- •1. Чисельні методи та обчислювальна математика
- •1.1. Роль математичного моделювання у розв’язанні задач навколишнього світу
- •1.2. Структура похибки розв’язку задачі
- •1.3. Поняття стійкості та коректності
- •1.4. Основні етапи розв’язання прикладних математичних задач
- •1.5. Контрольні питання
- •2. Елементарна теорія похибок
- •2.1. Джерела і класифікація похибок
- •2.3. Вірні значущі цифри
- •2.2. Абсолютна та відносна похибки
- •2.4. Похибки арифметичних операцій
- •2.5. Графи обчислювальних процесів
- •2.6. Контрольні питання
- •2.7. Завдання
- •Т Варіант Варіант Варіант аблиця 2.1
- •Порядок розв’язання задачі
- •Т Варіант Варіант Варіант аблиця 2.2
- •3. Алгебра матриць
- •3.1. Визначник матриці, властивості визначника і правила його обчислення
- •3.2. Обернена матриця
- •3.3. Трикутні матриці
- •3.4. Обернення матриць за допомогою розбиття її на клітини
- •3.6. Поняття рангу матриці
- •3.7. Контрольні питання
- •3.8. Завдання
- •4. Розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •4.1. Теорема Кронекера – Капеллі
- •4.2. Розв’язання довільних систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •4.3. Класифікація методів розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь та їх порівняльні характеристики
- •4.4. Точні методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •4.4.1. Метод Крамера
- •4.4.2. Метод Гаусса
- •4.4.3. Метод головних елементів
- •4.4.4. Метод Гаусса–Жордана
- •4.4.5. Схема Халецького
- •4.4.6. Метод квадратних коренів
- •4.5. Ітераційні методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •4.5.1. Метод ітерацій
- •4.5.2. Умови збіжності ітераційного процесу
- •4.5.3. Оцінювання похибки методу ітерацій
- •4.5.4. Метод Зейделя
- •4.5.5. Умови збіжності процесу Зейделя
- •4.5.6. Приведення системи лінійних рівнянь до вигляду, зручного для ітерацій
- •4.6. Контрольні питання
- •4.7. Завдання
- •Література
4.5.3. Оцінювання похибки методу ітерацій
Якщо
задано допустиму похибку обчислень
і
– вектор точних значень невідомих
лінійної системи, а
є k–е
наближене значення невідомих, обчислених
методом ітерації, то для оцінювання
похибки
методу застосовується формула
,
(4.55)
де
–
одна із трьох норм матриці ;
– та ж норма вектору ,
а k
– число ітерацій, необхідне для досягнення
заданої точності. При цьому передбачається,
що послідовні наближення
(де j=0,
1, …; k,
i=1,
2, …, n)
обчислюються точно, в них відсутні
похибки округлення.
Приклад.
Показати, що для системи
ітераційний процес збігається і визначити, скільки ітерацій потрібно виконати, щоб знайти невідомі з точністю до 10–4.
Розв’язання
1) Приведемо систему до нормального вигляду
або
2) Матриця системи
Застосовуючи
норму
,
отримаємо
=max(0,1;0,51;0,76)=0,76<1.
Отже, ітераційний процес для даної
системи збігається.
3)
Маємо
.
4) Застосовуючи формулу (4.55), знаходимо
Теоретична оцінка числа ітерацій, необхідних для забезпечення заданої точності, практично виявляється завищеною [4].
4.5.4. Метод Зейделя
Метод
Зейделя є
модифікацію методу послідовних наближень.
В методі Зейделя при обчисленні
–го
наближеного невідомого
враховуються уже знайдені раніше
–і
наближення невідомих
.
Нехай дана лінійна система, приведена до нормального вигляду:
(4.56)
Вибираємо
довільно початкові наближення невідомих
і підставляємо в перше рівняння системи
(4.56):
отримуємо
перше наближення
і підставляємо в друге рівняння системи
(4.56):
отримуємо
перші наближення
і
і підставляємо в третє рівняння системи
(4.56):
і так далі.
Насамкінець
Аналогічно
будуємо другі, треті і наступні ітерації.
Таким чином, припустимо, що k–е
наближення
відоме. Методом Зейделя будуємо (k+1)–е
наближення за формулами
де k=0, 1, 2, ..., n.
Приклад. Методом Зейделя з точністю до 10–3 розв’язати систему
Розв’язання
1) Приведемо систему до нормального вигляду:
або
2) За нульові наближення візьмемо відповідні значення вільних членів:
3) Будуємо ітерації за методом Зейделя.
Перші наближення:
Другі наближення:
Розв’язок цього прикладу приведено в табл. 4.12.
Таблиця 4.12
Номер ітерації |
х1 |
х2 |
х3 |
Номер ітерації |
х1 |
х2 |
х3 |
0 |
0,19 |
0,97 |
–0,14 |
5 |
0,2467 |
1,1138 |
–0,2237 |
1 |
0,2207 |
1,0703 |
–0,1915 |
6 |
0,2472 |
1,1143 |
–0,2241 |
2 |
0,2354 |
1,0988 |
–0,2118 |
7 |
0,2474 |
1,1145 |
–0,2243 |
3 |
0,2424 |
1,1088 |
–0,2196 |
8 |
0,2475 |
1,1145 |
–0,2243 |
4 |
0,2454 |
1,1124 |
–0,2226 |
|
|
|
|
Побудова ітерації закінчується, коли досягнутий заданий ступінь точності, тобто коли ми отримали однакові значення в двох ітераціях підряд. В даному прикладі це ітерації 7 і 8.
Остаточна
відповідь:
