11.3. Рекурсивні системи

Означення 11.6. Якщо в економетричній моделі (11.2) матриця A має трикутний вид, а залишки характеризуються діагональною матрицею , то така система рівнянь називається рекурсивною.

Нехай економетрична модель на основі одночасових структурних рівнянь запишеться так:

(11.14)

матриця для неї

. (11.15)

Як відомо, труднощі оцінки системи рівнянь виникають тоді, коли спостерігається кореляція між залишками і залежними змінними. Тому нам потрібно переконатись в тому, що спеціальні властивості рекурсивної моделі дають змогу подолати ці труднощі.

Запишемо структурні рівняння в матричному вигляді

. (11.16)

Зведена форма їх запишеться так:

, (11.17)

де . (11.18)

Помножимо (11.17) ліворуч на і перейдемо в обох частинах здобутої рівності до границі за ймовірністю:

Оскільки згідно з припущенням  = 0, то справджується рівність

.

Запишемо ліву частину рівності, скориставшись (11.18):

(11.19)

Коли економетрична модель має три структурні рівняння і три залежні змінні, то (11.20) можна записати так:

(11.20)

де ,

а через позначено алгебраїчне доповнення елемента .

Таким чином, ми одержали основний результат, який полягає в тому, що не корелює гранично з , не корелює гранично з і . A це означає, що для оцінки параметрів системи (11.13) можна застосувати 1МНК. У численних публікаціях Волда [1] показано, що реальні економічні системи найчастіше описуються рекурсивними системами рівнянь. Цей висновок він аргументує тим, що реальне формування кожного з показників, які входять до моделі, є неодночасовим. Наприклад, залежність ціни від пропозиції товару на ринку. Якщо часовий період дорівнює одному дню, то ціна на товар в t-й день встановлюється у врахуванням продажу в t–1 день, тоді як попит на товар залежить від ціни, за якою продавався товар в цей самий день. Запишемо ці рівняння:

(11.21)

Наведена модель є рекурсивною, бо і — поточні значення залежних ендогенних змінних, а — розглядається як екзогенна змінна, яка бере участь у послідовності причинних зв’язків.

Ця послідовність містить тільки прямі зв’язки, що дозволяє нам вважати залишки незалежними.

У рекурсивних системах матриця коефіцієнтів при залежних змінних трикутна. Наприклад, у системі рівнянь (11.22) коефіцієнти при змінних і утворюють таку матрицю:

Оскільки залишки в рівняннях нормально розподілені, то для оцінювання параметрів моделі можна використати 1МНК.

Приклад 11.3. Розглянемо модель,яка складається з рівняння пропозиції та рівняння попиту на свинину. Нехай ці рівняння специфікуються на основі степеневих або логарифмічних функцій:

(11.22)

У цій моделі — логарифм пропозиції свинини в період t, — логарифм ціни свинини в період t, — логарифм ціни в період t–1. Таким чином, перше рівняння моделі - це рівняння пропозиції: її кількість на ринку в період t залежить від ціни в періоді t–1 ( ). Випадкова змінна u_t характеризує залишки, на величину яких можуть впливати ті чинники, якими знехтували: витрати кормів, технологічні зміни і т.ін.

Друге рівняння моделі — це рівняння попиту на свинину. Ціна на свинину на ринку в період t залежить від пропозиції її ( ) в цьому ж періоді. Змінна v_t характеризує залишки в цьому рівнянні.

Покажемо, що рівняння ідентифіковані. Для цього визначимо згідно з умовою (11.10) (s = 1,2).

 = 1 — кількість ендогенних змінних, які входять в перше рівняння;

 = 2 — кількість ендогенних змінних, які входять в друге рівняння;

m = 1 — кількість екзогенних змінних моделі;

 = 1 — кількість екзогенних змінних в першому рівнянні;

m₂ = 0 — кількість екзогенних змінних в другому рівнянні.

Оскільки :

для I рівняння:

0 = 0;

для II рівняння:

1 = 1,

то система рівнянь точно ідентифікована.

Застосувавши 1МНК для оцінювання параметрів моделі, маємо

Коефіцієнти при пояснювальних змінних характеризують еластичність: у I-му рівнянні — еластичність пропозиції свинини від ціни на неї в попередньому році, тобто якщо ціна в періоді t – 1 підвищиться на 1 %, то пропозиція свинини в наступному році збільшиться на 0,74 %; в II-му рівнянні — еластичність ціни від попиту. Для визначення еластичності попиту знайдемо: , тобто якщо ціна підвищиться на 1 %, то попит на свинину знизиться на 6,83 %.