30. Поняття та види юридичної практики.

юридична практика - це діяльність з видання (тлумачення, реалізації тощо) юридичних приписів, взята в єдності з накопиченим соціально-правовим досвідом. Залежно від характеру, способів перетворення суспільних відносин потрібно розрізняти правотворчу, правореалізаціонную (правоисполнительной, правозастосовчу), розпорядчих, і інтерпретаційну типи практики. Правозастосовна практика являє собою єдність владної діяльності компетентних органів, спрямованої на винесення індивідуально-конкретних приписів, і виробленого в ході такої діяльності правового досвіду. Розпорядча, практика складається з розпорядчої діяльності уповноважених на те суб'єктів і накопиченого в процесі цієї діяльності юридичного досвіду. Суть інтерпретаційної практики виражається в формулируемого правових роз'яснень та правоположения. У функціональному аспекті можна виділити правоконкретізірующую, контрольну, право-систематизує й інші типи практики. Особливість цих типів полягає в тому, що зміни суспільних відносин можливі тут за допомогою правотворческих, правозастосовних, розпорядчих та право-роз'яснювальних засобів, способів і методів. Будь-який тип юридичної практики можна підрозділити на певні види і підвиди. Так, у правозастосовчій практиці (тип) розрізняють оперативно-виконавчу і юрисдикційну (види), а остання, у свою чергу, поділяється на превентивну, каральну та ін (підвиди). За суб'єктам юридична практика розмежовується, як правило, на законодавчу, судову, слідчу, нотаріальну і т. п. За цим же критерієм можлива і більш детальна класифікація. Так, до судової відноситься практика Верховного Суду України, обласних, міських, районних судів. А прийнявши за основу класифікації підвідомчість справ судам і категорії дозволяються справ можна говорити про практику конституційних, загальних і арбітражних судів, судової практиці, наприклад, у цивільних і кримінальних справах і т. д.

31. Юридична практика, юридична освіта, юридична наука.

Основна загальна риса юр. Практики, освіти і науки всі ці три юридичні елементи, існують, на взаємних зв'язках впливають або сприяють один одному. Юридична практика - це діяльність по виданню юридичних приписів, взята в єдності з накопиченим соціально-правовим досвідом. Юридична освіта - це сукупність знань про державу , управлінні, право, наявність яких дає підставу для професійного заняття юридичною діяльністю. ЮРИДИЧНА НАУКА - суспільна наука, що вивчає право як особливу систему соціальних норм і різні аспекти правозастосовчої діяльності. Юридична практика визначає цілі та основні завдання дослідження, вибір найбільш важливих і актуальних напрямів наукового пошуку. В процесі практичної діяльності зазвичай виявляються прогалини та суперечності в законодавстві, помилки в його реалізації, відсутність необхідних право-конкретизують і інтерпретаційних положень, інші похибки і негативні явища правового регулювання. У конкретних різновидах практики (законодавчої, судової, слідчої тощо) накопичується особистий і соціально-правовий досвід, виробляються багато ефективні засоби і тактичні прийоми, оптимальні варіанти юридичних дій і процедурних вимог, які потребують глибокого і всебічного науковому осмисленні. Юридична освіта же прямо і побічно впливає на всю юридичну практику і науку в цілому, юридична освіта дає всі підстави для професійного заняття юридичною діяльністю. Юридична освіта відображає на тимчасовому відрізку всю юридичну діяльність збагачуючи або збіднюючи юридичну науку і практику в цілому.