9.Нормативно-правові акти як джерела права .

Нормативно-правові акти поділяють на закони й підзаконні нормативно-правові акти.

Закони — нормативно-правові акти, що видають­ся законодавчими органами, мають вищу юридичну силу і регулюють найважливіші суспільні відносини в країні. Крім конституції країни, є ще такі види за­конів: конституційні; органічні; звичайні. Усі закони мають вищу юридичну силу, яка про­являється в тому, що:

• ніхто, крім органів законодавчої влади, не може приймати закони, змінювати чи скасовувати їх;

• усі інші нормативно-правові акти повинні вида­ватися відповідно до законів;

• у разі колізій між нормами закону і підзаконного нормативно-правового акта діють норми закону;

• тільки законодавчий орган може потвердити чи не потвердити прийняття закону в разі повер­нення його Президентом за відкладного вето,

Підзаконні нормативно-правові акти — резуль­тат нормотворчої діяльності компетентних органів держави (їх посадових осіб), уповноважених на те державою громадських об'єднань із установлення, впровадження в дію, зміни і скасування норматив­них письмових документів, що розвивають чи дета­лізують окремі положення законів. Розглядають та­кі види підзаконних нормативно-правових актів за­лежно від суб'єктів, що їх видали:

• нормативні акти Президента України;

• акти Верховного Суду України, Вищого арбіт­ражного суду України, Конституційного Суду України, Генерального прокурора України, Вер­ховного суду Автономної республіки Крим;

• акти Кабінету Міністрів України, Верховної Ра­ди України та Ради міністрів Автономної Рес­публіки Крим;

• акти міністерств, державних комітетів, відомств;

• нормативні акти державних адміністрацій у ре­гіонах, містах Києві та Севастополі, районах у цих містах;

• нормативні акти органів регіонального та місце­вого самоврядування;

• нормативні акти відділів та управлінь відповід­них центральних органів на місцях;

• нормативні акти керівників державних підпри­ємств, установ, організацій на місцях;

• інші підзаконні нормативні акти.

10.Межі дії нормативно-правових актів : в просторі, у часі, за колом осіб .

Нормативні акти діють у часі, просторі та щодо кола осіб. Характеризуючи дію нормативно-право­вих актів у часі, слід розрізняти: набрання чинності; припинення дії; зворотну силу дії. У теорії права розглядають такі варіанти набран­ня чинності нормативно-правовим актом: після 10 днів од моменту його опублікування; термін уста­новлюється в самому нормативному чи у спеціально прийнятому акті; якщо нормативний акт не публі­кується, то з моменту його одержання виконавцем.

Нормативно-правові акти втрачають чинність унаслідок: закінчення терміну давності, що на нього видавався акт; прямого скасування конкретного ак­та; фактичного скасування акта іншим актом, прий­нятим із того самого питання. Дія нормативних актів у просторі характеризує­ться певною територією: держави в цілому, відповід­ного регіону, адміністративно-територіальної одини­ці, відповідного підприємства, організації. Щодо кола осіб нормативно-правові акти діють на громадян України, осіб без громадянства, іноземних громадян. Винятком уважаються окремі іноземні громадяни, які мають імунітет від юрисдикції держави перебу­вання. Це окремі дипломатичні та консульські пра­цівники, питання яких про юридичну відповідаль­ність вирішується на підставі міжнародних угод