2)Модифікація цін через систему знижок.
До них належать:
- знижки «сконто» - це знижки при оплаті готівкою або при оплаті авансом;
- оптова знижка;
- функціональні знижки;
- сезонні знижки;
- бонусні знижки.
3)Модифікація цін по стимулюванню збуту:
а)ціна-приманка - застосовується в оптовій торгівлі для активізації покупців;
б)премії або компенсаційно-готівкові виплати - дозволяють прискорити реалізацію товару і вивільнити складські приміщення без зміни цін;
в)застосування низьких відсотків (при наданні товарів в кредит).
4)модифікації на основі цінових ліній — будуються продуктові або товарні лінії для декількох моделей одного і того самого товару з різними характеристиками і відповідними цінами. Кожна модель має свою ціну у відповідному діапазоні цін.
5)модифікація у рамках товарної номенклатури. Якщо товари є частиною товарної номенклатури, то підприємство розробляє систему цін, яка забезпечує одержання максимального прибутку по усій номенклатурі цін в цілому:
а)встановлення цін у рамках товарного асортименту;
6)встановлення цін на обов'язкові принади, тобто на вироби, які удосконалюють або поліпшують якість основного товару, але не включаються в його основну ціну;
в)встановлення цін на доповнюючі товари - підлягають використанню разом з основним товаром;
г)встановлення ціни на побічну продукцію.
В процесі формування остаточної ціни на продукцію підприємство повинно орієнтуватися на такі методи розрахунку ціни, які дають змогу визначити її оптимальний рівень, за якого підприємство одержить прибуток і всі суб'єкти ринку сприйматимуть цю ціну відповідно до умов конкретної ринкової ситуації.
Будь-які методи є лише базою для визначення цінової стратегії і політики ціноутворення, яка має доповнюватися маркетинговими заходами підприємства.
Практика показала, що у реальному житті процес ціноутворення не може спиратись на якісь надійні рецепти знаходження найкращої ціни, тому що жоден з цих методів не є абсолютно ідеальним.
Вибір методу ціноутворення і відповідно певного рівня ціни є початком етапу розробки цінової стратегії підприємства. Надалі ціни постійно корегуються підприємством і регулюються державою, згідно з мінливим конкурентним середовищем на ринку та необхідним уточненням раніше розробленої стратегії ціноутворення.
ІІІ.Питання для самоперевірки знань
Дайте характеристику завданням маркетингу, що вимагають певних способів установлення ціни.
Які існують методи і способи встановлення ціни на товар? Охарактеризуйте їх.
Яким чином розрізняють ціни залежно від умов реалізації продукції?
Що входить до складу загальновиробничих витрат?
У чому особливості встановлення цін на основі змінних витрат?
Охарактеризуйте концепцію життєвого циклу товару. Яким чином вона застосовується при ціноутворенні?
Який показник впливає еластичності попиту на формування ціни на товар?
У яких випадках при встановленні ціни застосовується метод поточної ціни?
У чому полягають особливості тендерного ціноутворення? Охарактеризуйте джерела конкурентної переваги.
Які недоліки властиві методу питомих показників?
У чому полягає сутність методу кореляційно-регресійного аналізу? В яких випадках він застосовується?
Перелічити основні етапи ціноутворення при застосуванні балового методу.
ІV. Приклади розв’язування задач
Задача 1
Визначити відпускну ціну на новий пилосос баловим методом, якщо ціна базової моделі становить 500 грн. Дані для розрахунку подані в таблиці:
Розв’язування:
Визначаємо ціну одного бала:
Визначаємо ціну нового виробу:
Відповідь: ціна нового станка становитиме 544 грн.
Задача 2
Вибрати прийнятний варіант конкурсної ціни на основі поданих у таблиці даних про можливості підприємства і ймовірності оцінки ситуації.
№ п\п |
Запропонована ціна, гр.од. |
Витрати, гр.од. |
Імовірність виграти торг |
1 |
19,6 |
18,0 |
0,4 |
2 |
21,7 |
0,3 |
|
3 |
22,0 |
0,15 |
|
4 |
23,5 |
0,1 |
|
5 |
25,0 |
0,05 |
Розв’язування:
Прийнятний варіант конкурсної ціни – максимальна ціна оферента, що нижча від ціни «найдешевшого» конкурента. Визначається очікуваний (ймовірний) прибуток перемножуванням розміру валового прибутку по кожному варіанту на відповідну експертну оцінку ймовірності одержання замовлення (вибирається максимальне значення ймовірного прибутку).
(19,6 – 18,0)•0,4 = 0,64
(21,7 – 18,0)•0,3 = 1,11
(22,0 – 18,0)•0,15 = 0,6
(23,5 – 18,0)•0,1 = 0,55
(25,0 – 18,0)•0,05 = 0,35
Висновок: варіант ціни 21,7 гр. од. найбільш прийнятний для участі в торгах, тому що за розрахунками ймовірний прибуток при цій ціні максимальний.