Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Глава 04 (202-289).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Глава 4

Система корпоративного екологічного управління

  • с творення умов для розвитку системи ефективних еколого-еконо­мічних механізмів, що сприяють екологічній модернізації й оздоров­ленню виробничих систем;

  • створення умов для впровадження в діяльність корпорації ефектив­них інструментів екологічної політики.

Система корпоративного екологічного управління має специфічні механізми ефективного функціонування. Це корпоративна програма еко­логічного аудиту, екологічна модернізація виробництва, екологічний марке­тинг, інжиніринг, лізинг, екологічне страхування.

КОРПОРАТИВНА ПРОГРАМА ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ

Екологічний аудит як один з ефективних інструментів корпоративної політики зародився на корпоративному рівні на початку 70-х років XX ст., коли компанії західної Європи і Північної Америки почали притягуватися до юридичної відповідальності за шкоду, завдану навколишньому середови­щу. Пов'язані з цим збитки примусили такі компанії оцінювати відповід­ність діяльності екологічному законодавству. За деякими ознаками таке оцінювання на той час відповідало методології проведення фінансового аудиту, тому й за аналогією дістало назву екологічного аудиту.

Нині екологічний аудит є всесвітньо визнаним механізмом підвищення не тільки екологічної, але й економічної ефективності виробництва, який має свою міжнародну й національну нормативно-правову базу. В Україні це перш за все державні стандарти серії ДСТУ ISO 14000, що відповідають міжнародним стандартам серії ISO 14000.

За визначенням цих стандартів екологічний аудит являє собою докумен­тально оформлений систематичний процес перевірки, який передбачає зби­рання та об'єктивне оцінювання доказів аудиту для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологіч­ного управління та інформації з цих питань критеріям аудиту, а також пе­редбачає передавання результатів перевірки замовнику. Вказані стандарти допускають участь аудитора в коригувальних діях замовника через надання рекомендацій, що випливають із висновків аудиторського звіту.

На практиці сфера еколого-аудиторської діяльності може бути набагато ширшою за стандартне визначення, залежно від намірів замовника щодо використання екоаудиту.

За визначенням Ради Європейського союзу екологічний аудит — це засіб управління, який надає систематичну, періодичну, об'єктивну й задокументовану оцінку системи управління та процесів, спрямованих на охорону навколишнього середовища, щоб:

  • підвищити ефективність і полегшити контроль за діяльністю ком­панії, що впливає на навколишнє середовище;

  • оцінювати узгодженість діяльності компаній з екологічною політи­кою.

Міжнародна торгова палата визначає екологічний аудит як інструмент управління, що охоплює систематичну, періодичну, задокументовану та

254

4.7 Механізми ефективного функціонування системи корпоративного екологічного управління

об'єктивну оцінку відповідності організаційної системи екологічного управління і технологічних процесів екологічним цілям, що передбачає підвищення контролю за практичною діяльністю в галузі охорони навко­лишнього середовища, а також оцінку відповідності виробництва еко­логічній політиці компанії, зокрема нормативним вимогам.

Найближчими українськими термінологічними еквівалентами терміна «екологічний аудит» можна вважати такі терміни, як «екологічне обстежен­ня», «екологічний огляд». Тобто екологічний аудит визначає діагноз «еко­логічного здоров'я» підприємства, спроможність його «технологічного організму», виробничих систем самоочищатися і не забруднювати навко­лишнє середовище, виробляти екологічно чисту продукцію і бути приваб­ливим для залучення інвестицій. Саме тому західні компанії звертаються до екологічних аудиторів (юридичних або фізичних осіб), які можуть об'єктив­но оцінити їх екологічний стан, визначити наявні відхилення від норм, тобто від вимог чинного природоохоронного законодавства або міжнарод­них стандартів, і накреслити заходи щодо приведення їх виробничої діяльності у відповідність із цими вимогами, а в кінцевому підсумку — підвищити їх котирування як на ринку продукції, так і на ринку інвестицій.

Фахівці, що мають достатній досвід у впровадженні екологічного ауди­ту, характеризують останній як інструмент управління, який ґрунтується на системному підході і за допомогою якого оцінюється екологічна ефек­тивність управління підприємством для збереження навколишнього природного середовища й підтримки конкурентоспроможності та інвести­ційної привабливості підприємства за рахунок екологічно чистого вироб­ництва.

У більш широкому філософському розумінні екологічний аудит — це засіб підвищення екологічної свідомості суб'єктів господарської діяльності й громадськості, що врешті-решт надає йому можливість зайняти провідне місце в механізмі екологізації виробництва і суспільства в цілому.

Характерними особливостями екологічного аудиту є його незалежність, конфіденційність, об'єктивність, системність, компетентність, ліцензійність та відповідність цілям, які визначаються замовником під час укладання до­говору на проведення екоаудиту. Ці особливості стандартизуються як на міжнародному (ISO 14000), так і на державному (ДСТУ ISO 14000-97) рівнях.

Еколого-аудиторська діяльність може здійснюватися на рівні:

  • державних установ;

  • галузі (структурна) — оцінювання відповідності загальній екологічній політиці галузі;

  • корпорації (корпоративний аудит);

  • екологічних проблем — аудит стану вирішення конкретної еколо­гічної проблеми;

  • території (регіону, місцевості);

  • підприємства.

Екологічний аудит може бути обов'язковим і ініціативним (добровіль­ним). Причому обов'язковість буває багаторівневою (державною, корпора-