- •1. Поняття та ознаки держави.
- •2. Форми державного правління.
- •3. Форма державного устрою та політ.
- •4. Теорії походження держави.
- •5. Поняття, ознаки права.
- •6.Право як особливий вид соціальних норм
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права .
- •11.Систематизація законодавства : поняття , значення , форми .
- •12. Поняття галузі права та правового інституту .
- •14. Понятя і форми реалізації права
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації .
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •17.Поняття, види та способи тлумачення правових норм
- •18. Поняття і структура правовідносин .
- •19. Юридичні факти:поняття, значення, види
- •21. Правопорушення. Поняття, ознаки та види
- •22. Склад правопорушення:поняття,зміст елементів .
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25Шлюб:поняття, озн, умови та порядок укладання
- •28.Особисті права і обов’язки подружжя
- •29.Майнові права і обовязки батьків і дітей
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права.
- •32.Об'єкти цивільно-правових відносин.
- •33. Суб'єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •34.Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права
- •35.Визнання особи безвісно відсутньою
- •37. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •38. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •39. Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40. Поняття та ознаки правочину. Види правочинів
- •41. Умови дійсності цивільних правочинів
- •42.Визнання правочинів недійсними та правові насл виконання недійсних правочинів
- •43. Види недійсних правочинів.
- •44.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •45.Поняття довіреності, форми: строк довіреності.
- •46.Зобов'язання : поняття та структура.
- •47.Процес укладання договору.
- •48.Загальні умови виконання цивільних зобов’язань:
- •49.Способи забезпечення виконання зобов’язань:
- •51. Поняття, підстави то умови цивільно-правової відповідальності.
- •52. Збитки: поняття та їх структура:
- •55. Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56.Поняття, умови та види трудового договору.
- •59.Заг підстави припинення трудо догов:
- •60. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •61 Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •64. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •65. Відпустки: поняття та види.
- •66.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарного стягнення.
- •67.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •69.Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду.
- •81.Поняття, підстави адміністративної відповід.
- •82. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •83.Органи, що розглядають справи про адмін
- •84. Поняття і структура кримінального права України.
- •85.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •86.Склад злочину та зміст його елементів.
- •87.Покарання та його мета. Види.
- •88.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправні діяння.
- •89.Стадії вчинення умисного злочину.
32.Об'єкти цивільно-правових відносин.
Правові відносини між фізичними особами виникають, як правило, з приводу матеріальних, духовних та інших потреб. З урахуванням зазначеного об’єктами цивільних правовідносин можуть бути: речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги,результати інтелектуальної діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.
33. Суб'єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
Суб'єктами цивільно-правових відносин є фізичні та юридичні особи, які вступають між собою в цивільно-правові відносини з приводу майна та особистих немайнових благ. В окремих випадках суб'єктом зазначених відносин може бути держава.
До фізичних осіб належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.
Для визнання осіб суб'єктами цивільного права необхідна наявність цивільної правосуб'єктності, тобто їхніх право- та дієздатності.
Цивільною правоздатністю називається здатність особи мати цивільні права і нести цивільні обов'язки. Правоздатність громадянина України виникає від дня народження і припиняється з його смертю (або з визнанням громадянина померлим). Цивільна правоздатність як суспільно-правова якість визнається за всіма громадянами, які мають бути рівними перед законом.
Обсяг цивільної дієздатності залежить від віку та психічного здоров'я фізичної особи. Виходячи з цього, цивільна дієздатність поділяється на такі види:
- повна дієздатність;
- часткова дієздатність;
- мінімальна дієздатність;
- обмежена дієздатність;
- визнання громадянина недієздатним.
Повна дієздатність настає з досягненням повноліття - 18 років. Згідно з чинним законодавством у випадку одруження особи до досягнення повноліття повна дієздатність у неї настає з моменту одруження.
Часткову дієздатність мають фізичні особи у віці від 15 до 18 років. Вони мають право укладати угоди за згодою своїх батьків (усиновителів) чи піклувальників. Крім того, вони можуть самостійно здійснювати дрібні побутові угоди; розпоряджатися своєю заробітною платнею чи стипендією; реалізовувати свої авторські та винахідницькі права; вносити вклади до кредитних установ і розпоряджатися ними; володіти, користуватись і розпоряджатися майном трудового або селянського господарства, якщо неповнолітні є членами зазначених господарств; бути членами громадських організацій; нести відповідальність за заподіяну ними шкоду іншим особам.
Мінімальна дієздатність характерна для осіб віком до 15 років, які мають право здійснювати тільки дрібні побутові угоди та вносити вклади до кредитних установ і розпоряджатися ними. Якщо ж вклад було внесено на ім'я неповнолітнього іншою особою, то розпоряджатися цим вкладом до виповнення неповнолітньому 15 років будуть батьки чи інші його представники (усиновителі чи опікуни).
Обмежена дієздатність може бути визначена судом громадянам, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами. Вони можуть укладати угоди щодо розпорядження майном, а також отримувати заробітну платню, пенсію чи інші види доходів та розпоряджатися ними лише за згодою піклувальника, за винятком дрібних побутових угод.
Громадянин, який через душевну хворобу чи недоумство нездатний розуміти значення своїх дій чи керувати ними, може бути визнаний судом недієздатним, а відтак над ним установлюється опіка, що приводить до втрати ним можливості щодо укладання угод. Односторонні угоди (наприклад, заповіт, видача доручення і т. ін.), що були укладені до визнання особи недієздатною, припиняють свою дію. В разі одужання чи значного покращення здоров'я громадянина, якого визнано недієздатним, суд поновлює його в дієздатності.
Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі чи третейському суді.
Правовими ознаками юридичної особи є:
- організаційна єдність;
- наявність відокремленого майна;
- можливість виступати в цивільному обороті від власного імені;
- здатність самостійно нести майнову відповідальність.
Юридична особа повинна мати: свій статут; правоздатність; назву; органи; місцезнаходження (філіали, представництва).
Юридичні особи наділені цивільною правосуб'єктністю, тобто цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю, які виникають водночас із моменту їх державної реєстрації.
Цивільна правоздатність юридичної особи визначається характером і змістом діяльності юридичної особи, що передбачена статутом організації. Цивільна дієздатність здійснюється відповідними органами юридичної особи, які можуть бути як єдиноначальними, так і колегіальними (чи в поєднанні між собою).
Для юридичної особи правосуб'єктність виникає:
- з моменту затвердження статуту або положення;
- з моменту видання компетентним органом постанови про утворення організації;
- з моменту реєстрації статуту, якщо він підлягає реєстрації.
Юридична особа утворюється і припиняється в порядку, визначеному чинним законодавством. До основних способів утворення юридичних осіб відносять розпорядчий, нормативно- явочний, дозвільний і договірний.
Правосуб'єктність юридичної особи припиняється:
- з моменту її ліквідації;
- з моменту реорганізації (злиття, поділу, приєднання).
В окремих випадках суб'єктом цивільних правовідносин може бути Україна як суверенна держава. Це можливо, приміром, у правовідносинах власності (надходження у власність, держави безгосподарного майна, невитребуваних знахідок, неналежно утримуваного конфіскованого майна тощо).
