- •Методи побудови загальної лінійної моделі
- •4.1. Поняття моделі та етапи її побудови
- •4.2. Специфікація моделі
- •4.3. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •4.4. Оператор оцінювання 1мнк
- •4.5. Властивості оцінок параметрів
- •4.6. Коваріаційна матриця оцінок параметрів моделі
- •4.7. Прогноз
- •4.8. Короткі висновки
- •4.9. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •4.10. Основні терміни I поняття
- •Дисперсійний аналіз економетричної моделі
- •5.1. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •5.2. Множинний коефіцієнт кореляції і детермінації
- •5.3. Частинні коефіцієнти кореляції і коефіцієнти регресії
- •5.4. Перевірка значущості і довірчі інтервали
- •5.4.1. Значущість економетричної моделі
- •5.4.2. Значущість коефіцієнта кореляції
- •5.4.3. Значущість оцінок параметрів моделі
- •5.5. Короткі висновки
- •5.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •5.7. Основні терміни I поняття
- •Мультиколінеарність
- •6.1. Поняття мультиколінеaрності
- •6.2. Ознаки мультиколінеарності
- •6.3. Алгоритм Фаррара - Глобера
- •6.4. Метод головних компонентів
- •Алгoритм головних компонентів
- •6.5. Короткі висновки
- •6.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •6.7. Основні терміни і поняття
- •Гетероскедастичність
- •7.1. Поняття гетероскедастичності
- •7.2. Методи визначення гетероскедастичності
- •7.2.1. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію
- •7.2.2. Параметричний тест Гольдфельда — Квандта
- •7.2.3. Непараметричний тест Гольдфельда - Квандта
- •7.2.4. Тест Глейсера
- •7.3. Визначення матриці s
- •7.4. Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена)
- •7.5. Прогноз
- •7.6. Короткі висновки
- •7.7. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •7.8. Основні терміни і поняття
- •Автокореляція
- •8.1. Причини виникнення автокореляції в економетричних моделях
- •8.1.1. Поняття автокореляції
- •8.1.2. Наслідки автокореляції залишків
- •8.2. Перевірка наявності автокореляції
- •8.2.1. Критерій Дарбіна — Уотсона
- •8.2.2. Критерій фон Неймана
- •8.2.3. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
- •8.2.4. Циклічний коефіцієнт автокореляції
- •8.3. Оцінка параметрів моделі з автокорельованими залишками
- •8.3.1. Метод Ейткена
- •8.3.2. Метод перетворення вихідної інформації
- •8.3.3. Метод Кочрена — Оркатта
- •8.3.4. Метод Дарбіна
- •8.4. Прогноз
- •8.5. Короткі висновки
- •8.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •8.7. Основні терміни I поняття
- •Метод інструментальних змінних
- •9.1. Властивості оцінок моделі при стохастичних змінних
- •9.2. Метод інструментальних змінних
- •9.3. Визначення інструментальних змінних
- •9.3.1. Оператор оцінювання Вальда
- •9.3.2. Особливості оцінювання методом Бaртлета
- •9.3.3. Оператор оцінювання Дарбіна
- •9.4. Помилки вимірювання змінних
- •9.5. Короткі висновки
- •9.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •9.7. Основні терміни I поняття
- •Економетричні моделі на основі системи структурних рівнянь
- •11.1. Системи одночасових структурних рівнянь
- •11.2. Проблеми ідентифікації
- •11.3. Рекурсивні системи
- •11.4. Непрямий метод найменших квадратів (нмнк)
- •Алгоритм непрямого методу найменших квадратів.
- •11.5. Двокроковий метод найменших квадратів (2мнк)
- •11.6. Алгоритм двокрокового методу найменших квадратів (2мнк)
- •11.7. Трикроковий метод найменших квадратів (3мнк)
- •11.8. Прогноз і загальні довірчі інтервали
- •11.9. Короткі висновки
- •11.10. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •11.11. Основні терміни і поняття
- •Література
8.7. Основні терміни I поняття
Автокореляція Модель з автокорельованими залишками Коваріація залишків Стаціонарний марковський процес Додатна автокореляція Від’ємна автокореляція Критерій Дарбіна — Уотсона |
Критерій фон Неймана Нециклічний коефіцієнт автокореляції Циклічний коефіцієнт автокореляції Метод перетворення вихідної інформаціі Метод Кочрена — Оркатта Метод Дарбіна Авторегресійна схема першого порядку Авторегресійна схема другого порядку |
Розділ 9
Метод інструментальних змінних
9.1. Властивості оцінок моделі при стохастичних змінних
У попередніх розділах, розглядаючи модель
ми виходили з припущення, що змінні X є детермінованими і набувають значення з деякої множини фіксованих чисел. Проте, виходячи з економічних досліджень, доцільно замінити це припущення на менш жорстке, згідно з яким змінні X є стохастичними. У такому разі постає запитання, чи справджуватимуться й тоді основні результати, що стосуються перевірки значущості, довірчих інтервалів і т.ін. За умови, що змінні X мають функцію розпoділу, жодним чином не пов’язану з параметрами a і , і що всі ці змінні розподілені незалежно від залишків u, переважна більшість цих результатів виконуватиметься і для тих економетричних моделей, які мають стохастичну матрицю пояснювальних змінних X.
Нехай
— оцінка скалярного параметра a.
Верхній його індекс вказує на розмір
вибіркової сукупності, на основі якої
оцінені ці параметри.
Означення 9.1. Сукупність оцінок спостережень називається послідовністю оцінок:
.
Означення
9.2.
Якщо
послідовність математичного сподівання
параметрів
прямує до деякої константи, то ця
константа є асимптотичним сподіванням,
тобто
.
Означення 9.3. Граничне значення послідовності дисперсій для називається асимпотичною дисперсією
Оскільки
для n
вираз у правій частині може дорівнювати
нулю, то дисперсія являє собою єдину
точку, а саме
.
Визначимо асимптотичні властивості оцінок 1МНК у загальній лінійній моделі зі стохастичними пояснювальними змінними:
де X — незалежна щодо всіх і кожного з елементів вектора u, тобто:
а)
(9.1а)
б)
(9.1б)
в)
.
(9.1в)
Крім того, припустимо, що виконуються такі рівності:
а)
; (9.2а)
б)
; (9.2б)
в)
.
(9.2в)
Припущення (9.2а) означає: дисперсія стала для всіх залишків.
Припущення
(9.2б) стверджує існування границі за
ймовірністю для дисперсій (других
моментів) змінної X,
які утворюють матрицю
.
Припущення (9.2в) має такий зміст: границя за ймовірністю коваріацій між змінними X і залишками u дорівнює нулю.
Оцінка параметрів a 1МНК подається у вигляді
.
Звідси
.
Отже, оцінка , здобута з допомогою 1МНК, є обгрунтованою.
Асимптотична матриця коваріацій для така:
,
або
(9.3)
Оскільки
,
а
(9.4)
де
,
то 1МНК забезпечує обгрунтовану оцінку асимптотичних дисперсій і коваріацій помилок, коли в моделі пояснювальні змінні є стохастичними.
Дуже часто на практиці змінні X не можуть бути повністю незалежними від u, як це припускалося раніше. Наприклад, однією з пояснювальних змінних може бути лагове значення залежної змінної Y, що може призвести до зміщення оцінки 1МНК для кінцевих вибіркових сукупностей.
Розглянемо модель
, (9.5)
де .
Оскільки
впливає на
,
а
впливає на
,
то і
впливає на
навіть тоді, коли послідовні значення
залишків незалежні. Але коли значення
є незалежними, то зворотна залежність,
тобто залежність між
і
,
може бути відсутня. Як ми бачили,
обгрунтованість оцінки 1МНК залежить
від двох припущень:
1)
2)
Для (9.5) друга умова має вигляд
Коли
,
то можна сказати, що
.
А це означає, що для моделі, яка містить
лагові значення залежної змінної, можна
чекати, що оцінка 1МНК буде обгрунтованою.
