Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pravo_Shpory.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
112 Кб
Скачать
☆

11.Систематизація законодавства : поняття , значення , форми .

Систематизація нормативних актів — діяль­ність із впорядкування та вдосконалення норма­тивних актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості через створення нових нормативних актів чи збірників,

У систематизації розрізняють кодифікацію та інкорпорацію. Інкорпорація — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірниках у пев­ному порядку без зміни змісту. Критерії системати­зації: хронологічний або алфавітний порядок, на­прямок діяльності, сфера суспільних відносин, тема­ тика наукового дослідження тощо.          Види інкорпорації — за юридичним значенням (офіційна, неофіційна); за обсягом (загальна, галузе­ва, міжгалузева, спеціальна); за критерієм об'єднан­ня (предметна, хронологічна, суб'єктивна). Різновидом інкорпорації є консолідація, внаслі­док якої створюються нові нормативні акти. Норма­тивні приписи розміщуються в логічному порядку після редакційної обробки (чи без такої), зміни не вносяться.

Кодифікація — вид систематизації нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає в їх змістовній переробці (усунення розбіжностей і протиріч, скасування застарілих норм) і створенні зведеного нормативного акта.

Різновидами кодифікації є кодекс, статут, поло­ження. Кодекс — кодифікаційний акт, який забезпечує детальне правове регулювання певної сфери суспіль­них відносин і має структурний розподіл на части­ни, розділи, підрозділи, статті, що певною мірою ві­дображають зміст тієї чи тієї галузі законодавства. У сучасному законодавстві України існують: Кримі­нальний кодекс, Кодекс про адміністративні право­порушення, Кодекс про шлюб та сім'ю, Криміналь­но-процесуальний кодекс, Земельний кодекс, Вод­ний кодекс, Кодекс законів про працю тощо. Статути, положення — кодифікаційні акти, в яких визначається статус певного виду державних організацій і органів. До них не належать положен­ня про індивідуально визначені органи, що не мають загального характеру.

12. Поняття галузі права та правового інституту .

Галузь права — це сукупність правових норм (приписів) інститутів права, що регулюють певну сферу суспільних відносин у межах конкрет­ного предмета і методу правового регулювання з урахуванням принципів і завдань такого регулюван­ня.

Галузі права можна класифікувати за різними підставами. Залежно від предмета і методу правово­го регулювання розрізняють право: державне; адмі­ністративне; фінансове; земельне; цивільне.

За місцем, що його галузі права посідають у правовій системі, вони діляться на основні та ком­плексні.

Основні галузі права — такі, що утворюють го­ловний масив права у правовій системі держави. Се­ред них розрізняють профілюючі (традиційні), про­цесуальні, спеціальні та ін.

Профілюючі галузі утворюють юридичну основу, обов'язкову частину системи права (конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне право).

Процесуальні галузі — такі, що закріплюють по­рядок застосування матеріального права (цивільний, кримінальний, адміністративний та інші процеси).

До спеціальних галузей відносять ті, які на базі профілюючих розвивають основні галузі права і за­безпечують спеціальний правовий режим для певно го виду суспільних відносин (трудове, аграрне, еко­логічне, земельне, сімейне, фінансове право).

Комплексні галузі — це нашарування, надбудова над основними галузями, що зовні обособлюються значно менше, ніж основні галузі (скажімо, страхо­ве, банківське, морське, залізничне, гірниче, подат­кове, житлове, авторське, винахідницьке, виправно-трудове право).

13.Система права та система законодавства , їх співвідношення .

Система права — це внутрішня форма права, яка має об'єктивний характер побудови, що відоб­ражається в єдності та узгодженості всіх її норм, диференційованих за правовими комплексами, галу­зями, підгалузями, інститутами й нормами права. Структурні елементи. Норми права – загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки суб’єкти права, що містять у собі державно-владні веління нормативного характеру та забезпечується державою для регулювання суспільних віднсин. Інститут права – це сукупність юридичних норм, які регулюють певну групу однорідних суспільних відносин. Підгалузь права – це впорядкована сукупність кількох споріднених правових інститутів, складова галузі права. Галузь права – це сукупність юридичних норм, які регулюють певну сферу однорідних суспільних відносин.

Система законодавства - це впорядкована безліч всіх діючих нормативно-правових актів даної держави.

У системі законодавства тих або інших держав можна розрізняти, наприклад:

- галузеве законодавство, тобто однойменне з галузями права, що збігає з ними по предметі правового регулювання, наприклад, карне, трудове й т.д.:

- комплексне законодавство, тобто таке, котре містить норми різних галузей права: карного, адміністративного, цивільного, наприклад, екологічне законодавство;

- загальфедеральне законодавство й законодавство суб'єктів федерації (у федераціях);

- законодавство автономії (якщо вищий представницький орган автономії вправі приймати закони);

- конституційне й інше законодавство, закони й підзаконні акти (по юридичній чинності).

Система права і система законодавства співвідносяться між собою як зміст і форма. Позаяк поняття системи права характеризує сутнісну внутрішню сторону об'єктивного права, поняття системи законодавства відбиває його зовнішню сторону - форму.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]