- •1. Міжнародна економіка як наука і навчальний курс
- •2.Предмет і завдання курсу ме значення у підготовці спеціалістів екон.Профілю
- •4.Поняття субекта та обекта міжн.Еко.
- •5.Основні форми ме та рівні розвитку мев
- •6. Методів дослідження економічної взаємодії на міжнародному рівні
- •7. Система економічних показників міжнародної економіки
- •9. Форми мпп:
- •10. Фактори, що впливають на мпп
- •11. Світове господарства як об’єкт міжнародної економіки
- •12.Еволюції Сг
- •13. Світове господарство: сутність, структура та тенденції розвитку.
- •14. Проблеми сучасної міжнародної економіки
- •15.Субекти міжнародної екон.Взаемодії
- •16.Обекти міжнародної екон.Співпнаці.
- •17. Форми мев:
- •1.Міжнародні валютні відносини.
- •18.Поняття відкритої економіки
- •19.Аспекти,критерії відкритості.
- •20.Показники відкритості
- •21. Поняття середовища мев.
- •22. Структуризація та особливості мев.
- •23. Економічне середовище міжнародних економічних відносин.
- •24. Інфраструктура сучасних мев.
- •25. Технологічне середовище та його вплив на сучасні мев.
- •26. Вплив політико-правового середовища на розвиток мев.
- •27. Особливості впливу на розвиток мев соціально-культурного середовища.
- •28. Природно-географічне середовище мев.
- •29. Соціально-культурне середовище.
- •30. Культурні відмінності країн світу та їх вплив на мев.
- •41. Сутність головних характеристик,притаманних процесу міжн.Торгівлі на сучас.Етапі
- •42. Сутність міжнародної торгівлі
- •43. Основні характеристики міжнародної торгівлі
- •44. Об'єкти та суб єкти міжнародної торгівлі
- •45.Риси між нар. Зовнішн. Торгівлі
- •46. Методи міжнародної торгівлі
- •47.Ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •49. Цінові знижки
- •50. Вплив міжнародної торгівлі на функціонування національної економіки
- •51. Роль міграції населення у міжнародних економічних відносинах. Види та форми міграції.
- •53. Міжнародна міграція робочої сили як форма мев
- •55. Формування світового ринку робочої сили
- •56. Причини міжнародної міграції робочої сили та її види
- •57.Етапи розвитку міжнародного переміщення робочої сили
- •60.Наслідки міжнародної трудової міграції
- •61.Поняття капіталу,його сутність
- •62.Роль міжнародного руху капіталу для сучасного світового господарства
- •63.Розвиток міжнародного руху капіталу як форми міжнародних економічних відносин.
- •64.Сутність та форми міжнародного руху капіталу.
- •65.Класифікація капіталу за джерелами походження.
- •66. Класифікація капіталу за характером використання.
- •67.Класифікація капіталу за терміном вкладення.
- •68. Класифікація капіталу за метою вкладення.
- •69.Роль міжнародного руху капіталу для сучасного світового господарства.
- •70.Структура міжнародного фінансового ринку.
- •71.Причини та динаміка міжнародного руху капіталу.
- •72.Особливості сучасного міжнародного руху капіталу
- •73.Наслідки міжнародного руху капіталу для країни-експортера та країни-імпортера капіталу.
- •75.Поняття технології, її класифікація.
- •78. Причини міжнародної передачі технології.
- •79. Еволюційний розвиток міжнародної передачі технології , етапи міжнародної передачі технології.
- •80.Формування світового технологічного ринку.
- •86. До основних елементів світової валютної системи належать:
- •101. Рівні та форми міжнародної економічної інтеграції.
- •103. Шляхи формування міжнародних економічних угрупувань.
- •104. Характеристика форм інтеграційних угруповань на мікрорівні
- •105. Характеристика форм інтеграційних угруповань на макрорівні
- •106. Види торгово-економічних союзів
- •107. Економічні наслідки приєднання країн до інтеграційних об'єднань
- •108. Еволюція розвитку інтеграційних процесів у західній європі
- •109. Європейський Союз
- •110.Економічний і валютний союз
- •111. Європейська асоціація
- •112. Специфіка інтеграції східноєвропейських країн
- •114. Інтеграційні процеси а Північній Америці
- •116.Специфіка латиноамериканських інтег.Процесів
- •119. Охарактеризуйте основні напрямки інтеграції України в сучасну світогосподарську систему.
- •121. Особливості і шляхи інтеграції
42. Сутність міжнародної торгівлі
Міжнародна торгівля — це історично перша форма міжнародних економічних зв’язків, якщо не брати до уваги простий, натуральний обмін. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами, тобто між державами.
Для національного господарства участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі. Зовнішня торгівля (ЗТ) — це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з оплачуваного вивозу (експорту) та ввозу (імпорту) товарів і послуг. У сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.
Міжнародна торгівля — це складна соціально-економічна категорія, яку можна розглядати у двох аспектах: операційному та державно-політичному
З операційного погляду міжнародна торгівля — це процес безпосереднього обміну товарами та послугами між суб’єктами господарювання різних держав, державами та міжнародними організаціями. В цьому випадку йдеться про рух товарів (у тому числі послуг, ліцензій, ноу-хау, інжинірингу тощо), інструменти та механізми розширення товарообігу, вдосконалення структури експорту та імпорту, прогнозування та оцінку світових товарних ринків, планування можливостей експорту та потреб в імпорті, організацію контрактної роботи, контроль за поставками та відвантаженням, здійснення валютно-фінансових операцій тощо. При цьому предметом міжнародної торгівлі як сфери знань є організація виконання експортно-імпортної операції, а об’єктом, відповідно, будь-яка операція з експорту чи імпорту.
При державно-політичному підході до трактування сутності міжнародної торгівлі її предметом є організація торговельного обміну, виходячи з національних інтересів та глобальних тенденцій розвитку світового господарства в цілому, а об’єктом — торговельний обмін, як сукупність операцій з експорту та імпорту.
Якщо розглядати міжнародну торгівлю як сукупність актів купівлі-продажу товарів, то в цьому процесі можуть брати участь усі суб’єкти міжнародних економічних відносин різних країн (фізичні та юридичні особи, держави, міжнародні організації), метою обміну в будь-якому разі буде задоволення економічних інтересів (при експорті — отримання прибутку, завоювання частки ринку тощо, а при імпорті — задоволення потреб у необхідних ресурсах і товарах), а інструментами досягнення мети — положення та умови контрактів й угод.
При державно-політичному підході держави можуть не брати безпосередньої участі в торгівлі, однак, обстоюючи інтереси національних суб’єктів зовнішньоторговельної діяльності та державні інтереси в цілому, впливати на зміст міжнародних угод та домовленостей, брати участь у розробці норм міжнародного торговельного права, формулювати власні адаптивні до ситуації зовнішньоторговельні політики. В цьому процесі активну участь беруть і міжнародні організації торговельного спрямування, метою яких є гармонізація світової торгівлі на недискримінаційній основі.
43. Основні характеристики міжнародної торгівлі
У сучасному світі однією з основних рушійних сил економічного розвитку виступає міжнародна торгівля, яка є сферою міжнародних економічних відносин і являє собою сукупність зовнішньої торгівлі товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці усіх країн світу.
Міжнародна торгівля товарами була історично першою і до певного часу головною сферою міжнародних економічних відносин. Лише наприкінці XX ст. провідну роль у системі міжнародної економіки почали відігравати різноманітні форми фінансових операцій. Але значення міжнародної торгівлі і тепер дуже суттєве. Про це свідчить зростання обсягів міжнародної торгівлі. Економісти навіть стверджували про вибуховий характер цього зростання в 90-х роках XX ст., коли обсяги міжнародної торгівлі зростали на 6% щорічно. За останні ЗО років міжнародна торгівля досягла най вищих темпів зростання в 2000 р. - 12,5%, що становило приблизно 8 трлн дол. США. За даними експертів ОЕСР, обсяг міжнародної торгівлі в 2006 р. зріс на 9,6%, у 2007 р.- на 7,7, у 2008 p.- 8,4% [60, с. 4]. Такий прискорений розвиток міжнародної торгівлі пов'язаний насамперед з посиленням процесу лібералізації міжнародних відносин, підвищенням попиту на промислові товари, частка яких у сукупному обсязі світового експорту становить 70%, а також із поглибленням поділу праці, спеціалізації і кооперування виробництва.
