- •1. Поняття та ознаки держави.
- •2. Форми державного правління.
- •3. Форма державного устрою та політ.
- •4. Теорії походження держави.
- •5. Поняття, ознаки права.
- •6.Право як особливий вид соціальних норм
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права .
- •11.Систематизація законодавства : поняття , значення , форми .
- •12. Поняття галузі права та правового інституту .
- •14. Понятя і форми реалізації права
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації .
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •17.Поняття, види та способи тлумачення правових норм
- •18. Поняття і структура правовідносин .
- •19. Юридичні факти:поняття, значення, види
- •21. Правопорушення. Поняття, ознаки та види
- •22. Склад правопорушення:поняття,зміст елементів .
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25Шлюб:поняття, озн, умови та порядок укладання
- •28.Особисті права і обов’язки подружжя
- •29.Майнові права і обовязки батьків і дітей
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права.
- •32.Об'єкти цивільно-правових відносин.
- •33. Суб'єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •34.Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права
- •35.Визнання особи безвісно відсутньою
- •37. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •38. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •39. Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40. Поняття та ознаки правочину. Види правочинів
- •41. Умови дійсності цивільних правочинів
- •42.Визнання правочинів недійсними та правові насл виконання недійсних правочинів
- •43. Види недійсних правочинів.
- •44.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •45.Поняття довіреності, форми: строк довіреності.
- •46.Зобов'язання : поняття та структура.
- •47.Процес укладання договору.
- •48.Загальні умови виконання цивільних зобов’язань:
- •49.Способи забезпечення виконання зобов’язань:
- •51. Поняття, підстави то умови цивільно-правової відповідальності.
- •52. Збитки: поняття та їх структура:
- •55. Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56.Поняття, умови та види трудового договору.
- •59.Заг підстави припинення трудо догов:
- •60. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •61 Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •64. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •65. Відпустки: поняття та види.
- •66.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарного стягнення.
- •67.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •69.Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду.
- •81.Поняття, підстави адміністративної відповід.
- •82. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •83.Органи, що розглядають справи про адмін
- •84. Поняття і структура кримінального права України.
- •85.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •86.Склад злочину та зміст його елементів.
- •87.Покарання та його мета. Види.
- •88.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправні діяння.
- •89.Стадії вчинення умисного злочину.
43. Види недійсних правочинів.
У залежності від підстав визнання правочину недійсним розрізняють:правочини з дефектами суб’єктного складу;правочини з дефектами волі;
правочини з дефектами форми;правочини з дефектами змісту та порядку укладення правочину.
До правочинів з дефектами суб’єктного складу належать правочини, вчинені малолітньою (ст. 221 ЦК), неповнолітньою особою (ст. 222 ЦК), фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена (ст. 223 ЦК), за межами їх цивільної дієздатності та ін..
До правочинів з дефектами суб’єктного складу відноситься також правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії).
Правочини з дефектами змісту та порядку укладення правочину Правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним (ст. 232 ЦК).Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.
Нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок (ст. 228 Ц
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Недійсним визнається судом фіктивний правочин (ст. 234 ЦК).
Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили (ст. 235 ЦК).Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Правочини з дефектами форми.
Недодержання сторонами простої письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Основні негативні наслідки для сторін такого правочину полягають у тому, що у разі заперечення його учасниками вчинення правочину або оспорювання окремих його частин рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Визнання існування правочину може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.
Однак для деяких правочинів спеціальним законом може передбачатися недійсність на випадок недодержання простої письмової форми.
Наприклад, згідно зі ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання (неустойка, порука, застава тощо), вчинений з недодержанням простої письмової форми є нікчемним.
Із цього правила є виняток.
Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.