- •Питання до заліку по Юридична деонтологія
- •Предмет і структура юридичної деонтології.
- •2. Природа юридичної деонтології та її історичні витоки.
- •3. Основні принципи юридичної деонтології.
- •4. Поняття юридичної деонтології.
- •5. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві.
- •6. Кваліфікаційний паспорт юриста і його структурна характеристика.
- •7. Психологічна культура юриста: поняття і структура
- •9.Правовая психологія як спеціальна галузь соціальної психології.
- •8. Природа і зміст психології як науки про закономірності і
- •Психологія посадової особи.
- •11. Поняття психологічного складу особи та її структурні елементи:
- •12. Психічні властивості особи.
- •13. Психічні стану особи.
- •Гіперздібностями.
- •Психічні властивості особи активно-динамічного порядку.
- •Психічні властивості особи стабільного порядку.
- •Темперамент і характер особи, їх співвідношення.
- •18. Психологія спілкування в міжособистісних відносинах
- •19. Психічна сумісність і психологічний клімат.
- •Конфлікти в юридичній практиці та шляхи їх вирішення.
- •Психологічна діагностика у юридичній практиці.
- •Природа і функції тестування.
- •Політична культура юриста: поняття і зміст.
- •Основні риси професії юриста
- •Юридична практика, її місце і призначення в правовій державі
- •30. Поняття та види юридичної практики.
- •31. Юридична практика, юридична освіта, юридична наука.
- •Юридична всеобуч.
- •Правові форми діяльності органів держави та їх характерні риси.
- •Суть, і зміст професійно-мислячого юриста.
- •Спеціальність слідчий
- •Спеціальність суддя.
- •Спеціальність прокурор
- •Спеціальність адвокат.
- •Спеціальність нотаріус.
- •Спеціальність юрисконсульт.
- •Поняття та призначення юридичного процесу.
- •Правова кваліфікація як необхідний елемент професіоналізму посадових осіб державного апарату.
- •Природа і соціальні наслідки помилок в юридичній практиці.
- •Професійна деформація.
- •Професійна атестація юристів.
- •Правовий нігілізм.
- •Право і мораль як органічно пов'язані нормативні системи.
- •Поняття і функції правової етики.
- •Поняття, структура і зміст етичної культури.
- •Кодекс професійної етики юриста.
- •Поняття морально-професійного обов'язку юриста і стимули його здійснення.
- •Професійна таємниця та її моральна характеристика.
- •Основні і критерії оцінки моральних якостей юристів.
- •Присяга юриста
- •Поняття, структура та зміст естетичної культури юриста.
- •Основні прояви правової естетика та її функції.
- •Офіційність правової естетики та її стандартизація в юридичній практиці.
- •Зовнішній облік і манери поведінки юриста.
- •! Культура мови суб'єктів юридичної практики.
- •Стандартність форми одягу в окремих галузях юридичної практики.
- •Естетичні характеристики правових документів, вимоги до їх реквізитами.
- •Проблеми естетичного виховання юристів.
Професійна деформація.
Відомо, що праця позитивно впливає на психіку людини. З іншого боку, дослідники відзначають також, що багаторічне виконання однієї і тієї ж професійної діяльності призводить до появи професійної втоми, виникнення психологічних бар'єрів, збіднення репертуару способів виконання діяльності, втрати професійних умінь і навичок, зниження працездатності. Можна констатувати, що на стадії професіоналізації по багатьом видам професій відбувається розвиток професійних деформацій. Професійні деформації - це зміни сформованої структури діяльності й особистості, негативно позначаються на продуктивності праці і взаємодії з іншими учасниками цього процесу. Професійні деформації порушують цілісність особистості, знижують її адаптивність, стійкість, негативно позначаються на продуктивності діяльності. Багаторічна виконання однієї і тієї ж діяльності усталеними способами веде до розвитку професійно небажаних якостей та професійної дезадаптації фахівців.
Професійна атестація юристів.
Певним стимулом підвищення професійної майстерності юриста
є атестація. Кваліфікаційна атестація юриста як правова вимога визначення його професіоналізму. Атестація юриста - визначення, кваліфікації, оцінка росту і якості знань фахівця, характеристика його професіоналізму. Загальні вимоги, які пред'являються до юриста-фахівця, порядок їх кваліфікаційної атестації, визначення їх кваліфікаційної характеристики закріплені в спеціальних нормативно-правових актах. Для проведення атестації створюються кваліфікаційні комісії. Мета кваліфікаційної атестації фахівця поліпшення якісного складу працівників юридичної сфери. Завдання кваліфікаційної атестації юриста-спеціаліста: 1.Визначення рівня професійної кваліфікації; 2.соответствіе юриста займаної посади; 3.решеніе питання про заохочення - присвоєння йому кваліфікаційного розряду (та інших заохочень) для стимулювання зростання професіоналізму, розвитку морально-правового обов'язку і відповідальності за зміцнення законності, охорону і захист прав громадян; 4.решеніе питання про покарання - зниженні і кваліфікаційному розряді (та інших покарань) як одна з умов усунення недоліку! »в роботі. При атестації враховуються гідності юриста: 1.псіхологіческіе; 2.політіческіе; 3.профессіонально-правові; 4.етіческіе; 5.естетіческіе.
Правовий нігілізм.
Правовий нігілізм - заперечення права як соціального інституту, системи правил поведінки, яка може успішно регулювати взаємовідносини людей. [1] Такий юридичний нігілізм полягає в запереченні законів, що може призводити до протиправних дій і, в цілому, гальмувати розвиток правової системи.
Правовий нігілізм може бути активним або пасивним; [2] побутовим, пов'язаних з незнанням закону, або філософським, пов'язаних з побудовою особистістю світогляду, в якому заперечується соціальна роль права; в той же час правовий нігілізм може спостерігатися у людей, що активно взаємодіють з правом в якості номінального інституту, але реально для реалізації своїх інтересів використовують корупцію і ієрархічні структури. Нігілізм є одним з причин скоєння злочинів, так як він характеризує за допомогою низького правосвідомості відсутність поваги до права, і переважне не використання його в повсякденному житті, коли особистість чи група, перш за все, керується у своїх діях традиціями, політичними, економічними чи іншими інтересами, але не законом. Основною причиною правового нігілізму є знання людей про те, що закони не виконуються, коли людина дізнається про правопорушення, за яким не було покарання, його віра в силу закону падає і може впасти до такого рівня, що він взагалі не буде враховувати закон у своїх діях , дійшовши до крайності - правового нігілізму. Подолання правового нігілізму досить складний і тривалий процес. Основні шляхи подолання правового нігілізму: підвищення рівня загальної і правової культури.