32. Основні і критерії оцінки моральних якостей юристів.

32. Присяга юриста

Працівники юридичного праці: адвокати, нотаріуси, судді, а також співробітники служби безпеки та органів внутрішніх справ, вступаючи на посаду складають присягу (клятву) і урочисто клянуться виконувати свої службові обов'язки і зберігати службову (професійну) таємницю. Прийняття присяги є найважливішим момент у становленні молодого працівника як повноправного члена певного колективу і спільноти юристів у цілому. Перед прийняттям присяги необхідно пояснити молодому працівникові її зміст, значення самого акту прийняття присяги, моральну відповідальність за дотримання її вимог. Присяга проголошується особисто, текст присяги з власним підписом долучається до особової справи. Вона приймається один раз за всю службу (або за місцем навчання, або за місцем служби). Вступ на посаду відбувається з часу прийняття присяги. Порушив присягу несе моральну і юридичну відповідальність.

32. Поняття, структура та зміст естетичної культури юриста.

Естетична культура юриста - це система естетичних вимог як результату оволодіння прекрасним, що проявляються у формі (зовнішня сторона) і зміст (внутрішня сторона) поведінки юриста при виконанні професійних повноважень. Естетична культура юриста - результат морально-естетичного виховання особистості юриста, покликаного забезпечити всебічне збагачення її духовного світу, свідоме ставлення до громадського обов'язку та службовому етикету, розвинене почуття прекрасного, допомагає сприйняттю та виконанню норм та правил правової етики і деонтології. Естетична культура юриста розкривається через аналіз специфічного - естетичного - прояви ціннісного ставлення юриста до себе, своєї професії, колегам, клієнтам. Можна виділити три основні сфери естетичного пізнання юриста, розкривають його естетичну культуру: різноманітні фактори та явища навколишньої дійсності, створені природою і самою людиною; діяльність юриста, його робота "за законами краси", внутрішня та зовнішня естетична культура працівників юридичної праці, а також твори мистецтва (музика, література, живопис тощо), які переживаються юристом і викликають відповідні психофізіологічні зміни. Естетична культура юриста має внутрішню і зовнішню сторони. Зовнішня сторона постає у формах її прояву і характеризує зовнішню сторону діяльності юриста, внутрішня - у вимогах сприйняття прекрасного, які є глибинними властивостями особистості і характеризують внутрішню сторону естетичної культури юриста як особистості, його ідеали, естетичний смак.

32. Основні прояви правової естетика та її функції.

Правова естетика - це система знань про вимоги, що висуваються до зовнішньої сторони діяльності юристів і їх ролі в досягненні позитивних результатів при розгляді юридичної справи. Вимоги правової естетики стосуються всіх аспектів діяльності юриста. Вони сприяють забезпеченню ефективної і оптимальної організації праці юриста, її високої культури, створення обстановки ділового комфорту. Правову естетику можна визначити як прикладне знання, що вивчає вплив естетичних явищ на психофізіологічний стан юриста, розробку принципів правомірної поведінки, попередження злочинності за допомогою краси навколишнього природного і соціального середовища, а також творів мистецтва. У сферу правової естетики входить вивчення естетичних почуттів особистості юриста, дослідження емоційних реакцій і переживань та їх значення для фізичної і психічної життєдіяльності. Естетичне ставлення - це здатність юриста оцінювати явища дійсності як прекрасні або потворні, піднесені або низовинні, трагічні або комічні. Можна сказати, що одне з головних питань правової естетики - про природу естетичних відносин і оцінок у зв'язку з психофізіологічним станом юриста, з відчуттям необхідного і корисного для його фізичного і морального здоров'я. Правова естетика розглядає дві важливі проблеми, які дозволяють усвідомити і розвинути естетичну культуру юриста-практика: 1.качества естетичних форм (прекрасне, потворне і т.п.), що викликають те чи інше позитивне чи негативне вплив на юриста в процесі його професійної діяльності; 2.виясненіе загальних принципів організації всієї системи юридичної практики відповідно до вимог естетики (ідеал, естетичний смак і т. п.).