- •1. Чисельні методи та обчислювальна математика
- •1.1. Роль математичного моделювання у розв’язанні задач навколишнього світу
- •1.2. Структура похибки розв’язку задачі
- •1.3. Поняття стійкості та коректності
- •1.4. Основні етапи розв’язання прикладних математичних задач
- •1.5. Контрольні питання
- •2. Елементарна теорія похибок
- •2.1. Джерела і класифікація похибок
- •2.3. Вірні значущі цифри
- •2.2. Абсолютна та відносна похибки
- •2.4. Похибки арифметичних операцій
- •2.5. Графи обчислювальних процесів
- •2.6. Контрольні питання
- •2.7. Завдання
- •Т Варіант Варіант Варіант аблиця 2.1
- •Порядок розв’язання задачі
- •Т Варіант Варіант Варіант аблиця 2.2
- •3. Алгебра матриць
- •3.1. Визначник матриці, властивості визначника і правила його обчислення
- •3.2. Обернена матриця
- •3.3. Трикутні матриці
- •3.4. Обернення матриць за допомогою розбиття її на клітини
- •3.6. Поняття рангу матриці
- •3.7. Контрольні питання
- •3.8. Завдання
- •4. Розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •4.1. Теорема Кронекера – Капеллі
- •4.2. Розв’язання довільних систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •4.3. Класифікація методів розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь та їх порівняльні характеристики
- •4.4. Точні методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •4.4.1. Метод Крамера
- •4.4.2. Метод Гаусса
- •4.4.3. Метод головних елементів
- •4.4.4. Метод Гаусса–Жордана
- •4.4.5. Схема Халецького
- •4.4.6. Метод квадратних коренів
- •4.5. Ітераційні методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •4.5.1. Метод ітерацій
- •4.5.2. Умови збіжності ітераційного процесу
- •4.5.3. Оцінювання похибки методу ітерацій
- •4.5.4. Метод Зейделя
- •4.5.5. Умови збіжності процесу Зейделя
- •4.5.6. Приведення системи лінійних рівнянь до вигляду, зручного для ітерацій
- •4.6. Контрольні питання
- •4.7. Завдання
- •Література
4.5. Ітераційні методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
4.5.1. Метод ітерацій
Наближені методи розв’язання СЛАР дозволяють отримувати значення коренів системи з заданою точністю у вигляді межі послідовності декількох векторів. Процес побудови такої послідовності називається ітераційним (таким, що повторюється). Ефективність використання наближених методів залежить від вибору початкового вектора і швидкості сходимості процесу [1, 3, 4, 5].
Нехай дана система n лінійних рівнянь з n невідомими:
(4.50)
Запишемо систему (4.52) в матричному вигляді:
(4.51)
де
Представимо,
що діагональні елементи
,
виразимо
через перше рівняння системи,
– через друге рівняння тощо. В результаті
отримаємо систему, еквівалентну системі
(4.52):
(4.52)
Позначимо
де
Тоді система (4.52) запишеться так:
(4.52')
Система (4.52') називається системою, приведеною до нормального вигляду.
Введемо
позначення
Запишемо систему (4.52') в матричній формі:
або
(4.53)
Розв’яжемо систему (4.53) методом послідовних наближень. За нульове наближення візьмемо стовпець вільних членів:
– нульове
наближення,
Далі побудуємо матриці–стовпці
– перше
наближення;
– друге
наближення
Взагалі,
будь–яке
–
те наближення розраховують за формулою
(4.54)
Якщо
в послідовність наближень
має границю
,
то ця границя є розв’язком системи
(4.52), оскільки в силу властивостей границі
,
тобто
.
Приклад 1. Методом ітерації з точністю до 10–1 розв’язати систему
∆ 1) Приведемо систему до нормального вигляду:
2) Будуємо послідовні наближення. Нульові наближення:
Перше наближення:
Друге наближення:
Третє наближення:
Таким
чином,
і з точністю до 10–1
отримуємо
Приклад 2. Методом ітерації з точністю до 10–3 розв’язати систему
(*)
1) Приведемо систему до нормального вигляду:
або
Зазначимо,
що лінійну систему можна привести до
нормального вигляду також записавши
коефіцієнти при
у відповідних рівняннях системи (*) у
вигляді
де
– число, близьке до коефіцієнта при
відповідному невідомому і на яке легко
розділити коефіцієнти при невідомих і
вільні члени.
Наприклад:
(в
першому рівнянні),
(в
другому рівнянні),
(в
третьому рівнянні).
Перепишемо систему (*) так:
Матриця
і вектор
приймають вигляд
2) Послідовно знаходимо
Таким чином, з точністю до 10–3 отримаємо
4.5.2. Умови збіжності ітераційного процесу
Нехай
дана приведена до нормального вигляду
система лінійних рівнянь
Умова збіжності ітераційного процесу
така: якщо
сума модулів елементів рядків або
стовпців менше одиниці, то процес
ітерації для даної системи збігається
до єдиного розв’язку незалежно від
вибору початкового вектора.
Отже, умову збіжності можна записати так:
або
.
Приклад. Для системи
або
ітераційний процес збіжний, оскільки
і
Аналогічно можна було б перевірити виконання збіжності, взявши суми модулів елементів рядків.
Процес
ітерації свідомо збігається, якщо
елементи матриці
задовольняють нерівності
де
–
кількість невідомих даної системи. В
даному прикладі
і всі елементи
Збіжність ітераційного процесу зв’язана з нормами матриці такими співвідношеннями. Якщо виконується одна з умов:
або
або
то процес ітерації лінійної системи зводиться до єдиного розв’язку.
Так, в розглянутому вище прикладі норма
тобто ітераційний процес збігається.
