- •Методи побудови загальної лінійної моделі
- •4.1. Поняття моделі та етапи її побудови
- •4.2. Специфікація моделі
- •4.3. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •4.4. Оператор оцінювання 1мнк
- •4.5. Властивості оцінок параметрів
- •4.6. Коваріаційна матриця оцінок параметрів моделі
- •4.7. Прогноз
- •4.8. Короткі висновки
- •4.9. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •4.10. Основні терміни I поняття
- •Дисперсійний аналіз економетричної моделі
- •5.1. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •5.2. Множинний коефіцієнт кореляції і детермінації
- •5.3. Частинні коефіцієнти кореляції і коефіцієнти регресії
- •5.4. Перевірка значущості і довірчі інтервали
- •5.4.1. Значущість економетричної моделі
- •5.4.2. Значущість коефіцієнта кореляції
- •5.4.3. Значущість оцінок параметрів моделі
- •5.5. Короткі висновки
- •5.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •5.7. Основні терміни I поняття
- •Мультиколінеарність
- •6.1. Поняття мультиколінеaрності
- •6.2. Ознаки мультиколінеарності
- •6.3. Алгоритм Фаррара - Глобера
- •6.4. Метод головних компонентів
- •Алгoритм головних компонентів
- •6.5. Короткі висновки
- •6.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •6.7. Основні терміни і поняття
- •Гетероскедастичність
- •7.1. Поняття гетероскедастичності
- •7.2. Методи визначення гетероскедастичності
- •7.2.1. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію
- •7.2.2. Параметричний тест Гольдфельда — Квандта
- •7.2.3. Непараметричний тест Гольдфельда - Квандта
- •7.2.4. Тест Глейсера
- •7.3. Визначення матриці s
- •7.4. Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена)
- •7.5. Прогноз
- •7.6. Короткі висновки
- •7.7. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •7.8. Основні терміни і поняття
- •Автокореляція
- •8.1. Причини виникнення автокореляції в економетричних моделях
- •8.1.1. Поняття автокореляції
- •8.1.2. Наслідки автокореляції залишків
- •8.2. Перевірка наявності автокореляції
- •8.2.1. Критерій Дарбіна — Уотсона
- •8.2.2. Критерій фон Неймана
- •8.2.3. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
- •8.2.4. Циклічний коефіцієнт автокореляції
- •8.3. Оцінка параметрів моделі з автокорельованими залишками
- •8.3.1. Метод Ейткена
- •8.3.2. Метод перетворення вихідної інформації
- •8.3.3. Метод Кочрена — Оркатта
- •8.3.4. Метод Дарбіна
- •8.4. Прогноз
- •8.5. Короткі висновки
- •8.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •8.7. Основні терміни I поняття
- •Метод інструментальних змінних
- •9.1. Властивості оцінок моделі при стохастичних змінних
- •9.2. Метод інструментальних змінних
- •9.3. Визначення інструментальних змінних
- •9.3.1. Оператор оцінювання Вальда
- •9.3.2. Особливості оцінювання методом Бaртлета
- •9.3.3. Оператор оцінювання Дарбіна
- •9.4. Помилки вимірювання змінних
- •9.5. Короткі висновки
- •9.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •9.7. Основні терміни I поняття
- •Економетричні моделі на основі системи структурних рівнянь
- •11.1. Системи одночасових структурних рівнянь
- •11.2. Проблеми ідентифікації
- •11.3. Рекурсивні системи
- •11.4. Непрямий метод найменших квадратів (нмнк)
- •Алгоритм непрямого методу найменших квадратів.
- •11.5. Двокроковий метод найменших квадратів (2мнк)
- •11.6. Алгоритм двокрокового методу найменших квадратів (2мнк)
- •11.7. Трикроковий метод найменших квадратів (3мнк)
- •11.8. Прогноз і загальні довірчі інтервали
- •11.9. Короткі висновки
- •11.10. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •11.11. Основні терміни і поняття
- •Література
Алгоритм непрямого методу найменших квадратів.
Крок 1. Перевіряється умова ідентифікованості для кожного рівняння структурної форми моделі. Якщо кожне рівняння точно індентифіковане, то переходимо до кроку 2.
Крок 2. Кожне рівняння структурної форми розв’язується відносно однієї з k залежних ендогенних змінних моделі, у результаті приходимо до зведеної форми моделі.
Крок 3. На основі 1МНК визначається оцінка параметрів окремо для кожного рівняння зведеної форми.
Крок 4. Розраховується оцінка параметрів рівнянь структурної форми за допомогою співвідношення AR = –B, де A і B параметри структурних рівнянь, а R — матриця оцінок параметрів зведеної форми.
11.5. Двокроковий метод найменших квадратів (2мнк)
Якщо рівняння структурної форми моделі надідентифіковані, то непрямий метод найменших квадратів застосувати не можна, а користуватись 1МНК недоцільно, тому необхідно розглянути інші методи, які розроблені спеціально для таких моделей. Одним з цих методів є двокроковий метод найменших квадратів (2МНК).
Розглянемо спочатку ідею методу. Вона полягає в тому, щоб «очистити» поточні ендогенні змінні Y від стохастичної складової, бо вони пов’язані із залишками u. Так, на основі моделі (11.5) застосуємо 1МНК для економетричної моделі:
, (11.29)
де
(11.30)
і
.
Згідно з (11.29) обчислюються значення:
(11.31)
На наступному кроці підставляємо ці значення в перше рівняння моделі (11.5) і дістаємо:
. (11.32)
В
цьому співвідношенні змінна
є функцією змінної Z,
яка не корелює із залишками u.
Крім того, на основі властивостей 1МНК,
значення
не корелюють з Z.
Звідси, значення
не корелюють з комбінованими залишками
в рівнянні (11.32). Це дає нам змогу на
другому кроці застосувати 1МНК
безпосередньо для оцінки параметрів
рівняння (11.32) і дістати оцінки параметрів
a0
і
a1.
Так,
.
Із (11.29) маємо
,
де
і z
є
і
,
тому
і
.
Використаємо (11.30) і отримаємо:
.
Отже, знайдена оцінка збігається з оцінкою непрямого методу найменших квадратів. Тобто, якщо рівняння моделі точно ідентифіковані, то непрямий і двокроковий методи дають однакову оцінку параметрів моделі. Якщо рівняння будуть надідентифікованими, то ці оцінки будуть різними.
Розглянемо двокроковий метод найменших квадратів для загальної економетричної моделі. Нехай окреме рівняння моделі має вигляд
, (11.33)
де Y — вектор ендогенної змінної розміром n 1;
Y1 — матриця поточних екзогенних змінних, які входять в праву частину рівняння розміром n r;
— матриця
екзогенних змінних розміром n k
(включаючи
стовпець одиниць, якщо потрібно визначити
вільний член);
a
—
вектор структурних параметрів розміром
r 1,
які стосуються змінних матриці
;
b — вектор структурних параметрів розміром k 1, які стосуються до змінних матриці ;
u — вектор залишків розміром n 1.
На
першому кроці розв’язуються
на основі 1МНК. Заміна елементів матриці
Y1
елементами матриці
в рівняннях моделі допоможе звільнитись
від кореляції Y1
і u.
Розрахунок елементів матриці
виконується на основі співвідношення:
, (11.34)
де
.
Матриця X включає всі екзогенні змінні моделі. Матриця X1 — значення екзогенних змінних даного рівняння. Матриця X1 — значення екзогенних змінних моделі, які не ввійшли в це рівняння.
На другому кроці знаходиться залежність від Y і X1. Це приводить до процедури оцінювання параметрів на основі такої системи рівнянь:
(11.35)
де
і
оцінки параметрів a
і
b.
Для обчислення оцінок і насправді немає потреби визначати . Можна вивести альтернативне співвідношення для (11.31), коли при знаходженні оцінок параметрів використовуються лише реальні спостереження. Для цього запишемо:
, (11.36)
де
V1
—
матриця залишків розміром n k
для регресії
.
1МНК дає:
= 0;
= 0. (11.37)
Тому
і
.
Оскільки
= 0,
то і
= 0.
Отже, рівняння для обчислення оцінок
двокрокового методу найменших квадратів
можна записати:
(11.39)
Альтернативна форма для (11.35) може бути записана так:
(11.40)
Тепер покажемо, що оцінка двокрокового методу найменших квадратів є обгрунтованою. Скористаємось (11.36) і перепишемо:
, (11.41)
або, об’єднавши матриці і в матрицю Z, дістанемо:
(11.42)
де
Z
= (
,
)
і
.
Застосувавши 1МНК для оцінювання параметрів моделі (11.41), запишемо:
.
Звідси
,
врахувавши
= 0,
із (11.37) маємо:
. (11.43)
Тому
.
Оцінки двокрокового методу можуть бути обгрунтованими, якщо
Оскільки
за припущенням
не корелює з u,
то
= 0.
Використавши
коефіцієнти рівнянь
,
які розраховані 1МНК, запишемо:
.
Тоді при
= 0,
= 0.
Отже, оцінка парaметрів моделі буде обгрунтованою. З (11.42) запишемо
,
і знайдемо асимптотичну матрицю коваріацій для оператора оцінювання двокроковим методом найменших квадратів. На практиці ця матриця може обчислюватися так:
(11.44)
де
(11.44)
