юриста і стимули його здійснення.
- •Професійна таємниця та її моральна характеристика.
- •Основні і критерії оцінки моральних якостей юристів.
- •Присяга юриста
- •Поняття, структура та зміст естетичної культури юриста.
- •Основні прояви правової естетика та її функції.
- •Офіційність правової естетики та її стандартизація в юридичній практиці.
- •Зовнішній облік і манери поведінки юриста.
- •! Культура мови суб'єктів юридичної практики.
- •Стандартність форми одягу в окремих галузях юридичної практики.
- •Естетичні характеристики правових документів, вимоги до їх реквізитами.
- •Проблеми естетичного виховання юристів.
Психологічна діагностика у юридичній практиці.
Для виявлення якості психічного складу особистості, рівня психологічної атмосфери розгляду юридичної справи необхідна психологічна діагностика. Психологічна діагностика (психодіагностика) - галузь психології, яка розробляє методи виявлення психічних процесів, психічних властивостей і психічних станів особистості і колективу. Призначення психологічної діагностики - встановити рівень співвідношення психічних елементів особистості або групи з метою визначення їх професійних функцій чи здібностей, знань, умінь, навичок та ін Для цього розробляються системи діагностичних методик. Можна виділити такі види психодіагностичних методик: психофізіологічні методики - дозволяють діагностувати динаміку протікання нервових процесів в окремих людей (силу, тобто працездатність нервових клітин при збудженні і гальмуванні; врівноваженість, тобто співвідношення між силою процесів збудження і гальмування, ступінь їх збалансованості; рухливість, тобто швидкість зміни процесів збудження і гальмування) і визначити темп діяльності, тривалість збереження активної працездатності, швидкість і ефективність пристосування до обстановки тощо; Метод особистого опитування - письмові (анкети) та усні (інтерв'ю) : чи здатні виявити установки, схильності і інші психічні властивості особистості, рівень психологічної сумісності колективу. Напр., Отримання відомостей від засудженого за певною програмою з метою виявлення особистісних позицій засудженого, системи його відносин до різних значимим явищам, їх життєвого шляху, виявлення можливих позитивних якостей, на які можна спертися при перевихованні засудженого (метод особистого опитування, проведений працівником виправно- трудової установи).
Природа і функції тестування.
Тестування проводиться за допомогою тестів. Тести - це заздалегідь продумані випробування, при проведенні яких використовується точна техніка оцінки результатів. Основна функція тестування полягає в тому, що за результатами тестування можна скласти уявлення про інтелект людини, її характер, сумісності з оточуючими. Результати використовуються також для самооцінки особистісних характеристик. Тестування - це процес, що складається з трьох стадій: 1.Вибор і відпрацювання тексту; 2.осуществленіе тестування; 3.аналіз результатів, узагальнення висновків. Вибір і відпрацювання тесту, а також аналіз результатів, узагальнення висновків повинні проводитися лише фахівцем. Здійснення тестування - чисто технічна стадія, що не вимагає високої кваліфікації виконавця.
Політична культура юриста: поняття і зміст.
політична культура юриста - це обумовлений ціннісними уявленнями юриста про політичні явища і втілений на практиці кодекс його поведінки або стиль його діяльності як суб'єкта політичної влади. Політична культура юриста виражає міру освоєння загальнозначущих образів політичної діяльності і рівень оволодіння політичними нормами-ідеями (світоглядними нормами) і нормами-реаліями (нормами практичної політики), визнаними в суспільстві і державі.
Зміст політичної культури юриста-політичні ідеї, цінності, установки (сфера політичної свідомості), що діють норми політичної практики, система політичних відносин (сфера політичної поведінки). Політична культура юриста включає в себе політичні знання, інформацію про суспільно сформованих цінностях, які визначають відношення до держави, державної влади, управління державою, його функціонування як представника державної влади, а також його політичну активність, форми та різновиди політичної поведінки.
Ідейна переконаність юриста і шлях її формування.
Об'єктивність і науковість світоглядної позиції юриста.
Професійне громадське обладнання юристів.
Поняття, структура і загальна характеристика правової культури юриста
Культура юриста як фахівця невіддільна від правової культури суспільства. Рівень правової культури суспільства суттєво залежить від професійної культури юриста. З іншого боку, від професійного рівня юриста залежить стан правової культури суспільства і громадянина. Рівень правової культури професійної групи визначається ступенем розвиненості культури кожного з його членів, тобто ступенем загального освіти, рівнем його кваліфікації. Юрист на своєму робочому місці повинен відповідати своїй професії і відповідно зміцнювати свій престиж і престиж співтовариства юристів. Правова культура юриста міститься в критичному творчому осмисленні правових норм, законів, правових явищ з точки зору їх гуманістичного, демократичного і морального змісту.
У культуру юриста входить знання державної мови України, особливостей етичної культури і національних традицій того регіону, де юрист здійснює професійну діяльність. Складові структури професійно-правової культури юриста включає: 1.знаніе законодавства і можливостей юридичної науки. 2.Тот, хто не знає закону, не може бути його охоронцем, охороняти права і свободи громадян; 3.убежденность у необхідності і соціальній корисності законів і підзаконних актів, в цінності права як міри свободи і справедливості. 4.Общество і держава не може і не повинно терпіти невігласів, Хвальків, дилетантів на посадах, які пов'язані з питаннями зміцнення правопорядку, законності, охороною і захистом прав і свобод громадян; 5.уменіе користуватися правовим інструментарієм - законами та іншими правовими актами в повсякденній діяльності, юридичною технікою, досягненнями юридичної науки і практики. 6.Профессіоналізм і справедливість торжествують у юридичній практиці лише тоді, коли юрист як служитель закону чесно, виконує свій морально-правовий обов'язок, постійно підвищує майстерність і знаходиться на рівні останніх досягнень теоретичної та практичної юриспруденції.