- •Декрети раднаркому "про організацію робітничо-селянської армії" та народного секретаріату "про організацію народної революційно-соціалістичної армії на україні"
- •Харківська школа червоних старшин: проект, якому не судилося бути реалізованим
- •Українізація в червоній армії. Політика коренізації і програма національно-військового будівництва в срср
- •Національний склад частин українського військового округу. Національні військові формування
- •Запровадження української мови серед командного і політичного складу уво. Національні військові школи
- •Червона армія і колективізація. Репресії і "чистки" в уво наприкінці 20-х - на початку 30-х років, згортання українізації
- •Політика коренізації у свідомості червоноармійців. Національні відносини у військах уво
- •1 Внншічснк-о в. Открытое письмо Сталину и 'иенам Политбюро вкп//Дружба народов. 19s9 №12. С.203
- •Артилерія
- •121 Гвардійська сд 1-го Українського фронту на 01 квітня 1944 р.
- •Сталінська військова стратегія та Червона армія
- •Героїзм та мужність воїнів-українців на фронтах
- •Жіночі мобілізації в Україні
- •Національні особливості мобілізацій в Україні
- •Проблема нового поповнення з України в Червоній армії
- •Західноукраїнська проблема в Червоній армії
- •Фільтрації на благонадійність
- •Проблеми комплектування
- •Загострення західноукраїнської проблеми в Червоній армії
- •Червона армія та упа
- •Національний фактор у боротьбі між упа та Червоною армією
- •Політико-пропагандистська діяльність Червоної армії в Західній Україні
- •Національне питання у Радянській армії у післявоєнне сорокаріччя
- •Степан росоха військо закарпатської україни карпатська січ (1938-1939)
- •3. Традиції збройної боротьби
- •4. Організація українських націоналістів (оун) і полковник євген коновалець
- •1 Історію українського підпілля від уво до оун висвітлюс докладна й джерельна студія в. Мартинця "Українське підпілля. Від уво до оун". 1949.
- •1 Очевидно, українське самостійницьке середовище, як тепер кажуть, "націонал-комуні-стичне".
- •Проти гітлерівської німеччини
- •1. Нові надії - новий змаг
- •2. Між нацистським молотом і більшовицьким ковадлом
- •3. Початки упа
- •4. Поширення дій упа
- •5. Німецько-більшовицькі акції проти упа
- •8. Рік боротьби упа за опанування карпат'
- •9. Непотрібний третій фронт - поляки
- •10. Політичні події, процеси, факти
- •11. Кінець німецької окупації україни
- •1. Повернення більшовицьких окупантів в україну Більшовики й визвольно-революційний рух в Україні.
- •Бій під Гурбами 23—24 квітня 1944 р.
- •1 Пор. "Краківські Вісті" віл дня 26.Хі. 1944, "Словак" від 16.Хі, "Гренцботе" від 27.Хі, "Грватські народ" від 17.XI. Й ін.
- •Перші бої і акції в Галичині
- •2. Боротьба на життя або смерть
- •3. Упа на закерзонні
- •4. Рейди упа ' Загальна характеристика рейдів
- •2 Серпня й через Пряшівщину, Кріван і Малі Татри й далі через Моравію й Чехію пройшла до Баварії.
- •5. Збройне підпілля і його акції
- •Політичні акції збройного підпілля
- •1 Видав, між іншим, "Історію України" ("Тисяча років житія й боротьби українського народу"), друком на 230 ст., ({юрм. 15x20 см., у підпіллі.
- •Збройні акції підпілля 1946—1949 pp.
- •На переломі 1949—1950 pp. Смерть генерала Тараса Чупринки
- •Роман колісник, Мирослав маленький
- •Священики в дивізії
- •Українська Повстанча Армія і дивізія "Галичина''
- •Формування дивізії
- •Старшина для виняткових доручень.
- •Бій під Бродами
- •Переформування дивізії
- •28 Вересня Головне командування сс видало наказ про переміщення дивізії "Галичина" в Словаччину, де її підпорядкува-
- •15 Жовтня до Словаччини виїхали перші ешелони.
- •Підрозділи: куріїїи — батальйон, сот.:*' — рото, чота — взвод, рій — відділення.
- •Богдан якимович збройні сили сучасної україни
- •На шляху до реалізації ідеї будівництва збройних сил україни (16 липня 1990 p.—24 серпня 1991 р.)
- •Перший етап (до 3 січня 1992 р.)
- •1 До обрання Президента — Голова Верховної Ради України.
- •Другий етап (січень—травень 1992 р.)
- •На шляху до без'ядерного статусу
- •100, А плутонію —
- •500 Млн доларів. Отже, тільки вартість зарядів складає 2,9 млрд доларів.
- •Національна гвардія україни
- •Військо цивільної оборони
- •Відродження українського козацтва
- •Костянтин гломозда відзнаки українського війська доби визвольних змагань
- •1 Антонович д. Спогади про Українське Морське Міністерство // Військо України. 1992. № 5. С. 74.
- •Рангові відзнаки:
- •Нагороди президента україни:
Переформування дивізії
Вояки дивізії, що вийшли з оточення, з'єдналися в одну більшу групу, яка налічувала близько 800 чол. Між ними були генерал Фрайтаг та начальник штабу Гайке. Шлях відступу йшов через Стрий—Дрогобич—Самбір—Спас—Ужоцький перевал до призначеного збірного пункту дивізії в районі Ужгород—Мукачів.
До
Спаса над Дністром приїхав губернатор
Вехтер. Генерал Фрайтаг їдкими й
неперебірливими словами нарікав на
нібито боязливу поведінку українців,
які йому зіпсували кар'єру, бо він втратив
респект
у начальства. Вехтер сказав, що в Берліні
іншої думки про українців у боях під
Бродами, де такої самої долі зазнали
й випробувані німецькі війська. Це,
однак, не заспокоїло генерала Фрайтага,
котрий у промові до українських
підхорунжих
у старшинській школі в Просечніце на Чехії повторив це саме в серпні. Й тут на захист українців став командир школи. Тільки нагорода лицарським залізним хрестом за хоробрість дивізії у боях під Бродами й наказ про нове формування заспокоїли Фраіїта-га. Та не зовсім, бо він хотів стати командиром німецької дивізії.
Після перепочинку в с. Середнє на Закарпатті дивізія повернулася до Нойгаммера. З 11 тис. чол., що пішли під Броди, поворотів було близько 3 тис, включаючи польовий запасний курінь та технічну сотню, котрі в більшості оточення оминули. У вишкільно-запасному полку було 8 тис. вояків.
5 вересня 1944 р. надійшов наказ про нове формування дивізії. Вона мала бути готовою до бойових дій до 31 грудня 1944 p., а вишкіл спеціалістів (шевців, кухарів, кравців, зброярів і т. д.) повинен був закінчитися до 15 листопада.
До дивізії прибула тисяча німецьких старшин і підстарший як "рамовий персонал", бо тільки за такої умови Фрайтаг погодився залишитися на посаді командира. Із старшинських шкіл прибуло 200 молодих чотових-підхорунжих. До дивізії приділили два батальйони єгерів, що складалися головним чином з румунських фольксдойчів, однак з них не було жодної користі. Дещо кращими були старшини й підстаршпнн — фольксдойчі зі Словаччини. Все-таки не вистачало добрих інструкторів. Слід зазначити, що у вишколі багато допомагав вермахт, де перебувало на навчанні близько тисячі вояків.
Нових кандидатів знову послали до старшинських і підстар-шннських шкіл.
