- •1. Поняття та ознаки держави.
- •2. Форми державного правління.
- •3. Форма державного устрою та політ.
- •4. Теорії походження держави.
- •5. Поняття, ознаки права.
- •6.Право як особливий вид соціальних норм
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права .
- •11.Систематизація законодавства : поняття , значення , форми .
- •12. Поняття галузі права та правового інституту .
- •14. Понятя і форми реалізації права
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації .
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •17.Поняття, види та способи тлумачення правових норм
- •18. Поняття і структура правовідносин .
- •19. Юридичні факти:поняття, значення, види
- •21. Правопорушення. Поняття, ознаки та види
- •22. Склад правопорушення:поняття,зміст елементів .
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25Шлюб:поняття, озн, умови та порядок укладання
- •28.Особисті права і обов’язки подружжя
- •29.Майнові права і обовязки батьків і дітей
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права.
- •32.Об'єкти цивільно-правових відносин.
- •33. Суб'єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •34.Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права
- •35.Визнання особи безвісно відсутньою
- •37. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •38. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •39. Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40. Поняття та ознаки правочину. Види правочинів
- •41. Умови дійсності цивільних правочинів
- •42.Визнання правочинів недійсними та правові насл виконання недійсних правочинів
- •43. Види недійсних правочинів.
- •44.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •45.Поняття довіреності, форми: строк довіреності.
- •46.Зобов'язання : поняття та структура.
- •47.Процес укладання договору.
- •48.Загальні умови виконання цивільних зобов’язань:
- •49.Способи забезпечення виконання зобов’язань:
- •51. Поняття, підстави то умови цивільно-правової відповідальності.
- •52. Збитки: поняття та їх структура:
- •55. Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56.Поняття, умови та види трудового договору.
- •59.Заг підстави припинення трудо догов:
- •60. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •61 Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •64. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •65. Відпустки: поняття та види.
- •66.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарного стягнення.
- •67.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •69.Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду.
- •81.Поняття, підстави адміністративної відповід.
- •82. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •83.Органи, що розглядають справи про адмін
- •84. Поняття і структура кримінального права України.
- •85.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •86.Склад злочину та зміст його елементів.
- •87.Покарання та його мета. Види.
- •88.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправні діяння.
- •89.Стадії вчинення умисного злочину.
69.Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду.
Колективний спор – спор між трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом з питань установлення нових або зміни чинних соціально-ек умов праці та виробничого побуту; укладення або зміни колективного договору, виконання колект договору або його окремих положень, невиконання вимог законодавства про працю. Трудові спори розглядають: комісії по трудовим спорам; районними(міськими) народними судами. Ко-місія по трудових спорах обирається загальними збо-рами трудового колективу підприємства з числом пра-цюючих не менше 15 чоловік. Працівник може звер-нутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У районних(міських) народ-них судах розглядаються трудові спори за заявами: пра-цівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не погоджуються з рішенням комісії по трудових спорах підприємства; прокурора, якщо він вважає, що рішення комісії по трудових спорах супере-чить чинному законодавству. Безпосередньо в район-них(міських) судах розглядаються трудові спори за зая-вами: працівників підприємств і організацій, де комісії по трудових спорах не обираються; працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору; керівника підприємства, організа-ції, його заступників, службових осіб, керівних праців-ників державних органів; власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівником матеріа-льної шкоди, заподіяної організації; спорів, які були роз-глянуті власником або профспілковим комітетом в межах наданих їм прав чинним законодавством про працю; в судах розглядаються також спори про відмову в прийнятті на роботу працівників, які мають право по-воротного прийняття на роботу або з якими власник зо-бов'язаний укласти трудовий договір відповідно до чин-ного законодавства.
Колективні спори – це спори між найманими працівниками, трудовим колективом і власником чи уповноваженим ним органом із питань: установлення нових або змін чинних соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; виконання колективного договору або його окремих положень; укладення або зміни колективного договору; невиконання вимог законодавства про працю. Колективні спори вирішуються веденням переговорів із використанням спеціальних процедур і засобів. Якщо сторони спору не дійшли згоди в переговорах, то формується спеціальна комісія, яка має назву примирювальної, вона являє собою орган, призначений для напрацювання рішення, яке може задовольнити сторони спору. Залежно від рівня спо-ру(виробничий, територіальний, національний) комісія розглядає спір протягом, відповідно, 5, 10 або 15 днів. У разі несхвалення комісією рішення зі спору, яке задовольнило б сторони конфлікту, створюється трудовий арбітраж. Трудовий арбітраж ухвалює рішення протягом 10 днів од дня його утворення. Під час вирішення колективних трудових спорів жодна із сторін не може ухилитися від участі в процедурі примирення. Для вирішення колективного спору, одержання підтримки своїх вимог трудовий колектив має право організовувати і проводити страйк, збори, мітинги, пікетування, демонстрації в порядку і формах, передбачених чинним законодавством.