Стилістично забарвлена лексика. Книжна лексика. Групи книжної лексики

Стилістично забарвлена лексика представлена двома групами – книжною лексикою та розмовною лексикою.

Книжна лексика – це лексика, що використовується передусім в стилях писемного мовлення. Ці слова мають особливе стилістичне забарвлення – книжність, яке зберігається навіть тоді, коли книжне слово залучається до розмовного мовлення. У словниках ці слова мають помітку кн. (книжне).

До книжної лексики належить більшість слів з абстрактним значенням: догматизм, антинауковий, світогляд, красномовство, атиповий, ірреальний і т.п.

Книжними можуть бути:

а) слова з предметним значенням: бюджет, градація, оцінювання, доктрина, прес-конференція, діалог, містика;

б) назви ознак предметів: адекватний, аморальний, вербальний, локальний, ефективний;

в) назви дій, станів: асоціювати, диференціювати, варіювати, компонувати, декларувати, передбачати;

г) назви ознак предметів: аморально, декларативно, претензійно, постфактум, тет-а-тет, воістину;

д) слова, що вказують на предмети, ознаки: дехто, дещо, деякий, сей;

е) неповнозначні слова: всупереч, незважаючи на, близько ... , нарівні з... , незалежно від ... , в інтересах ... , в міру того як, для того щоб, так що; оскільки, в міру того як, для того щоб, так що, бо.

Різновидом книжної лексики є урочисті, піднесені слова, котрі, називаючи явища дійсності, надають їм забарвлення урочистості, пишномовності. Використання таких слів обмежено публіцистичним, ораторським мовленням: вітчизна, страж, трибун, титанічний, воістину, вершити, воскрешати, возвеличувати.

Книжна лексика поділяється на кілька груп.

Науково-термінологічна лексика – це сукупність слів та словосполучень, що вживаються в науковій літературі та у мовленні людей, які за фахом є представниками тієї чи іншої наукової галузі.

Основна частина цієї лексики – терміни (від лат. terminus – межа, границя). Терміни визначаються як слова або словосполучення для точного найменування понять науки, техніки, культури або для називання предмета спеціального призначення. Тобто, одні з них виражають поняття (абстракціонізм, акустика, консервація, полісемія), а інші називають спеціальні предмети (комбайн, керамзит, штрек, аеродром). Як правило, терміни є словами однозначними, позбавленими емоційного забарвлення.

Науково-термінологічну лексику прийнято поділяти на загальнонаукову та галузеву. Загальнонаукова термінологія вживається в усіх чи багатьох галузях науки. Такими слід вважати аналіз, експеримент, дослідження, категорія, синтез, аргументування, тотожність, аналогія.

Галузева науково-термінологічна лексика вживається тільки в певній галузі науки, знання і відбиває її специфіку. Наприклад: математична термінологія (множення, добуток, котангенс, радіан, трапеція, діагональ), фізична (атом, магніт, ом, ампер, резонанс, інтерференція), хімічна (кисень, кальцій, натрій, реакція, йод, спирт), біологічна (мімікрія, симбіоз, суцвіття, пилок, пульс), технічна (двигун, ват, буріння), психологічна (темперамент, поведінка, асоціація, інсайт, психоаналіз), мовознавча (суфікс, парадигма, словосполучення, словотвір, сполучник, речення, синхронія), економічна (експорт, інфляція, дефолт, валюта, менеджмент, профіцит), металургійна (обжиг, прокатний стан, доменна піч, мартен), кібернетична (комп’ютер, програмування, дисплей, монітор, зовнішня пам’ять, ЕОМ, алгоритм), філософська (свідомість, буття, ідеалізм, діалектика, матерія, судження).

До науково-термінологічної лексики належать слова, які можуть зустрічатися у кількох галузевих термінологіях, набуваючи в кожній з них специфічного значення. Так, слово асиміляція в біології має значення процесу використання, засвоєння організмом зовнішніх речовин, у мовознавстві – уподібнення одного звука іншому, у суспільствознавстві – злиття одного народу з іншим шляхом засвоєння його мови, звичаїв. Отже, можна говорити про омонімію наукових термінів щодо вживання їх в різних галузях знання.

Зустрічаються багатозначні терміни в межах однієї терміносистеми. Так, мовознавчий термін словотвір використовується у двох значеннях: утворення нових слів і розділ мовознавчої науки, що вивчає морфемний склад слів та способи словотворення.

Науково-термінологічна лексика використовується в науковій та технічній літературі, а також у доповідях та лекціях соціальної тематики. Ця лексика може виходити за межі наукових галузей і вживатися в художній літературі для точного зображення місця подій, обставин, за яких вони відбуваються, а також для характеристики специфіки мовлення персонажів. Зловживання термінологічною лексикою неприпустимо, оскільки воно знижує художні враження від твору, а також впливає на його розуміння читачем. За рахунок науково-термінологічної лексики збагачується загальновживана лексика. Так, загальновживаними стали слова нація, свідомість, опера, граматика, атом, гіпертонія, ракета, телевізор, панельний, які за походженням є представниками лексики різних наукових галузей.

Виробничо-професійна лексика складається зі слів, які називають професії, посади, виробничі процеси, знаряддя праці, поняття, пов’язані з виробництвом. Так, слова директор, бухгалтер, касир, інженер є назвами посад; слова відділ, сектор, лабораторія, цех, бригада, кафедра називають підрозділи виробничих колективів; слова розклад, зміна, дисципліна, відпустка називають певні умови виробництва і т.п. Такі слова іще називають професіоналізмами, вони характеризують людей певного фаху, професії, позначають предмети, явища, ситуації, що стосуються певних виробничих процесів. Так, для мовлення педагогів, студентів характерні такі слова, як вікно – вільний час у розкладі між заняттями, заочник – студент заочної форми навчання, вечірник – студент вечірнього факультету; у мовленні представників театру та кінематографії зустрічаються такі слова: головреж – головний режисер, завліт – завідувач літературною частиною тощо.

Виробничо-професійна лексика сучасної української мови постійно збагачується під впливом удосконалення виробничої сфери суспільства, новітніх технологій, підвищення ефективності праці. Ця лексика, так само як і науково-термінологічна, є одним із джерел поповнення стилістично-нейтральної лексики.

Так, давно вже стали загальновживаними слова виробничо-професійної лексики: стипенція, абітурієнт, дисципліна, операція, жнива, невропатолог, бухгалтер, фермер.

Офіційно-ділова лексика, представлена словами, які притаманні мовленню офіційного та ділового спілкування. Слова цієї лексики використовуються у діловодстві, офіційних документах, урядових постановах, дипломатичних та законодавчих актах, офіційних оголошеннях та промовах. Здебільшого вони однозначні, позбавлені емоційності, образності, використовуються для суто ділового та офіційного мовлення. Такими є слова: наказ, заява, розпорядження, розписка, акт, протокол, посвідчення, оголошення, витяг, реєстрація, довірена особа, поручитель. Особливу групу слів офіційно-ділової лексики становлять так звані канцеляризми: документ набуває сили, вищезазначений, у відповідності з, завдяки, відповідно до, виходячи з. Механічно повторюючись у канцелярських документах, вони втрачають свою індивідуальність і перетворюються у своєрідні мовленнєві штампи.