- •1.Основні поняття про науку управління
- •2.Інформація.Визначення та роль для управління
- •3.Управління виробництвом його мета та структура
- •4. Функції управління
- •5.Функція «планування» управління. Суть, логічна схема планування
- •6.Функції управління
- •10.Лінійно-функціональна структура управління підприємством.
- •7.Лінійна структура управління підприємством.
- •8. Функціональна структура управління підприємством.
- •9.Лінійно-штабна структура управління підприємством.
- •11.Структура управління будівельною дільницею
- •12.Функціональні обов’язки начальника дільниці, виконроба,майстра.
- •13.Методи управління.Класифікація і суть
- •14.Технології управління.Визначення,умови та вимоги до управлінських рішень, схема процесу прийняття управлінського рішення.
- •15. Праця керівника.Основні критерії якості, види стилів та основні функції.
- •16. Надійність систем управління. Визначення та суть.
- •17.Вишукувальні роботи. Види, визначення
- •18.Проектні роботи. Етапи. Стадійність
- •19.Зміст проектної документації меліоративної системи
- •20.Проект організації будівництва
- •21. Проект виконання робіт
- •22. Сутність потокового методу будівництва. Ділянка, захватка. Класифікація потокових методів.
- •23. Класифікація потоків за структурою і видом кінцевої продукції. Структура потоків при будівництві гідромеліоративних систем.
- •24 Календарне планування об’єктів будівництва. Загальні питання.
- •25. Організаційно-технологічні моделі календарного плану. Види,загальна характеристика.
- •26. Лінійні графіки. Правила побудови та розрахунків.
- •27. Оптимізація лінійних графіків
- •28. Сіткове моделювання. Сутність сіткового моделювання, характеристика, загальні вимоги класифікація
- •29. Основні елементи сіткового графіка. Визначення, характеристика.
- •30. Порядок та правила побудови сіткового графіка
- •31. Способи розрахунку сіткового графіка. Загальна характеристика,розрахункові параметри.
- •32. Аналітичний спосіб розрахунку сіткового графіка. Визначення та формули.
- •33. Табличний спосіб розрахунку сіткового графіка.Алгоритм розрахунку.
- •34. Графічний спосіб розрахунку сіткового графіка (на моделі). Послідовність розрахунку.
- •35. Оптимізація сіткового графіка (моделі).
- •36.Побудова циклограми
- •37. Види календарних планів будівництва за етапами планування. Їх зміст
- •38. Виробнича та допоміжна база будівництва
- •39.Будівельний генеральний план. Призначення і види, загальні принципи проектування.
- •40. Будівельний генеральний план майданчика будівництва (Загальномайданчиковий буд генплан)
- •41. Будівельний генеральний план окремого об’єкту ( об’єктний буд генплан)
- •42.Забезпечення будівництва водою. Структура потреб води, розрахунки.
- •43. Забезпечення будівництва енергетичними ресурсами
- •Питомі показники потужності для визначення витрат електроенергії на внутрішнє та зовнішнє освітлення
- •44.Розрахунок необхідної кількості робітників на будівництві
- •Співвідношення категорій працівників
- •45. Тимчасові виробничі,адміністративно-господарчі та культурно-побутові приміщення. Класифікація,розрахунок
- •48. Розрахунок необхідної кількості основних будівельних машин
- •49Організація транспортного господарства
- •50 Організація складського господарства
- •51 Розрахунок ємності та площ складів
- •52.Способи водогосподарського будівництва. Схеми управління
- •53. Організаційно-технічна підготовка до будівництва
- •54. Оперативне управління будівництвом. Мета та завдання
- •55. Оперативний місячний план. Види та зміст його.
- •56. Тижнево-добовий (декадно-добовий) план-графік. Види та зміст його.
- •57. Диспетчеризація в будівництві. Її функції та склад системи диспетчеризації
- •58.Управління якістю будівництва
- •59.Облік і звітність у будівництві
- •60. Автоматизовані системи управління (асу) будівництвом . Суть і визначення.
- •61. Внутрішня структура асу будівництвом
- •62 Основні види забезпечення асу будівництвом
- •63.Принципи створення асу. Перелік, зміст.
- •64. Стадії створення асу. Перелік, зміст
15. Праця керівника.Основні критерії якості, види стилів та основні функції.
Фахівцям будівельного виробництва приходиться в тій чи іншій мірі виконувати функції керівників виробничих колективів.
До всіх керівників в сучасних умовах пред'являють все більше вимог. Вони повинні бути компетентними в області своєї діяльності, мати досвід керівної роботи, вміти управляти колективом, володіти всіма методами управління, бути підготовленим до роботи у нештатних ситуаціях, постійно вдосконалювати стиль і культуру керівництва. Численні рекомендації і поради керівникам, сучасні економіко-математичні методи в управлінні вимагають не лише їх вивчення і засвоєння, але і творчого підходу до їх застосування та впровадження в конкретних умовах.
Основні критерії оцінки якостгспеціалістів:
Моральна зрілість: відчуття особистої відповідальності до дорученої справщ чутливість і увага до людей; здатність підтримувати передове; принциповість; вміння прислуховуватись до критики, бути самокритичним.
Дисципліна та відношення до праці: працездатність; вміння налагодити і підтримувати дисципліну в колективі; вміння
планомірно вести роботу.
Рівень знань: техніки; технології; економіки; структури і функцій управління; здатність бачити перспективу.
Організаційні здібності, Ш0 визначаються вмінням: підбирати і ефективно використовувати робітників; вчити і виховувати підлеглих в праці; створювати згуртований колектив; не втрачати здатності до управління у непередбачуваних ситуаціях.
Вміння забезпечити ефективну систему управління: здатність організовувати колегіальне обговорення принципових питань, стисло і зрозуміло говорити про справу; вміння писати ділові листи, віддавати накази, розпорядження; здатність отримувати необхідну для справи інформацію з різних джерел; здатність вислуховувати керівників та своїх підлеглих; самостійно та швидко приймати обґрунтовані рішення; забезпечити матеріальну і моральну зацікавленість робітників у виконанні завдань; вміння забезпечити контроль за виконанням рішень; здатність вдосконалювати структуру управління
Під стилем роботи керівника розуміють індивідуальні прийоми, якими він переважно користується в процесі прийняття управлінських рішень.
Розрізняють наступні види стилів керівництва:
Авторитарний (директивний), коли майже всі рішення приймаються переважно основним керівником з мінімальним залученням для цього членів колективу* дцо сприяє централізації керівництва, але може викликати незадоволення з боку нижчих ланок керівників та виконавців.
Демократичний (колегіальний), побудований на колективних формах виробітку і прийняття рішень, на широкій довірі керівникам нижчих підрозділів у рішенні поточних справ і питань, що дозволяє основному керівнику зосередитись на рішенні головних, найбільш складних і проблемних питаннях.
Ліберальний (вільний) з широкою довірою повноважень і представленням самостійності керівникам підрозділів і служб, що виправдано в умовах зрілих колективів, здатних самостійно і грамотно вирішувати завдання, що перед ними стоять.
З урахуванням стану справи і обстановки досвідчений керівник приймає різні стилі роботи у своєму колективі.
Права і обов'язки всіх категорій робітників регламентовані положеннями про підприємства і посадовими інструкціями. Вони виконуються на основі загальних принципів і методів управління організаційними системами.
У відповідності з загальними і конкретними задачами керівникам будівельного виробництва приходиться виконувати самі різноманітні функції, основні і постійні з яких наступні: загальне керівництво;
оперативне управління виробництвом;
технологічне керівництво, включаючи загально-інженерне, інженерно-меліоративне, інженерно-гідротехнічне^ а також охорону праці і техніку безпеки;
економічне керівництво з плануванням і аналізом виробництва, організації праці і зарплати робітників, облік і звітність за результатами виробничо-господарської діяльності;
підбір і навчання кадрів;
організація побутового і господарського обслуговування робіт;
- організація матеріально-технічного постачання; загальне діловодство.
В сучасних ринкових умовах керівники працюють на контрактних умовах. Основою кожного контракту є фінансова оцінка ефективності реалізації трудових відносин, що проявляється через ефективність використанням ресурсів, технічні і екологічні чинники.
