- •1. Поняття та ознаки держави.
- •2. Форми державного правління.
- •3. Форма державного устрою та політ.
- •4. Теорії походження держави.
- •5. Поняття, ознаки права.
- •6.Право як особливий вид соціальних норм
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права .
- •11.Систематизація законодавства : поняття , значення , форми .
- •12. Поняття галузі права та правового інституту .
- •14. Понятя і форми реалізації права
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації .
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •17.Поняття, види та способи тлумачення правових норм
- •18. Поняття і структура правовідносин .
- •19. Юридичні факти:поняття, значення, види
- •21. Правопорушення. Поняття, ознаки та види
- •22. Склад правопорушення:поняття,зміст елементів .
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25Шлюб:поняття, озн, умови та порядок укладання
- •28.Особисті права і обов’язки подружжя
- •29.Майнові права і обовязки батьків і дітей
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права.
- •32.Об'єкти цивільно-правових відносин.
- •33. Суб'єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •34.Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права
- •35.Визнання особи безвісно відсутньою
- •37. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •38. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •39. Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40. Поняття та ознаки правочину. Види правочинів
- •41. Умови дійсності цивільних правочинів
- •42.Визнання правочинів недійсними та правові насл виконання недійсних правочинів
- •43. Види недійсних правочинів.
- •44.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •45.Поняття довіреності, форми: строк довіреності.
- •46.Зобов'язання : поняття та структура.
- •47.Процес укладання договору.
- •48.Загальні умови виконання цивільних зобов’язань:
- •49.Способи забезпечення виконання зобов’язань:
- •51. Поняття, підстави то умови цивільно-правової відповідальності.
- •52. Збитки: поняття та їх структура:
- •55. Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56.Поняття, умови та види трудового договору.
- •59.Заг підстави припинення трудо догов:
- •60. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •61 Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •64. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •65. Відпустки: поняття та види.
- •66.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарного стягнення.
- •67.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •69.Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду.
- •81.Поняття, підстави адміністративної відповід.
- •82. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •83.Органи, що розглядають справи про адмін
- •84. Поняття і структура кримінального права України.
- •85.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •86.Склад злочину та зміст його елементів.
- •87.Покарання та його мета. Види.
- •88.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправні діяння.
- •89.Стадії вчинення умисного злочину.
11.Систематизація законодавства : поняття , значення , форми .
Систематизація нормативних актів — діяльність із впорядкування та вдосконалення нормативних актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості через створення нових нормативних актів чи збірників,
У систематизації розрізняють кодифікацію та інкорпорацію. Інкорпорація — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірниках у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрямок діяльності, сфера суспільних відносин, тема тика наукового дослідження тощо. Види інкорпорації — за юридичним значенням (офіційна, неофіційна); за обсягом (загальна, галузева, міжгалузева, спеціальна); за критерієм об'єднання (предметна, хронологічна, суб'єктивна). Різновидом інкорпорації є консолідація, внаслідок якої створюються нові нормативні акти. Нормативні приписи розміщуються в логічному порядку після редакційної обробки (чи без такої), зміни не вносяться.
Кодифікація — вид систематизації нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає в їх змістовній переробці (усунення розбіжностей і протиріч, скасування застарілих норм) і створенні зведеного нормативного акта.
Різновидами кодифікації є кодекс, статут, положення. Кодекс — кодифікаційний акт, який забезпечує детальне правове регулювання певної сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті, що певною мірою відображають зміст тієї чи тієї галузі законодавства. У сучасному законодавстві України існують: Кримінальний кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення, Кодекс про шлюб та сім'ю, Кримінально-процесуальний кодекс, Земельний кодекс, Водний кодекс, Кодекс законів про працю тощо. Статути, положення — кодифікаційні акти, в яких визначається статус певного виду державних організацій і органів. До них не належать положення про індивідуально визначені органи, що не мають загального характеру.
12. Поняття галузі права та правового інституту .
Галузь права — це сукупність правових норм (приписів) інститутів права, що регулюють певну сферу суспільних відносин у межах конкретного предмета і методу правового регулювання з урахуванням принципів і завдань такого регулювання.
Галузі права можна класифікувати за різними підставами. Залежно від предмета і методу правового регулювання розрізняють право: державне; адміністративне; фінансове; земельне; цивільне.
За місцем, що його галузі права посідають у правовій системі, вони діляться на основні та комплексні.
Основні галузі права — такі, що утворюють головний масив права у правовій системі держави. Серед них розрізняють профілюючі (традиційні), процесуальні, спеціальні та ін.
Профілюючі галузі утворюють юридичну основу, обов'язкову частину системи права (конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне право).
Процесуальні галузі — такі, що закріплюють порядок застосування матеріального права (цивільний, кримінальний, адміністративний та інші процеси).
До спеціальних галузей відносять ті, які на базі профілюючих розвивають основні галузі права і забезпечують спеціальний правовий режим для певно го виду суспільних відносин (трудове, аграрне, екологічне, земельне, сімейне, фінансове право).
Комплексні галузі — це нашарування, надбудова над основними галузями, що зовні обособлюються значно менше, ніж основні галузі (скажімо, страхове, банківське, морське, залізничне, гірниче, податкове, житлове, авторське, винахідницьке, виправно-трудове право).
13.Система права та система законодавства , їх співвідношення .
Система права — це внутрішня форма права, яка має об'єктивний характер побудови, що відображається в єдності та узгодженості всіх її норм, диференційованих за правовими комплексами, галузями, підгалузями, інститутами й нормами права. Структурні елементи. Норми права – загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки суб’єкти права, що містять у собі державно-владні веління нормативного характеру та забезпечується державою для регулювання суспільних віднсин. Інститут права – це сукупність юридичних норм, які регулюють певну групу однорідних суспільних відносин. Підгалузь права – це впорядкована сукупність кількох споріднених правових інститутів, складова галузі права. Галузь права – це сукупність юридичних норм, які регулюють певну сферу однорідних суспільних відносин.
Система законодавства - це впорядкована безліч всіх діючих нормативно-правових актів даної держави.
У системі законодавства тих або інших держав можна розрізняти, наприклад:
- галузеве законодавство, тобто однойменне з галузями права, що збігає з ними по предметі правового регулювання, наприклад, карне, трудове й т.д.:
- комплексне законодавство, тобто таке, котре містить норми різних галузей права: карного, адміністративного, цивільного, наприклад, екологічне законодавство;
- загальфедеральне законодавство й законодавство суб'єктів федерації (у федераціях);
- законодавство автономії (якщо вищий представницький орган автономії вправі приймати закони);
- конституційне й інше законодавство, закони й підзаконні акти (по юридичній чинності).
Система права і система законодавства співвідносяться між собою як зміст і форма. Позаяк поняття системи права характеризує сутнісну внутрішню сторону об'єктивного права, поняття системи законодавства відбиває його зовнішню сторону - форму.
